18:22 Навіщо вигадувати помилки в шкільних підручниках? | |
Навіщо вигадувати помилки в шкільних підручниках?Ні для кого не таємниця, що лікувати чужі захворювання та виховувати сусідських дітей набагато легше, ніж власних. Останнім часом з’явився ще один вид «інтелектуального» дозвілля, до якого долучаються майже всі більш-менш письменні люди. Це — критика нових підручників. Здається, в Україні всі знають, як потрібно створювати якісні підручники. А ще краще — вміють шукати помилки в тих підручниках, які держава випустила за державний кошт. «Найсвіжіший» приклад: чергова інтернет-сенсація, яка має примусити жахнутися всіх і кожного, а насамперед батьків першокласників: «У підручнику для українських першокласників знайшли понад сотню помилок». Далі йде повідомлення про те, що одне видавництво — «Підручники і посібники» — знайшло понад 100 помилок у підручнику «Математика. 1 клас» іншого видавництва — Видавничого дому «Освіта». Далі кілька вирваних із контексту прикладів помилок і констатація, що за цим «помилковим» підручником навчається половина школярів України… Напевно, щоб збурити громадськість і закликати заборонити, знищити і звинуватити у зловмисному бажанні завдати першокласникам невиправних інтелектуальних і моральних збитків цього досить… Читач цієї інформації ніколи не дізнається, що автори цього підручника — київські вчителі початкових класів і їхній підручник — щира спроба створити на базі власного 30-річного досвіду практичний і добрий, зрозумілий і цікавий сучасній дитині навчальний посібник. Тож які помилки знайдено у цьому «шкідливому» підручнику? І заради чого було здійснено такий ґрунтовний аналіз, за що Видавничий дім «Освіта» висловлює безперечну вдячність кожному з його виконавців. Без сумніву, все це робилося заради покращення навчального посібника. Однак чому стільки суму викликає в авторів повідомлення той факт, що видавництво вже виправило більшість помилок у додатковому тиражі? Може тому, що з-поміж 153 (!) помилок переважають ті, що мають дискусійний або рекомендаційний характер. Так би мовити, «бажано» або «краще звучало б так». Наприклад, на 144 сторінках підручника «Математика» знайдено понад 30 порушень милозвучності української мови… Цього, на думку головного редактора видавництва «Підручники і посібники», достатньо для того, щоб заборонити використання цього підручника. Але якщо йти за цим суворим законом, то, мабуть, можна знайти помилку і в назві самого видавництва — найщирішого захисника чистоти мови та мовлення. Як ми пам’ятаємо, воно називається «Підручники і посібники». Чому ж не «Підручники та посібники», пане Гринчишине? Може, варто тоді взагалі заборонити і Ваше видавництво? Ідемо далі: вживання слів зліва та справа — близько 10 помилок. Рецензенти вимагають замінити на ліворуч і праворуч. Але заглянемо до Академічного тлумачного словника української мови: ЗЛІВА, присл. З лівого боку; протилежне справа. З правого боку збігала вниз за нами течійка кривавих маків, а зліва, на кожнім закруті стежки, осміхалося море (Михайло Коцюбинський); Далеко зліва вставав на обрії легкий білий дим (Олесь Гончар). (Словник української мови: в 11 томах. — Том 3. — С. 594). То що, пане Гринчишине, може, разом із підручником заборонимо і Михайла Коцюбинського, і Олеся Гончара??? Ідемо далі: кілька разів рецензентам не сподобалось уживання слова знаходиться… Бажано замінити! Але що каже нам словник: ЗНАХОДИТИСЯ — бути, перебувати, міститися де-небудь. (Словник української мови: в 11 томах. — Том 3. — С. 647) Так, це слово — розмовне, але ми багато чули про те, що підручники мають писатися зрозумілою дітям мовою… Може, за це ще не варто спалювати цю книжку? Те саме стосується і вживання тире: понад 10 зауважень — «немає тире»… Але всі наведені випадки підпадають під категорію бажано. Адже тут тире має вживатися для спеціально підкресленої паузи різного змістового й стилістичного характеру. А чи варто ускладнювати цим знаком синтаксичну