​Географія — наука про природу Землі

Пригадайте з курсу природознавства, що вивчає географія. Які ще науки належать до природничих?
Географія в минулому и у наш час. Географія — це наука про Землю, її природу, населення та його господарську діяльність, про взаємодію людей і природи. Вона зародилася ще в період становлення людського суспільства.
Людей завжди цікавило все, що відбувалося навколо. Вони прагнули пізнати не лише свою місцевість, ай далекі землі. Першими відкривачами нових земель були мореплавці й купці. Після подорожей вони розповідали про природу, людей, рослини та тварин тих країв, де побували. Так виникло слово географія, що в перекладі з грецької мови означає - землеопнс * (гео — земля, графо — пишу). Уперше його застосував давньогрецький учений Ератосфен.
Освоєння нових земель тривало не одне тисячоліття. Спочатку географія була наукою описовою. Крок за кроком накопичувались описові географічні знання. Учених завжди цікавило, чому на Землі відбуваються ті чи інші явища.
Сучасній науці відомо майже 15 тис. напрямів пізнання, серед них понад 80 — географічних. Сучасна географія — це система наук. У ній виокремлюють фізичну, економічну та соціальну географію. Фізична географія вивчає природу земної поверхні й природні закономірності. економічна — господарство різних країн і регіонів, соціальна — життя людей. їхню зайнятість, побут, відпочинок. Географічні науки з кожним роком розширюють сферу свого дослідження. Сучасні географи вирішують складні наукові та практичні завдання, вивчають взаємозв'язки природи й суспільства заради збереження сприятливих умов життя на Землі.
Важливою частиною географічної науки є картографія. Це наука про створення та використання географічних карт. Сучасна картографія тісно пов'язана з комп'ютерною технікою.
Географія також веде спостереження та контроль за станом навколишнього середовища. Таке спостереження необхідне, щоб прогнозу-
вати зміни природи на окремих територіях і планети в цілому. Отже, основні питання, над якими працює сучасна географічна наука. — чому? від чого? як?
Наймолодшим напрямом у географи є наука геоінформатика. що створює географічні інформаційні системи (ПС). Вони складаються з електронної карти, бази даних — географічних відомостей, а також системи комп'ютерного управління ними. Так можна створити * розумні карти», що за спеціальною програмою допомагають ученим створювати проекти, давати прогнози. До них належать: карти прогнозу погоди, зміни рельєфу, урожайності сільськогосподарських культур тощо.
Що вивчає географія? Географія, як одна з наук про Землю, досліджує поверхню Землі: материки н океани, острови та моря, річки, міста, країни тощо. Географи вивчають не лише природні об'єкти та явища, а й те. що створено в результаті діяльності людини (населені пункти, види житла, його планування), тобто об'єкти, створені прнродоюй людиною.
Географічні об'єкти характеризуються розміщенням у просторі, вони взаємодіють між собою, створюючи неповторний вигляд нашої планети (мал. 1).
Географія вивчає процеси та явища, які відбуваються в природі й у суспільстві.
Шкільний предмет "географія" є частиною географічної науки. Географічні знання ви опановуватимете впродовж усього навчання в школі. У 6 класі ви дізнаєтеся про те. як люди накопичували знання про Землю. Навчитеся працювати з планами та картами, ознайомитесь із будовою, складом, особливостями оболонок Землі. Географічні карти відкриють невідомі вам держави. у яких проживають різні народи. Ви дізнаєтеся. яких змін зазнає природа під впливом господарської діяльності людини. знайдете відповіді на багато запитань.
Ми живемо на прекрасній і щедрій планеті, але луже ніжній і неза-хищенін. Потрібно її любити та берегти, а для цього її треба знати.
Джерела географічної інформації, методи географічних досліджень. Джерело географічної інформації — підручник. Важливим є також використання карт, атласів, довідників, енциклопедій, географічних журналів, газет, документальних і науково-популярних кінофільмів, відеозапнсів (див. схему). Багато корисного й цікавого можна дізнатися з радіо- й телепередач: дістати інформацію про стихійні природні явища (повені, землетруси, дії вулканів, цунамі), про досягнення в господарській діяльності людини, політичну ситуацію в країнах, прогноз погоди. Нині для опанування географічних знань широко використовують комп'ютерну мережу Інтернет. За її допомогою швидко можна знайти географічну інформацію — картографічну, текстову, відео. звукову.
