Ознайомлення з професіями слюсаря, жерстяника, покрівельника

Опорні поняття: слюсар-ремонтник, слюсар-інструментальник, слюсар механоскладальних робіт, бляхар (жерстяник).
З листовим металом працюють люди різних професій. Для виготовлення металу спершу видобувають руду, потім на металургійних заводах виплавляють метал, із якого на прокатних станах виготовляють листи різної товщини для їх майбутнього використання. Далі листовий метал може проходити термічну, хімічну або механічну обробку (наприклад, жерсть є холоднокатаною листовою сталлю завтовшки 0,08 0,32 мм, на поверхню якої нанесено захисне покриття: олово, хром, спеціальні лаки тощо).
Безпосередньо на виробництві металевий лист розмічають, надають йому потрібних розмірів та форм, а потім за допомогою різних прийомів з'єднання (фальцьо-вий або заклепковий шви, електродугове або контактне зварювання) збирають у певний виріб. У цьому процесі беруть участь представники багатьох робітничих професій: розмічальники, оператори різноманітного устаткування для штампування, пресування, гнуття, хімічної та Іншої обробки листового металу, зварювальники, складальники тощо.
Однією з таких професій є професія слюсаря.
Слюсарне виробництво мас багатовікову історію. З давніх-давен людина виготовляла з металу знаряддя праці, зброю. Слово слюсар походить від німецького Sclikxsser— той хто виготовляє замки. Ці майстри виконували роботи, які за характером дуже близька до слюсарних. У наш час відбувається вдосконалення металообробних технологій, їх автоматизація та роботизація, але професія слюсаря і зараз не втрачає свого значення. Кожна машина, верстат, агрегат є складною технічною системою, що складається з багатьох деталей і вузлів, які взаємодіють у процесі роботи. Але найдосконаліша машина під впливом робочих навантажень і навколишнього середовища із часом виходить з ладу. Тут уже потрібне втручання слюсаря-ремонтника. Слюсар-ремонтник — одна із складних і цікавих робітничих професій (мал. 148). Він «лікує» різні вузли, механізми, верстати, відновлює їх первісний технічний стан. Потреба в таких фахівцях величезна. На них чекають на будь-якому підприємстві.
Головне завдання слюсаря-ремонтника — відновлення зношеної деталі, вузла, механізму. Він постійно контролює роботу машин і механізмів, забезпечує їх повсякденну працездатність. У разі виявлення несправності слюсар сам або у складі ремонтної бригади усуває її. Для цього проводиться повне або часткове розбирання вузлів і механізмів. Замінивши зношену деталь, він перевіряє якість своєї роботи, випробовуючи обладнання на холостому та робочому ходу. Але не завжди у слюсаря є потрібна деталь. За необхідності слюсар самостійно виготовляє потрібну деталь або монтує цілий вузол -за технологічною картою або іншою документацією. Зрозуміло, що досягти відмінних результатів у роботі слюсаря можливо тільки за умов досконалого володіння всіма прийомами обробки металу.
Для того щоб верстати й автоматичні лінії виконували всі свої функції, потрібне також втручання слюсаря-ін-струментальника. Інколи робітники цієї професії виконують такі складні й точні роботи, які неможливо виконати навіть на високоточному й досконалому обладнай ні. До таких робіт належать операції з виготовлення форм для пресового обладнання автомобільної промисловості, обробки та гравіювання рельєфних поверхонь тощо. Також вони виготовляють і ремонтують вимірювальні, слюсарно-монтажні, перевірочні інструменти. Виготовляють пристосування й додаткове технологічне обладнання для технологічних ліній та нестандартного обладнання. Коли процес виготовлення багатьох окремих деталей і вузлів якоїсь машини чи механізму виконано, настає черга працювати слюсарю механоскладальних робіт. З окремих вузлів і деталей він складає завершений виріб двигун автомобіля, окремі вузли та агрегати для машин великої складності. Це одна з провідних професій машинобудівних підприємств.
Однією з найстаріших професій, пов'язаних з обробкою листового металу, є професія бляхаря, або жерстяника (мал. 149). Для виготовлення об'ємних виробів із листового металу бляхареві треба вміти Жерстяник за роботою користуватися креслениками.
розмічати заготовки, вирізати та згинати метал по лініях розмітки, з'єднувати окремі деталі й частини виробу (заклепками, є лектро- дуговим або контактним зварюванням тощо), виконувати антикорозійну обробку. Йому потрібно знати ВИДИ Й властивості ма-         Мал. 150. Покрівельні
теріалів, прийоми економного розкрою листового матеріалу, способи застосування інструментів, пристроїв, верстатів, правила й способи обробки заготовок, послідовність виготовлення виробів, вимоги до їхньої якості, мати конструкторські навички тощо.
Покрівельник (мал. 150) також має добре знатися на пластичних властивостях того чи іншого листового покрівельного матеріалу (мідь, чорні чи оцинковані листові покрівельні матеріали). Уміти точно виконувати розмічальні операції та читати кресленики, виконувати розгортки складних геометричних поверхонь. Адже сучасні архітектурні рішення покрівель насичені складними геометричними формами, і він має самостійно знаходити рішення з розмічання та з'єднання окремих елементів покрівлі із забезпеченням її міцності та герметичності.
Підготовку за робітничими професіями, пов'язаними з обробкою листового металу, проводять у СПТУ або безпосередньо на виробництві.
Чи добре засвоїли?     
1. Які різновиди професії слюсаря ви знаєте?
2. Що є головним завданням слюсаря-ремонтника?
3. Що має знати та умпи жерстяник?
4. Де можна опанувати робітничі спеціальності?
Прийоми оздоблення виробів із тонколистового металу та дроту