конструкцію речення для першокласників? Це залишається під питанням. Іще одна помилка: поляночка — це і є галявинка українською… Перепрошуємо, але словник дещо заперечує… ПОЛЯНА, -и, жін. Рівнина, невеликий луг, звичайно на узліссі або серед лісу. (Словник української мови: в 11 томах. — Том 7. — С. 107). ГАЛЯВИНА, -и, жін. Поляна звичайно на узліссі або серед лісу; прогалина в хлібах, очереті і т. ін. Словник української мови: в 11 томах. — Том 2. — С. 22. Як бачимо, ці слова мають дещо різні значення… За логікою наших суворих рецензентів, мабуть, потрібно заборонити і мінеральну воду під назвою «Поляна Квасова»! Є і відверті, м’яко кажучи, неточності: Помилка № 61. У реченні Марічка приготувала для ляльки спідничку, блузу, джинси і футболку рецензенти іронічно радять замінити дієслово приготувала на підготувала. Заглядаємо до словника: ПРИГОТОВЛЯТИ, -яю, -яєш, недок., ПРИГОТУВАТИ, -ую, -уєш і ПРИГОТОВИТИ, -влю, -виш; мн. приготовлять; док., перех. 1. Робити придатним, готовим для використання. 2. Виготовляти, виробляти що-небудь. Приготовляти ліки; 3. Заздалегідь обдумувати, складати, створювати. 4. Морально готувати кого-небудь до чогось. (Словник української мови: в 11 томах. — Том 7. — С. 598). ПІДГОТОВЛЯТИ, -яю, -яєш і рідко ПІДГОТОВЛЮВАТИ, -юю, -юєш, недок., ПІДГОТУВАТИ, -ую, -уєш і ПІДГОТОВИТИ, -влю, -виш; мн., підготовлять; док., перех. 1. Забезпечувати здійснення, проведення, існування чогось, завчасно роблячи, готуючи для цього все необхідне. 2. також до чого. Давати необхідний запас знань, передавати навички, досвід і т. ін. в процесі навчання, практичної діяльності. 3. перев. док. Передбачаючи, відчуваючи що-небудь, повідомити когось, навчити чогось і т. ін. заздалегідь, завчасно. (Словник української мови: в 11 томах. — Том 6. — С. 418). Можемо переконатися, що Марічка таки приготувала одяг для своєї ляльки. Ще один приклад: 2 дні підряд на с. 133 нашого підручника — це стилістична помилка, — вважають рецензенти. — Потрібно вживати 2 дні поспіль. Тут виникає запитання: хто із сучасних дітей знає і вживає слово поспіль? Зрозуміло, що всім варто збагачувати свій словниковий запас. То ж заглядаємо до словника: ПІДРЯД 2, присл. Послідовно, один за одним. // Без перерви, протягом якогось відрізку часу. Все-таки фільм я встиг здати, хоч для цього й довелося в останній час просидіти, не відходячи від монтажного стола, без сну, вісімдесят п'ять годин підряд (Олександр Довженко); (Словник української мови: в 11 томах. — Том 6. — С. 495). ПОСПІЛЬ, присл. Один за одним (у часі); вряд, підряд. // Рік у рік, день у день і т. ін. — Чи жива наша зозулечка, а чи присвятилася бідна голівонька? — запитала увіходячи та бабуся, що вже двадцять років поспіль на богомілля ходить (Любов Яновська); // Безперервно, весь час протягом якогось періоду. Дощі поспіль йдуть. Словник української мови: в 11 томах. — Том 7. — С. 356. Давайте заборонимо і Олександра Довженка, пане Гринчишине. І де ж стилістична помилка? Ужите зрозуміле дітям слово замість маловживаного? Дорогоцінні хвилини уроку не будуть витрачені на його пояснення! Перед нами, до речі, першокласники, а не студенти філологічного факультету! Або ще одна страшна помилка (№ 6): «Скільки тварин на березі?» — так звучить запитання до сторінкового малюнка у підручнику. Рецензенти досить натурально прикидаються, вибачте, сліпими, запитуючи: «Ідеться про берег чи березу?» Де ви бачите березу, шановні? У своїх фантазіях? Або помилка № 96: автобус їде з лівого боку вулиці — пишуть рецензенти і запитують: Це — Британія? Ну, по-перше, це не Велика Британія, а умова задачі, за якою автобус (знову ж таки досить чітко зображений на малюнку) не їде, а стоїть і з нього виходять пасажири… Наступним пунктом могло б стати звинувачення у створенні аварійної ситуації на дорогах і порушенні правил дорожнього руху: автобус їде, а з нього тим часом виходять пасажири! Але до цього, мабуть, суворі критики ще не додумалися? Іще один характерний приклад свідомого накопичування помилок. Помилка № 32. Завдання у підручнику звучить так: «Мальвіна і Буратіно намалювали фігури. Чим відрізняється фігура, яку намалював Буратіно?» Можливо, вирізняється? — запитують рецензенти… Що нам з цього приводу повідомить словник? ВІДРІЗНЯТИСЯ і заст. ВІДРІЖНЯТИСЯ, -яюся, -яєшся, недок., ВІДРІЗНИТИСЯ, -нюся, -ни́шся, док. 1. тільки недок. Бути несхожим якоюсь ознакою, рисою на інших. 