Будова та функції пагона

Пазін—це складний надземний організм верхівковим ростом, який складається із осьового органа — стебла, та розташованих на ньому бічних органів — листків. Пагін забезпечує ріст надземної частини рослини та утворення ноних пагонів, а також транспорт речовин.
На верхівці пагона розташовується конус наростання, утворений верхівковою твірною тканиною (мал. 87), В основі конуса наростання виникавоть горбочки — зачатки майбутніх листків. Молоді листки збільшуються у розмірах і загинаються над конусом наростання. Вони захищають ніжну верхівкову твірну тканину пагона від ушкоджень, створюють
довкола неї темну і вологу камеру» формуючи бруньку.
Брунька — це зачатковий пагін на нерозтягнутим стеблом, листки якого щільно оточують його верхівкову твірну тканину. На кінці будь-якого пагона розташована верхівкова брунька (мал. 88). Коди пагін росте, в бруньці утворюються нові молоді листки. При цьому найнижчі листки розгортаються і виходять із складу
бруньки.Стебло пагона складається з узлів — ділянок стебла, на яких прикріплений один або кілька листків, і міжвузлів — ділянок стебла між вузлами. Гострий кут між листком і пагоном називається листковою п&гухою (мол. 89). В таких пазухах розташовуються зачаткові бічні пагони — п&зушні бруньки (мол, 88). Пробудження пазушних бруньок призводить до розвитку бічних пагонів — тобто до галуження пагона.
У рослин помірного клімату наприкінці періоду росту на верхівці пагона і в пазухах листків формуються особливі зимуючі бруньки (мол* 90)9 які знаходяться у стані спокою весь холодний* несприятливий для росту рослини період року. Зимуючі бруньки додатково захищені бруньковими лусками — видозміненими лускоподібними листками, ЯКІ вкриті потужним шаром воскоподібної речовини, а часто — волосками і плівкою смолистих виділень (згадайте, які клейкі на дотик бруньки тополі). Під пазушними бруньками після опадання листків залишаються листкові рубці (мол. 91). У холодну пору року рослина не може поглинути воду з ґрунту, вода в надземних частинах рослини замерзає. Але й лід продовжує випаровуватись (згадайте, як висихає білизна на морозі). Тому усі засоби захисту зимуючих бруньок спрямовані на захист насамперед від висихання, а не від низьких температур.
Зимуючі бруньки дуже різноманітні за будовою. У деяких є лише одна велика брунькова луска (верба)* у інших брунькових лусок багато {дуб). Вегетативні брунька містять зачатковий звичайний (вегетативний) пагін з листками. Інші бруньки містять зачатки квітки або декількох квіток (мол, 92). Вони більші» ширші та більш заокруглені на верхівці. Навесні зимуючі бруньки пробуджуються: брунькові луски розходяться» а згодом відпадають, видовжується стебло і розгортаються листки молодого пагона (мал. 93). Однак частина бруньок може не пробуджуватись кілька років — це так звані сплячі бруньки. Такі бруньки пробуджуються лише після сильного ушкодження пагонів.
У різних рослин пагони різного типу (мал, 94). Прямостоячі пагони ростуть вертикально вверх (наприклад, стовбур ялини)> горизонтальні — у горизонтальній площині (наприклад» бічні пагони ялини). Пагони деяких рослин займають вертикальне положення лише завдяки опорі. Так, виткі пагони закручуються довкола опори своїм стеблом (квасоля), а чіпкі пагони чіпляються за опору додатковими коренями (плющ), вусиками (горох) тощо. Сланкі пагони лежать на ґрунті» а повзучі — ще й вкорінюються додатковими коренями. 
1. Пагін є складним органон, який складається з осьового органа — стебла та бічних органів — листків. Стебло забезпечує ріст надземної частини рослини, утворення нових пагонів, а також транспорт речовин. Фотосинтез, газообмін та випаровування води в основному відбувається у листках.
2. Бруньки є зачатковими пагонами, У рослин сезонного клімату вони пристосовані до переживання несприятливих для росту рослини періодів року*
3. За розміщенням на стеблі розрізняють верхівкові та пазушні бруньки. За внутрішньою будовою бруньки поділяють на вегетативні і квіткові.
4. Пагін, як і корінь, є осьовим органом, який наростає за допомогою верхівкової твірної тканини. Від кореня він відрізняється наявністю верхівкової бруньки, листків, а також тим, що точки росту бічних пагонів виникають на його поверхні.
Пагін, конус наростання, брунька, вузол, міжвузля, листкова пазуха.
1. Як поділ пагона на стебло і листки пов'язаний із виконанням ним своїх функцій?
2. Що таке брунька, яке її призначання?
3. Які типи бруньок ви знаєте?
4. Які бувають пагони за положенням в просторі й напрямком росту?
ЗАВДАННЯ
Які подібності й відмінності у будові пагона і кореня? Для відповіді на запитання розподіліть названі ознаки на дві групи: 1) ті, що характерні для кореня; 2) ті, що характерні для пагона;
а) поділяється на вузли І кДквузля; б) галузиться із зо вЛш*стхаі«н центрального циліндра (на його мажі з корою); в) здійснює мінеральне живлення; г) здійснює повітряне яовлення (фотосинтез); д) розвивається переважно у повітряному середовищі; є) розвивається переважно у ґруніі; в} верхівка покрита чохликом; ж) на верхівці є верхівкова брунька, що містить конус наростання; а) галузиться завдяки бічним брунькам; і) напрям росту — переважно до світла; к) напрям росту — переважно від світла до центру Землі. Випраете помилки у твердженнях;
а) ко кус наростання пагона складений покривною тканиною; б)галужвння пагона вдбув&еться завдяки бічним твірним тканинам; в) аімукиі бруїьки мають щільні покриви, передускл для захисту від морозів; г) листкові рубець утворюється на листку, уижоджон ому шкідниками; д) бічні корені, як і бічні стебла, розвиваються з пазушних бруньок; є) усі пагони ростуть вертикально впору.
Сплячі бруньки не бездіяльні. Насправді вони щороку наростають на товщину річного приросту пагона, на якому вони розміщені, але на роагортаються. Тому вони завжди залишаються на поверхні (мал. 85). Вони навіть можуть галузитись із пазух своїх брунькових лусок. Такі групи сплячих бруньок ви можете побачити на стовбурах липи, білої акації та Інших дорве як великі нал івсферичні нарости. Але часомтакі нарости із сплячих бруньок, яку берези, досягають дуже великих розмірів І можуть важити більше тонни, їх називають халами (мал. 96). Для деревини капів характерний надзвичайно гарний візерунок на зрізі, саме тому вона дуже ціниться майстрами по дереву.
Кореневі системи. Видозміни кореня