Господарювання та повсякденне життя в Давній Греції

1. Яким було господарське життя Греції за класичної доби?
Через несприятливі для хліборобства природні умови в 5-4 ст. до н. є. зернові культури були витіснені виноградом, оливками, овочами та фруктами. Виноград та плоди оливкового дерева висушували та маринували, але продавали за межі Греції здебільшого вино та олію. На ринках продавали смокву (інжир), цибулю, часник, капусту та зелень. Щодня вживали також м'ясо та молоко. Сільське господарство було основним заняттям мешканців Спарти, Беотії, Фессалії. Проте в Давній Греції існували поліси, які надавали перевагу ремеслу та торгівлі, - це Коринф, Аттика, Мегари.
Надзвичайно вправними були грецькі ковалі та гончарі. Греки вдосконалили виробництво заліза, знали кілька видів сталі, виробляли бронзові та мідні вироби. Грецькі амфори та піфоси для збереження й перевезення вина, олії, зерна, святковий столовий посуд, теракотові статуетки й світильники славилися в усьому Середземномор'ї. Від 6 ст. до н. є. греки використовували монети.
У 5-4 ст. до н. є. виникла нова форма рабства, яку вчені називають класичним рабством. Історики припускають, що в Афінах раби становили третину всього населення. Завдяки рабській праці процвітали маєтки землевласників, ремісничі майстерні, працювали шахти й копальні, велося будівництво, розвивалася торгівля. Раби працювали і в домашніх господарствах: мололи зерно, готували їжу, прибирали житло. Раби доглядали за дітьми, працювали секретарями, писарями, кур'єрами, катами та поліцейськими. Греки вважали, що поділ людей на рабів і вільних закладено в самій природі людини, а тому рабство має Існувати завжди. Основними джерелами поповнення рабів були війни, работоргівля та піратство. Діти рабів також були рабами.
2. Якими були звичаї та побут давніх греків?
Від самого початку грецька цивілізація формувалася як суспільство дозвілля. Погляди греків влучно висловив Аристотель: «Людина створена для щастя, а поліс -для того, щоб вона могла жити щасливо». Рабська праця дала змогу більшості громадян не перейматися клопотами про пошук засобів до існування. Навесні та влітку греки працювали не більше ніж шість годин на добу. Решту часу вони присвячували атлетичним заняттям, відвідуванню центральної площі - агори, де виступали політики, філософи, поети, письменники.
Місця, де греки проводили дозвілля, називалися палестри та гімнасії - спеціально обладнані спортивні майданчики. Тут були всі умови для занять спортом, відпочинку, а також лазні, де спортсмени могли помитися після вправ та змагань. Елліни влаштовували урочисті вечері, на які запрошували поетів, танцюристок. На таких вечерях люди спілкувалися, вели розмови на філософські, літературні та буденні теми.
Заходячи до будинку, гості знімали взуття, а раби омивали їм руки. Ця процедура повторювалася часто, оскільки їли без ножів, виделок І навіть ложок. Після того як гості почастувалися першими стравами, починалася розмова. Раби приносили десерт і вино, яке на дві третини розбавляли холодною водою.
Грецькі будинки поділялися на чоловічу та жіночу половини. Своє приватне життя греки не виставляли напоказ. Будинки виходили на вулицю глухим муром. Стіни будівель були потиньковані, а в багатих людей іноді оздоблені мозаїкою. Меблі греки мали надзвичайно прості: ложа для спання та їжі, низенькі столи, скрині, лави, крісла. Для освітлення використовували бронзові лампи, у які заливали оливкову олію. Посуд — чаші, горщики, амфори - здебільшого виготовляли з глини.
Чоловіки вдягали довгу, до колін, сорочку без рукавів - хітон - та плащ, який обгортали навколо тіла, - гіматій. У жінок хітони були довшими - сягали землі. Краєм плаща жінки вкривали голову. Чоловіки ходили з непокритою головою, і лише ремісники та мандрівники одягали шапки. Взуттям слугували сандалії.
3. Як давні греки вшановували своїх богів?
