Покритонасінні. Дводольні та однодольні покритонасінні

У попередній темі би дізналися про основні риси будови, життєдіяльність та розмноження квіткових рослин. Усі вони називаються квіткові або покритонасінні. Це значить, що їхні насінні зачатки глибоко сховані у порожнині зав'язі, а пилок під час запилення вловлює приймочка маточки* Вони мають зародковий мішок і їм притаманне подвійне запліднення* Покритонасінні поширені на усіх континентах, навіть в Антарктиді, зростають в усіх кліматичних зонах. їх нараховують близько 250 тис. найрізноманітніших видів. Ці рослини заселяють найбільш посушливі пустелі і помірно зволожені території, трапляються на болотах і в прісних водоймах, а деякі (наприклад, морська трава) навіть пристосувалися зростати на морському дні, при цьому морська вода навіть переносить їхні пилкові зерна.
У квіткових рослин є насінини із зародками, які містять дві або одну сім'ядолі. З цією ознакою пов'язана ціла низка інших особливостей. Тому покритонасінні поділяють на дводольні і однодольні.
Корінь. У більшості дводольних головний корінь живе тривалий час, а тому їхня коренева система має один найпотужніший корінь, від якого відходять менш потужні бічні корені. Головний корінь однодольних рано відмирає, тому їхня коренева система зазвичай складається з багатьох однаково розвинених коренів.
Листок. У листків дводольних зазвичай невелика листкова основа, часто є прилистки, добре розвинений черешок і листкова пластинка із пальчастим або пірчастим жилкуванням. Листки однодольних часто мають основу у вигляді піхви, що оточує стебло, в переважній більшості без прилистків і черешка, з овальною або стрічкоподібною листковою пластинкою, дугоподібним або паралельним жилкуванням.
Стебло. На поперечному зрізі стебла дводольних провідні пучки розташовані кільцем, є серцевина. Для них типове утворвння камбію і потужне потовщення. Тону серед дводольних багато язе трав, так і дерев. Натомість провідні пучки однодольних розкидані майже по усьому поперечному зрізі стебла. Часом в центрі можна розпізнати серцевину, але у деяких однодольних» наприклад аланів (бамбук, пшениця, жито) на місці серцевини виникає велика повітряна порожнина* Камбій у однодольних не утворюється. Це — переважно трави. Дерев до цієї групи належить небагато: це — пальми, алое або драцени.
Квітка. Для багатьох дводольних характерні квітки, у яких частини розміщені колами, в кожному з яких по чотири або п'ять листочків оцвітини, тичинок чи плодолистків, з яких складається маточка. А у типової квітки однодольних кола тричленні. Квітки із великим і невизк&ченим числом частин трапляються як серед дводольних, так і серед однодольних.
Дводольних покритонасінних у флорі Землі нараховують близько 180 тис. нидів, а близько 70 тис. видів покритонасінних мають зародок з однією сім'ядолею і належать до однодольних.
1. Покритонасінні — найбільша за обсягом група рослин, яка найбільш поширена у різноманітних умовах існування. Характерними рисами покритонасінних є квітка, плід, вловлювання пилку приймочкою маточки, зародковий мішок, подвійне запліднення, ситоподібні трубки.
3. Покритонасінні рослини аа сукупністю ознак можна поділити на дводольні і однодольні. 
Покритонасінні, дводольні, однодольні.
1. Які основні ознаки покритонасінних?
2. За якими ознаками покритонасінні поділяють на дводольні і однодольні?
ЗАВДАННЯ
Порівняйте ознаки дводольних І однодольних покритонасінних, відомості про їхні особливості занесіть у таблицю в зошиті.
Голонасінні