Природознавство 5 кл. Урок 36. Практичне заняття № 6, 7

Мета 

- навчальна: закріпити знання про полюси, екватор, меридіани і півкулі Землі, сформувати та закріпити вміння й навички виконувати навчальні завдання з використанням глобуса та географічної карти, використовувати отримані знання на практиці; 

- розвивальна: розвивати вміння використовувати додаткові джерела природничо-наукових знань, розвивати практичні навички роботи з картами, організованість, цілеспрямованість, навчити учнів включатися в процес навчання, що виконується за мінімальної участі вчителя, за його завданням у спеціально наданий для цього час; 

- виховна: виховувати прагнення досліджувати навколишній світ, потребу в пізнанні нового, повагу і гордість до надбань людства в розвитку сучасної картографії.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: карта, атлас, глобус, контурна карта, зошити, підручник, кольорові олівці.

Очікувані результати: учні навчаться здобувати знання та застосовувати їх на практиці, орієнтуватися на карті та глобусі, знаходити півкулі, лінії меридіанів, точки полюсів, материки і частини світу, географічні об'єкти.

Хід уроку Природознавство 5 кл. Практичне заняття № 6, 7

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

* Прийом «Приваблива мета»

Учитель. Ви лише за кілька уроків пройшли шлях, який людство долало не одне століття, створюючи свій найбільший винахід — географічну карту. Наука картографія пройшла важкий і тривалий шлях розвитку до сучасних карт, які ви бачите перед собою. Однак учені й сьогодні перебувають у постійному пошуку найбільш точних та інформативних способів зображення особливостей земної поверхні. На допомогу їм приходить космічні апарати, комп'ютери, які створюють віртуальні карти різних об'єктів.

Навряд чи можна назвати освіченою людину, яка не знає географічну карту. Знання, вміння користуватися картою — це перший та необхідний крок на шляху пізнання далеких світів.

Але перш ніж вирушати в далеку подорож, потрібно навчитися «читати» карту, вміти знаходити інформацію, яку містить карта. Переконаймось у справедливості твердження, що «...карта — це книжка, читати її можуть тільки ті, хто вивчив азбуку цієї книги», та «карта — це найбільший винахід людства».

* Прийом «Відстрочена відгадка»

- У якому морі ловлять рибу жителі трьох частин світу? 

- Який переворот у розвитку географічної науки здійснив глобус Мартіна Беґайма — «Земне яблуко»?

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

* Прийом «Інтелектуальна розминка»

- Яка форма Землі?

- Який діаметр Землі?

- Що таке вісь Землі?

- У якому напрямі обертається земна куля?

- Як називаються точки перетину осі з поверхнею Землі?

- Що таке глобус?

- Назвіть відомі уявні лінії, які є на глобусі та карті.

- Яка уявна лінія ділить земну поверхню на півкулі?

- На якій відстані від полюсів проходить екватор?

- Що таке меридіан?

- Назвіть усі материки та океани.

- Випереджальне завдання учня т Хто створив перший глобус?

Перший глобус Землі у 1492 р. створив німецький картограф Мартін Беґайм на основі карти Птоломея, його названо «Земним яблуком».

Нині цей глобус зберігається в німецькому національному музеї м. Нюрнберґ (показати на карті м. Нюрнберг).

* Прийом «Доповни речення»

- «Глобус» у перекладі з латини означає... (куля).

- Творцем першого глобуса Землі, що зберігся до нашого часу вважають... (Мартіна Беґайма).

- Найкращим помічником у вашій подорожі рідним краєм буде... {карта).

- Географічна карта — зменшене зображення ділянок... (земної поверхні).

- Глобус — найточніше передає зовнішній вигляд... (нашої планети).

IV. ПОВТОРЕННЯ ТА КОРИГУВАННЯ ЗАСВОЄНИХ ЗНАНЬ

- Розповідь учителя з елементами бесіди

Наукова картографія бере початок в античній Греції. На перших картах давні греки зображали Землю у вигляді кола або злегка опуклої частини кулі, омитих водою. VI ст. до н. є. великий давньогрецький учений Піфагор уперше висловив припущення про кулястість Землі, висунувши і обґрунтувавши таке геніальне припущення: усе в природі повинно бути гармонійним і досконалим, найдосконалішою з геометричних тіл є куля. Земля також повинна бути досконалою, отже. Земля — куля!

