Натюрморт у різних видах мистецтва

Живописний  натюрморт є,  звичайно,   найпопулярнішим. Адже саме він дає змогу не лише передати форму предметів та особливості їхнього освітлення, а й відтворити їх майже такими, якими вони є насправді. Фрукти, скляний чи навіть срібний посуд, гаптовані тканини - усе це натюр-мортисти минулого вміли відтворювати з надзвичайною майстерністю. Чимало чудових натюрмортів створюють і сучасні живописці.
Проте цей жанр існує не лише в живописі. Графічні натюрморти, виконані аквареллю чи гуашшю, можуть бути не менш яскравими. Проте такі графічні техніки, як лінорит чи офорт вимагають від натюрмортиста особливої майстерності - адже в його творі не буде кольору або колір цей буде досить умовним. Тому інші художні засоби - лінія, пляма, освітлення, а також вдала композиція - стають особливо важливими. Вдалі графічні натюрморти є іноді навіть виразнішими за живописні, адже задум художника відчувається в них краще.
Скульптурні натюрморти створюють дуже рідко, зазвичай як експеримент. Щоправда, цей жанр є досить популярним у декоративній скульптурі. Мабуть, ви бачили в старовинних парках мармурові вази, іноді навіть з квітами і фруктами (звичайно ж, мармуровими). Рельєф, який зображує книжки, може прикрасити бібліотеку, а скульптурне зображення різних наукових приладів - пам'ятник відомому вченому.
У декоративно-ужитковому мистецтві дуже популярними є зображення квітів. їх можна вважати натюрмортами. Славетна українська художниця Катерина Вілокур створювала і справжні натюрморти, з овочами, фруктами, глеками і караваем
хліба. Звичайно, жанр натюрморту існує і в художній фотографії. Нині він є надзвичайно популярним і розповсюдженим, адже рекламні фотографії посуду чи, наприклад, фотографії страв у кулінарних книгах є саме натюрмортами! До цього жанру звертаються і справжні майстри. Нерідко вони навіть відмовляються від кольору, створюючи чорно-білі знімки і саме так розкриваючи красу й загадковість звичайних речей. 
1. Чому живописний натюрморт є найпопулярнішим? 2. У яких ще видах мистецтва існує жанр натюрморту?
Створіть натюрморт в обраному виді мистецтва: можна створити живописне зображення, графічний твір або навіть скульптуру чи скульптурний рельєф.
Інструменти та матеріали: аркуш паперу, гуашеві або акварельні фарби, олівець, гумка, пензлі, фломастери, гелеві ручки. Р    План роботи:
•   На аркуші паперу скомпонуйте (знайдіть відповідне місце) зображення.
•   Порівняйте пропорції різних частин зображення кожної окремо: довжину до висоти та ширини.
•   Виправте помилки в побудові.
•   Підготуйте малюнок до подальшої роботи: зітріть усі допоміжні лінії, які ви використовували для побудови, зайві лінії.
•   На палітрі поруч підберіть колір, який відповідає кольору, наприклад, тла. Почати роботу фарбами краще з тих кольорів, які вам зрозуміліші.
•   Порівняйте і спробуйте відтворити різницю відтінків різних частин натюрморту.
Майстер-клас
Етапи роботи над натюрмортом
Для роботи з фарбами треба підготувати папір. Можна скористатися альбомом з иупкими аркушами паперу. Щоб папір не деформувався від води під час роботи, аркуш краше наклеїти по периметру (якшо є така можливість) на дошечку-планшет або використати спеиіальну склейку з акварельного паперу, яку можна придбати в магазині.
1.  На аркуш спробуйте нанести лінійне зображення натюрморту чи іншої натури. Lie робиться з урахуванням вимог композиції (їх було розглянуто під час опису етапів роботи над рисунком). Рисунок під живописну роботу має бути лінійним, без штрихування і зайвих ліній, чистим, легким.
2.  Перед тим як почати працювати фарбами, корисно буде зробити швидкий етюд- враження від постановки (натури). Цей етюд потрібен тому, шо в процесі роботи очі поступово стомлюються і перестають сприймати колір Із початковою свіжістю. А перше найемоиійніше враження від колірних співвідношень зберігатиметься в етюді.
3.  Починайте писати фарбами по всій плошині аркуша, широко, без зайвої деталізації, залишаючи недоторканими тільки місця полисків. Під час першого прописування не зловживайте «складними» кольорами, бо в подальшій роботі може виникнути відчуття «забрудненості» кольору.
4.  Подальша робота полягає в безперервному порівнянні тональних І колірних співвідношень. Вам потрібно позначити, яка частина роботи має найгепліше забарвлення, яка - най-холодніше, де є натурі найтемніше місие, а де - найсвітліше. Ці місця будуть орієнтирами у вашій подальшій роботі.
5.  Поступово просуваючись до завершення майбутнього натюрморту, ви можете помітити якусь помилку в кольорі. Тоді на палітрі знайдіть такий відтінок, який можна додати до зображення, шоб воно стало подібнішим до натури. Наприклад, помітивши, шо тло в роботі холодніше, ніж у натурі, достатньо перекрити його тонким шаром фарби теплого кольору. Доповнивши один одного, верхній і нижній шари фарби дадуть потрібний відтінок. Таке прозоре перекриття одного кольору іншим називається «лесуванням».
Пишучи тіні, треба стежити, шоб вони не вийшли брудними, чорними. Кожна тінь має свій колір. Відпрацьовувати деталі фарбами буде набагато важче, ніж олівцем. Для цього треба мати пензлик з тоненьким кінчиком. Як І в рисунку, робота виконується від загального до конкретного, до дрібниць, а потім у зворотному напрямку - до узагальнень. Наприкінці уважно все порівняйте і визначте найсвітліші місия, «пригасивши» те, шо заважає, поглибте найтемніші плями, якшо вони недостатньо темні, порівняйте колірні співвідношення.