Методами географічних досліджень є спостереження, опис, картографування, прогнозування, порівняння, узагальнення. Географи використовують також математичні методи дослідження.
Дослідження
Спостереження на місцевості за змінами в природі
1. Спостереження за висотою Сонця над горизонтом
Приладдя: транспортир і висок (нитка з тягарцем).
Наведіть транспортир на Сонце й виміряйте кут між напрямом 90й на транспортирі й напрямом лінії виска. Це й буде кут висоти Сонця над горизонтом. Сонце протягом року перебуває на небосхилі на різній висоті, під різним кутом. У наших широтах найвище Сонце буває 22 червня, найнижче — 22 грудня Оскільки Сонце найвище буває в полудень, його висоту найкраще вимірювати о 13 годині один раз на місяць, наприклад 20 числа. Результати записуйте б таблицю в робочому зошиті. Наприкінці року зробіть висновок про зміни кута висоти Сонця над горизонтом протягом року.
2.   Спостереження за погодою
Приладдя: термометр, барометр, флюгер.
Спостереження потрібно проводити щодня в один і той самий час. Температуру й тиск показують прилади — термометр і барометр; напрям вітру — флюгер: хмарність, опади визначають неозброєним оком. Результати та іхікаві явища природи записуйте в робочо >гу зошиті у вищеподану таблицю умовними знаками (мал. 2).
Результати спостережень записуйте в робочому зошиті в таблицю.
Народні прикмети у визначенні погоди та сезонних змін
Піл час спостережень за погодою доцільно використовувати й народні прикмети. Прочитайте їх і перевірте.
•   Перисті хмари високо в небі віщують дощ за три доби.
•   Горобці зранку купаються в пилюці — після обіду буде дощ.
•   Ластівки літають низько — буде дощ цієї ж доби.
•   Комарі літають роєм — завтра буде гарна погода.
•   Цвіркуни кричать — буде гарна погода, мовчать — на дощ.
•   Журавель танцює — на потепління.
•   Зацвіла калина — буде холодно.
•   Собака качається в сніп- - до відлиги.
•   Яка погода на Семена (14 вересня) — така й осінь.
•   Яка погода на Мокія (24 травня) — таке й літо.
•   Звідки вітер на Покрову (14 жовтня) — така й зима.
•   Сніг на Миколу (19 грудня) — чекай доброго врожаю озимих.
•   Місяць у кружку — несе воду в ріжку.
•   За добу до дощу на листках каштанів з'являються -сльози* — липкі краплинки соку.
•   Перший сніг у жовтні — чекай на зимл' через сорок днів.
•   Ранній приліт жайворонків — до теплої весни.
•   Гуси й качки пірнають — на дощ.
•   Голуби туркочуть — на тепло.
•   Ластівки прилетіли — незабаром і грім загримить.
Географія — це наука про Землю. її природу, населення та його господарську діяльність.
Уявлення про Землю в давнину 
Географічні знання накопичувалися разом із розвитком людства. Сучасна географія — це система наук, шо вивчає процеси та явища, які відбуваються в природі й суспільстві. Є фізична, економічна та соціальна географія.
Основним джерелом систематизованої географічної інформації є підручних.
-.ключові терміни і поняття|н^
Географія, географічні об'єкти.
Запитання та завдання
1.  Що вивчає наука географія? Пригадайте й назвіть географічні об'єкти вашої місцевості.
2.  Над якими основними питаннями працює сучасна географія? Які об'єкти вивчають географи? Наведіть приклади.
3.  Поясніть, навіщо сучасній людині потрібно вивчати географію. Чи користуються члени вашої родини в побуті географічними знаннями?
4. Складіть перелікджерел інформації, які єу вас удома.
5.  Які методи використовуються в географічних дослідженнях? Відповідь супроводжуйте прикладами.
Дослідника
Географічні об'єкти — пам'ятки всесвітньої культурної та природної спадщини. У 1972 р. на Генеральній конференції ЮНЕСКО в м. Парижі (Франція) була підписана Конвенція про охорону всесвітньої культурної та природної спадщини. Понад 550 пам'яток було включено до списку світової спадщини людства. Серед них для нас найцікавіші: Софійський собор і Києво-Печерська лавра в м. Києві, букові праліси Карпат, Ансамбль історичного центру Львова, геодезична дуга Струве, резиденція Буковинських митрополитів у м. Чернівцях, церква Спаса на Берестові в м. Києві, дерев'яні церкви Карпатського регіону.
Ми не повинні допустити руйнування цих пам'яток.