У III ст. до н. є. відомий давньогрецький математик і географ Ератосфен уперше виміряв коло Землі, ввів поняття «паралелі» і «меридіани». Він побудував сітку паралелей і меридіанів і на її основі склав карту заселеної Землі. Ця карта уперше враховувала кулястість Землі, нею користувалися майже 400 років — до кінця І ст. н. є. Володіти картою означало володіти країною.

* Прийом «Віршовані рядки»

На ноге стоит одной, Крутит-вертит головой. Нам показывает страны. Реки, горы, океаны.

Как изучишь все бока Расписного колобка, Так узнаешь, где Дунай, Где Кавказ, а где — Китай.

На столе передо мной Закружился шар земной. Арктика, экватор, полюс... Уместил всю Землю... (глобус).

Глобус весь пересекают. Сходятся на полюсах. Постепенно подвигают Стрелки на любых часах. Через сушу, океаны Пролегли... (меридіани).

Я — сборник карт; от ударенья Зависят два моих значенья. Захочешь — превращусь в названье Блестящей, шелковистой ткани.

(Атлас — Атлас)

V. ЗАСТОСУВАННЯ УЗАГАЛЬНЕНИХ ЗНАНЬ

* Прийом «Природничий практикум»

Завдання. Нанесіть кольоровими олівцями на контурній карті лінії екватора, меридіанів, точки полюсів та підпишіть назви півкуль.

* Прийом «Словникова робота»

Завдання. Запишіть у зошит визначення:

- екватор — це...______________________________________________

- полюс — це...________________________________________________

- меридіан — це..._____________________________________________

- півкуля — це...______________________________________________

Учитель. Сьогодні на уроці ми повинні з'ясувати місцезнаходження на карті та глобусі материків і частин світу, різних географічних об'єктів.

Погляньте на карту півкуль. Якщо вірити її назві, тут помістилась уся наша планета, площа якої дорівнює понад 510 млн км2.

* Прийом «Природничий практикум»

Завдання. Користуючись картою півкуль, заповніть таблицю. Запишіть назви материків та частин світу, океанів та назви півкуль, у яких вони розташовані.

* Прийом «Мандрівка картою»

Учні об'єднуються в команди за назвами материків «Євразія», «Африка», «Північна Америка», «Південна Америка», «Австралія», «Антарктида».

Завдання. Знайдіть найбільші на материку річку, озеро, гори.

* Прийом «Віршовані рядки»

Завдання. Вгадайте, про що йдеться. Знайдіть об'єкти на карті.

* Прийом «Природничий практикум» Завдання

- Визначте відстань від м. Делі до Північного полюса, користуючись масштабом.

- Яка протока з'єднує два моря, два океани; розділяє дві частини світу, два материки та два півострови? (Беринґова протока)

- Який канал з'єднав два океани та розділив два материки? (Панамський канал)

- Який канал сполучив два моря двох океанів; розділив два материки та дві частини світу? (Суецький канал)

- У якому морі ловлять рибу рибалки трьох частин світу? (Середземне море)

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 

Природознавство 5 кл. Практичне заняття № 6, 7

- Опрацювати параграфи підручника: § 31-32 (І), § 26 (II). 

- Відгадати та знайти на карті об'єкти.

1. Назва цього географічного об'єкта означає «льодова земля», однак льодовики займають лише 1/10 його території. Що це за об'єкт? (Острів Ісландія)

2. Скажіть африканською мовою суахілі «гора бога холоду»? (Кіліманджаро)

3. Назвіть «кольорові моря». (Біле, Чорне, Червоне, Жовте)

4. Знайдіть на карті «кольорові річки»? (Хуанхе — Жовта, Колорадо — Червона, Янцзи —Голуба, Оранжева)

5. Назва цієї найдовшої гірської системи земної кулі означає «шнур, ланцюг». Яку назву мають ці гори на карті? (Кордильєри)

6. Назва найбільшого півострова Північної Америки означає «землероб», у нас його назва асоціюється з відомою породою собак. (Лабрадор)

7.  У Південній Америці є «срібна річка» та «срібна країна». Назвіть їх. (Ла-Плата та Аргентина)

8.  «Дахом світу» вважають саме це нагір'я. Яке саме? (Памір)

9. Це озеро в Африці, що глибиною поступається лише Байкалу, має місцеву назву «зібрання вод». Яка його назва на карті? (Танґаньїка)