Пейзаж. Історія пейзажу

Пейзаж — жанр живопису, присвячений зображенню природи, міст, архітектурних комплексів тощо. Слово «пейзаж» -французького походження, воно означає місцевість. Пейзажі бувають різні. Пейзажі, на яких зображено море, називають мариною, а ті, на яких зображені мальовничі види, - веду-тою. Пейзажі сучасних міст отримали назву урбаністичних (від латинського урбанус - міський). Пейзаж може доповнюватися постатями людей і тварин, навіть цілими сценами, але головним «героєм» в ньому завжди залишається природа.
Ще митці доби неоліту зображували людей і тварин в оточенні річок, дерев, трави. Художники в Давньому Єгипті використовували зображення природи в сценах жнив, полювання, рибальства. Тривалий час пейзаж виконував лише другорядну роль. Йому не приділяли особливої уваги.
Пейзаж як самостійний жанр мистецтва вперше виник у Китаї в VI ст. Китайські художники зображували добре відомі своєю красою краєвиди. Такий пейзаж потребував тривалого споглядання, створював особливий настрій. Під впливом китайського склався і японський пейзаж.
У Візантії середньовічні художники застосовували систему схематичного зображення природи: кілька дерев означали ліс, гірки - скелясту місцевість, башта - місто (див. стор. 152). Такі умовні пейзажі можна також побачити на українських іконах.
У цей самий час майстри в Західній Європі вже натуралістично (схожими на справжні, натуральні) зображували рослини в своїх картинах. Потяг до реальної картини природи був властивий і майстрам епохи Відродження. Проте пейзаж ще продовжував виконувати роль тла в портретах і сюжетних композиціях (див. стор. 68).
Уперше в Європі природа стає головною «дійовою особою» в картині лише триста років тому. Однак тогочасні художники прикрашали і підправляли природу, намагалися намалювати її красивішою, ніж бачили. Лише в XIX ст. художники почали зображувати навколишню природу такою, якою вона є, якою вони її бачили (див. стор. 60).
Французькі живописці почали малювати природу з натури, на відкритому повітрі - на пленері.
У наш час пейзаж часто використовують як засіб відображення думок і настроїв художника. Утім реалістичні краєвиди цінуються глядачами завжди. Розвиток пейзажного живопису в Україні пов'язаний з роботами Т. Шевченка (серія «Мальовнича Україна», див. стор. 188). Розквіт цього жанру припадає на кінець XIX ст. Красу України відтворили у своїх полотнах С. Васильківський, П. Левченко. Найкращі традиції реалістичного пейзажного мистецтва продовжили українські майстри С. Шишко (див. стор. 61), Т. Яб-лопська, І. Бокшай (див. стор. 64) та ія.
1. Пригадайте, пейзажі яких українських і зарубіжних майстрів ви бачили під час відвідування музею, галереї, виставки. Який з них справив на вас найбільше враження і чому? 2. За допомогою яких прийомів художник-пейзажист здійснив свій задум в обраній вами картині?
Зробіть замальовку зимового пейзажу, застосовуючи парафінову свічку. Збережіть роботу, бо вона знадобиться пізніше для оформлення різдвяної шопки.
Інструменти та матеріали: аркуш паперу, акварельні фарби, олівець, гумка, пензлі, парафінова свічка. План роботи:
•   На аркуші паперу скомпонуйте зображення.
•   Порівняйте пропорції різних частин зображення між собою, ширину до висоти.
•   Зверніть увагу на те, яку пору доби ви зображуєте, що характерно для неї.
•   Який колорит матиме ваша робота? Як зобразите задній план?
•   На палітрі заздалегідь випробуйте колірні співвідношення і оберіть ті, які найліпше відповідають вашому задуму.
•   Наприкінці подивіться загалом на свою роботу, виправте помилки, зробіть уточнення. Визначте акценти.
Етапи роботи над пейзажем із застосуванням парафінової свічки
1. Спочатку скомпонуйте зображення олівцем на аркуші.
2. Парафіновою  свічкою   намастіть   папір  по   намічених обрисах у тих місцях, де буде «сніг».
3. Нанесіть на вільні від парафіну місця перший шар фарби, наприклад синьої.
4. Додаючи інші відтінки, затемнюйте поступово ті ділянки роботи, які мають бути темними (наприклад, нічне небо).
5. Деталі прорисуйте фломастером.
Ку'їНАЖІ
Архип Іванович (1842-1910) Відомий пейзажист. Народився в Маріуполі. Навчався у І. Айвазовського. Картини Куїнджі: «Українська ніч», «Березовий гай», «Після дошу», «Місячна ніч на Дніпрі» та інші. V них надзвичайно точно і водночас несподівано відтворено складні ефекти освітлення.
три роки залишився сиротою, з 11 - праиював, але завжди мріяв стати художником. Відвідував заняття у ПетербузькІй академії мистецтв. V 1882 р. художник припиняє показувати свої картини на виставках, але продовжує працювати, в тому числі у своему кримському мастку Сара-Кікінеїз, і створює близько 500 картин-етюдів («Полудень. Стадо у степу», «Ефект заходу сонця», «Сутінки»). Викладав в Академії мистецтв у Петербурзі, учитель художника М. Реріха. 
Айвазовський Іван Костянтинович (1817-1900) Художник-мариніст. Народився в Феодосії. За походженням вірменин. Автор близько 6000 пейзажів. Серед творів митця є такі: «Георгієвський монастир», «Чесменський бій», «Дев'ятий вал», «Серед хвиль». Навчався в Петербурзькій академії мистецтв, після закінчення якої (1837) відвідав Італію, Францію, Англію. З 1847 р. І до кіния життя жив у Феодосії, де нині в галереї, шо носить ім'я Айвазовского, розмішена найкраша колекція його робіт.