2. тільки недок. Виділятися серед інших. 3. Відходити, відокремлюватися від кого-, чого-небудь. Словник української мови: в 11 томах. — Том 1. — С. 630. ВИРІЗНЯТИСЯ, -яюся, -яєшся, недок., ВИРІЗНИТИСЯ, -нюся, -нишся, док. Виділятися серед інших, бути помітним через які-небудь ознаки. Словник української мови: в 11 томах. — Том 1. — С. 470. То, мабуть, все ж таки відрізняється? Але далі ще цікавіше! Помилка № 128: та сама вправа, те саме формулювання. Тільки тепер рецензента вже не турбує слово відрізнятися і він подає просто іншу, як на нашу думку, складнішу, синтаксичну конструкцію: Чим відрізняється фігура, яку намалював Буратіно, від фігури, яку намалювала Мальвіна? Як це пояснити: рецензували різні люди, у яких різне бачення? Чи має право на існування і подана у підручнику конструкція? Але все одно її (двічі!) до списку помилок!!! Понад 100!!! Заборонити і спалити!!! Особливо не пощастило іменам «героїв» задач. До особливо небезпечних помилок занесені такі: У Полі було 9 яблук… Спробуйте відгадати, що неправильно у цьому завданні? Якщо не вдалося, то підказуємо: на думку рецензентів краще було б ужити інше ім’я дівчинки, щоб не було перегуку з у лісі… До речі, у вправі не перевіряються навички аудіювання. Помилка № 73: Що це за ім’я Вовчик? Ідеться про вовка? — здивовані рецензенти. Автори словника-довідника «Власнi iмена людей» Л. Г. Скрипник, Н. П. Дзятківська (Київ, Наукова думка, 2005) вважають, що це зменшувальна форма від імені Володимир. Але, мабуть, рецензенти знають краще… Дякуємо, що не пригадали дідуся Лєніна та Вовочку з анекдотів… Або не запропонували всім Вовчикам забиратися геть до Росії… Помилка № 36. У підручнику: Аліса запросила на бал 3 принцес і 4 принців. Запропонований варіант: Аліса запросила на бал трьох принцес і чотирьох принців. І запитання: Про яку Алісу йдеться? По-перше, першокласники ще не дуже добре читають, по-друге, вивчають цифри та числа 3 та 4, а не написання числівників, по-третє, мають достатньо фантазії, щоб уявити казкову або реальну дівчинку Алісу (хіба ж це таке незрозуміле для сучасної дитини ім’я?). Помилка № 75. Петрик П’яточкін стрибнув на 7 дм у висоту. Коментар: для чого ж тут цей персонаж? І чи всі учні його знають? Тут Петрик, а перед тим був Петрусь. А де написано, що всіх «героїв» задач мають звати однаково? Хіба сучасний першокласник не в змозі запам’ятати, що Петра можна називати і Петриком, і Петрусем? Помилка № 80: Олесь і Сашко — це форми одного й того ж імені Олександр… (А що в жодному класі нема хлопчиків з однаковими іменами?) Помилка № 81: У Тимка 33 грн, а у Семена 27. Запитують: чому Семен, а не Семенко? Ви знаєте відповідь? І нарешті, апофеоз непримиренної боротьби за підручник математики нового покоління: Помилка № 85: ім’я Юрась. Коментар рецензента: кількома сторінками раніше був Юрко! Звичайно, такий підручник потрібно заборонити! Вам ще не смішно? Нам — сумно… Ви ще не забули, що йдеться про підручник з математики? Так, у нас ще є у запасі додаток № 2: Математичні та методичні помилки і неточності. До речі, у вищезгаданому повідомленні натякають, що ці помилки видавництво виправляти не захотіло. Мабуть, не змогли подолати у собі бажання завдати більшої шкоди бідним першокласникам. Зазираємо в додаток і пересвідчуємося: узявшись аналізувати підручник, написаний відповідно до нової програми (!), рецензенти вирішили не ускладнювати собі життя і просто до неї не заглядати. Інакше знали б, що першокласники мають володіти геометричними поняттями: промінь, кут, відрізок, ламана, трикутник, точка, пряма тощо, так само як і вміти визначати час на годиннику (див.: Навчальна програма з математики для загальноосвітніх навчальних закладів. 