Опановуючи матеріал з історії Давньої Греції, ви вже дізналися, що невід'ємною частиною світогляду та буденного життя греків була релігія. Утім, упродовж століть боги змінювалися так само, як і ті, хто вірив у них. Від часів утворення грецьких полісів зростає роль богів - покровителів ремесла й торгівлі (Гермеса), ковальства (Гефеста). Здебільшого покровителями ремесел у кожному місті ставали боги, що їх вважали оборонцями самого міста: наприклад, в Афінах -Афіпа, у Дельфах - Аполлон тощо. У кожному полісі поступово складається культ головного бога - охоронця й покровителя держави та її громадян.
Греки вірили і в те, що боги знають, як можна уникнути неприємностей у житті. Свої поради та веління (оракули) боги передавали людям через пророків і ясновидців. Так, у храмі Аполлона в Дельфах була піфія - жінка-віщунка, яка могла дати відповідь на будь-яке запитання про майбутнє. До неї та до жерців храму час від часу зверталися правителі Греції та інших країн і народів. Збереглася легенда про Кассандру, дочку троянського царя Пріама, яку боги нагородили здатністю передбачати майбутнє, але вона відкинула залицяння Аполлона, і той зробив так, що люди ніколи не прислухалися до її правдивих пророцтв.
Греки, як і інші давні народи, споруджували своїм богам храми. Усередині давньогрецького храму стояла статуя бога, якому було присвячено споруду, проте всі обряди та святкування відбувалися на площі, біля будівлі. Віруючі не були учасниками релігійних церемоній, а спостерігали за ними ззовні. Обов'язки жерців виконували вибрані жеребкуванням службові особи. Грецький жрець не вчився спеціально й нічим не відрізнявся від решти громадян.
4. Що святкували давні греки? Яку роль відігравали Олімпійські ігри в житті греків?
Релігійні свята посідали особливе місце в житті грецьких полісів, їх присвячували богові - покровителю поліса. Під час свят відбувалися спортивні змагання; художники, поети, скульптори представляли свої нові роботи. Так, наприклад, у жителів Афін найважливішим святом були Панафінеї.
Деякі з таких свят стали загальногрецькими. Чи не найурочистішими з-поміж них були Олімпійські ігри на честь Зевса Олімпійського. Від 776 р. до н. є. вони відбувалися в Олімпії кожних чотири роки. На час проведення ігор припинялися війни та збройні сутички, а в Олімпію з усіх куточків Еллади сходилися учасники змагань та глядачі.
Програма ігор передбачала парад учасників, спортивні змагання в п'ятиборстві (біг, стрибки в довжину, метання списа й диска та боротьба), кулачні бої, перегони колісниць (пізніше додався панкратіон - боротьба без правил і змагання на кулаках) та жертвоприношення Зевсу. Переможці ігор називались олімпіоніками, в останній донь свята вони одержували вінки з гілок оливкового дерева. Імена переможців та на-зии їхніх міст урочисто оголошували, нлапггонуючи па їхню честь бенкет. Олімпіонік повертався до рідного поліса в пурпуровому плащі й на колісниці. Його зустрічало все місто. Иа честь олімпіоніка співали гімни та влаштовували гуляння.
Всенародне значення мали свята на честь бога Діоніса, що відбувалися в Афінах щорічно в березні-квітні впродовж 6 днів. Відбувалися свята й на честь богині родючості Деметри, які проходили восени, збігаючись зі святом урожаю. Важливе місце посідали також Піфійські свята в Дельфах на честь Аполлона, Істмійські свята на честь Посейдона. Крім культових, існували загальнодержавні свята, присвячені історичним подіям на честь перемоги під Платеями та Марафоном.
Оцініть себе
1. Витлумачте поняття: піфія, оракул, олімпіоніки, класичне рабство.
2. Що визначало господарське життя греків за доби розквіту?
3. Якими були будні давніх греків?
4. Що таке Олімпійські Ігри? Як вони відбувалися? Які ще свята вшановували греки?
Що вразило б афінянина в господарстві та побуті однієї з країн Стародавнього Сходу, якби він до неї потрапив?