1 клас. Зміст навчального матеріалу: Час. Одиниці вимірювання часу — година, доба, тиждень. Визначення часу за годинником). А, можливо, у видавництві «Підручники і посібники» керуються якоюсь іншою — своєю програмою з математики? Є також помилки, що просто, м’яко кажучи, притягнуті за вуха… Наприклад: помилка 105: Просторовий рисунок не дає можливості відповісти на поставлені запитання. Від чого ближче? Від чого далі? або помилка 117: просторове розміщення бігунів на малюнку не дає можливості однозначно встановити, хто з них найдальше від фінішу? От не може, і все… Ми так вирішили! Може, варто перевірити зір? Є і відверті перекручування. Наприклад: помилка — 122: завдання у підручнику звучить так: Який день тижня буде за порядком третім; п’ятим; сьомим? Можливий (правильний?) варіант (на думку рецензентів): Який день тижня буде за порядком третім; п’ятим; сьомим, якщо починати відлік днів з понеділка? І примітка: Без уточнення початку відліку задача не матиме відповіді. Як радив класик: «Не бійтеся заглядати у словник!» А там бачимо: ТИЖДЕНЬ, -жня, чол. 1. Одиниця виміру часу від понеділка до неділі включно. Словник української мови: в 11 томах. — Том 10. — С. 109. Якщо це не перекручування, то відвертий непрофесіоналізм рецензентів або прагнення будь-якою ціною «назбирати» якомога більше помилок. Може, їм було поставлено чітке завдання довести кількість до «красивого» числа, яким можна було б жахати навколишній світ? Будемо вважати, що подальші коментарі зайві. Повернімося до питання, що звучить у заголовку нашої статті. Заради чого виконувалася ця грандіозна робота? Мабуть, видавництво «Підручники і посібники» має чим замінити підручник «Математика» після того, як він буде заборонений і вилучений зі шкіл. Справді, це видавництво також брало участь у конкурсі підручників. Представлена ним навчальна книжка (автори А. Заїка та С. Тарнавська), на жаль (чи на щастя), не перемогла. Щоб зрозуміти чому, — варто зазирнути до неї, а потім уже «радіти» за тих першокласників, які будуть звільнені від Пончиків, Юрасів, Петриків та інших «жахів» попереднього підручника. До речі, як зазначено в підручнику «Математика. 1 кл.» (Тернопіль: видавництво «Підручники і посібники», 2012), його рецензентом виступає сам пан Гринчишин. Мабуть, тоді він точно знає відповіді на кілька наших запитань: Чому цей підручник абсолютно не відповідає новій навчальній програмі, хоча на його обкладинці і є значок «Нова програма»? Чому в ньому немає жодного правила або пояснення? Напевно, щоб не можна було критикувати формулювання. А що ж робити вчителям і батькам? Як першокласники мають відповісти на запитання: що таке промінь? відрізок?, з якого починається вивчення цих понять (с. 10). До речі, як учителям пояснити першокласникам, чому після знака питання слова пишуться з малої літери? Як дати відповідь на запитання: Які предмети потрібні для навчання? на с. 3, якщо на ній зображені кухоль для пива та невідома книжка (її назву неможливо прочитати), або на с. 4: що означає: Які іграшки? Або: що зображено на малюнку? (с. 4) І відразу поясніть, будь ласка, чому на цьому малюнку всі діти стоять за партами, а не сидять і дивляться, мабуть, у вікно, а не на вчительку, яка їм щось намагається пояснити, але теж дивиться в один із ними бік. Що вони там усі разом побачили? Ось іще кілька запитань і завдань, на які хотілося б отримати відповіді: Для чого кожен із цих предметів? (с. 4: Знову ж таки той самий кухоль для пива! (Чому він так сподобався авторам цього підручника, незрозуміло). С. 5: добери до кожного сліду (?) слово: точка, пряма, крива, ламана. Опиши ситуації. (Які ситуації? І що може описати дитина, та й зрозуміє вона слово ситуація?) С. 6: Розкажи. І крапка… Ані посилання на малюнок, ані пояснення… Роздивляючись цей малюнок (До речі, може, не варто використовувати у підручнику для першокласників виключно векторну комп’ютерну графіку?), можна сказати, що ці дівчата ще не доросли до школи, бо чого тоді по кімнаті розкидані іграшки для дворічних дітей — пірамідки та кубики… Сучасна першокласниця, може, і не знає, хто такий Незнайко, але такими іграшками точно вже не грається… Чому виноски у підручнику для 1 класу з’являються вже на 8-ій сторінці, хоча їх бажано уникати взагалі до 4 класу включно? Чи вмотивоване вживання слова княжич на тій самій 8-ій сторінці підручника? Навіщо поряд зображати майже однакові за розміром гриби і дерева (с. 9) – чи формує це справжню картину світу? На цьому самому малюнкові бачимо, що існують гриби-гіганти, ніжка яких товща, ніж стовбур дерева. Хто нам що розповідав на весь світ про бджолу Майю, яка збирає занадто багато меду?! Для чого дітям вимірювати довжину у п’ядях (с. 12), а тим паче у великих п’ядях (с. 18), якщо у нашому підручнику ви заперечували введення поняття крок. Малюнок відрубаної руки з «фільму жахів» на с. 12 — це взагалі інша розмова… Чи може непідготовлена дитина зрозуміти, що від неї вимагається за таким запитанням: скільки п’ядей у ширині стільниці твоєї парти? А що робити вчителю, коли таких п’ядей виявиться, наприклад, чотири з половиною? Мабуть, прийдеться вводити поняття дробові числа. Що має робити учень, коли читає завдання: Зрозумій. (с. 13) Далі йдуть друковані і написані у прописах цифри. І що ми маємо зрозуміти? Спробуй «докумекати», якщо жодного правила або пояснення у підручнику немає. Напевно, сучасний першокласник і не знає героя казки — Пончика, але з серпом у нього справи не кращі (с. 24). Навіщо давати віршики про цифри у підручнику, якщо діти вже повинні їх знати відповідно до програми дошкільної освіти. (Автори підручника передбачали, що діти, які ще не вміють читати, будуть половину уроку читати віршик про цифру 1?) На с. 24 дітям повідомляється, що у сосни за рік наростає 1 ярус гілок (навіть у 3 класі на уроках природознавства пропонується висловлюватися простіше). Далі на малюнку зображена верхівка сосни і запитується, скільки ярусів гілок наросте на ній за 3, 5 років? На ній уже нічого не виросте, бо вона зрубана! Чи настільки популярна серед сучасних дітей гра доміно (с. 41), щоб вони могли назвати кісточки доміно? Перелік запитань до пана Гринчишина можна продовжувати… Але ми не ставимо собі за мету набрати якесь певне їх число і бадьоро сповістити, що у підручнику «Математика» видавництва «Підручники і посібники» знайдено понад 100 помилок. Але навіть поверховий аналіз частини підручника (50 сторінок) цього видавництва викликає великі сумніви щодо його якості. Тож не даремно пан Гринчишин вимагає скасування грифів Міністерства освіти і науки України і будь-якої цензури на навчальну літературу. Адже це єдиний шлях для «підручників» його видавництва потрапити до школи. Значно простіше кричати: «Геть корупцію!», «Геть цензуру!», аніж щодня наполегливо працювати над створенням якісного навчального продукту. Ми недаремно взяли у лапки слово «підручник». Адже справжній підручник — це навчальна книжка, яка знаходиться «під рукою», тобто завжди допомагає, пояснює, навчає. Чи можна назвати «Математику. 1 клас» видавництва «Підручники і посібники» підручником? Уважаємо — ні. Це скоріше навчальний посібник, який містить тільки запитання і не дає жодних відповідей. Мабуть, ви скажете, що для цього є вчитель. Так, згодні, наші вчителі можуть усе пояснити і всього навчити. Але допомогти їм має саме ПІДРУЧНИК! У нашому Видавничому домі «Освіта» ми намагаємося створювати саме такі підручники. Ми завжди відкриті до всіх порад, зауважень і пропозицій, що йдуть на користь нашим підручникам. Робота над підручником не закінчується після його видання. І реальною оцінкою якості навчальної книжки стане її апробація. Олег Костенко, головний редактор Видавничого дому «Освіта» Источник: http://ru.osvita.ua/
| |
