Робоче місце, стіл-верстак, слюсарні лещата

Опорні поняття: робоче місце, слюсарний верстак, слюсарні лещата, висота робочого місця.
Робочим місцем у слюсарних майстернях називають закріплений за учнем слюсарний верстак, призначений для виконання певної роботи й оснащений Інструментами та матеріалами.
Буває також комбіновано робочо місце або робоче місце для виконання механізованих операцій з обробки металу. Тільки за правильної організації робочого місця працювати буде зручно, приємно і можна досягти належної якості виконуваних трудових операцій.
Наше робоче місце мас бути підготовлене до виконання таких слюсарних робіт:
•    правлення заготовки з тонколистового металу;
•    розмічання заготовки виробу Із жерсті за креслеником;
•    різання тонколистового металу ручними ножицями;
•    обпилювання   заготовок   із   тонколистового   металу напилками;
•    з'єднання деталей виробу із тонколистового металу;
•    вирівнювання та підготовка дроту до розмічання;
•    розмічання заготовок виробу із дроту;
•    гнуття дроту;
•    шліфування поверхні виробу з металу або дроту;
•    оздоблення виробів із тонколистового металу та дроту.
Правильний вибір І розміщення обладнання, інструментів і матеріалів на робочому місці створюють сприятливі умови для роботи. На робочому місці мають бути тільки ті предмети та інструменти, які потрібні для виконання певного завдання. Інструменти та пристосування, якими користуються частіше, кладуть ближче до себе на робочій поверхні в зоні, позначеній цифрою 1.
(на малюнку 5 показано відповідні зони у вертикальній площині, а на малюнку 6 — у горизонтальній). Предмети, якими користуються рідше, поміщають у межах ділянки, яку на малюнках 5 і 6 позначено цифрою 2. Відповідно ця частина простору має назву зона досяжності рук працівника. Частина поверхні, позначена на малюнку цифрою 3, визначає зону досяжності вільно витягнутих рук при нахилянні тулуба працівника вперед (у напрямі до верстака) на кут, не більший за 30°. Робоче місце для роботи з металом у шкільних майстернях обладнують слюсарним верстаком, на якому встановлено лещата і розкладено потрібні для роботи інструменти, пристрої, матеріали, кресленики тощо. Комбіновані шкільні майстерні (у них проходить обробка як деревини* так і металів) зазвичай обладнано універсальними столами-верстаками УСВ-М. Таке робоче місце призначено для виконання учнями 5—9 класів столярних, слюсарних, електромонтажних, графічних та Інших робіт, передбачених програмою з трудового навчання.
Універсальний стіл-верстак (мал. 7) складається з основи 1. підстілля 2 і стільниці 3. На підстіллі встановлено рухомий упор 7 з напрямною, столярні 8 і слюсарні 6 лещата. Знімними комплектувальними виробами є захисне покриття 5 для стільниці, захисний екран від стружки, підставка для технічної документації 4 і ковадло для жерстяницьких робіт. Розглянемо будову слюсарного верстака, що встановлюється у спеціалізованих слюсарних майстернях і слугує тільки для виконання слюсарних робіт (мал. 8). На малюнку зображено одномісний слюсарний верстак із захисним екраном, установленими на ньому слюсарними лещатами та пристроєм для регулювання висоти робочого місця. Основа стола-верстака (мал. 8) складається з вертикального стояка І, привареного до конструкції, що забезпечує стійкість верстака в цілому. Підстілля 2 являє собою каркас, до якого кріпиться стільниця 3 та напрямні для двох шухляд в. У свою чергу, до стільниці кріпиться захисна сітка 4 та слюсарні лещата 5. Підстілля разом зі стільницею може підійматися та опускатися обертанням гвинта 8. Після вибору потрібної висоти розташування робочої поверхні підстілля фіксується на основі за допомогою важелів 7.
Для визначення відповідності висоти верстака зросту учня, що за ним працює, необхідно стати перед лещатами І поставити лікоть зігнутої руки на губки лещат так, щоб кінчики пальців випрямленої долоні торкалися підборіддя (мал. 9). Якщо можливості регулювання верстака вичерпано і він ще залишається достатньо високим, то під ноги учня підкладають дерев'яну підставку (трап).
Основним механізмом в облаштуванні розглянутих робочих місць є слюсарні лещата. Завдяки своїй конструкції вони здатні дуже міцно утримувати деталь достатньо великого розміру (залежить від відстані, на яку можна розсунути губки лещат).
На малюнку 10 показано будову слюсарних поворотних лещат, якими зазвичай обладнують слюсарні верстаки (див. мал. 9). Поворотними їх називають тому, що у працівника є можливість розвернути верхню частину лещат відносно краю стільниці (така потреба може виникнути в разі особливої форми оброблюваної деталі). Отже, слюсарні лещата встановлені на плиті основи 1, прикрученої болтами до стільниці верстака.
На основі, у потрібному положенні, за допомогою фік-су вального гвинта 3 к рішіться поворотна плита 2, яка являє собою єдине ціле з ковадлом та нерухомим корпусом лещат. Рухомий корпус лещат 5 за допомогою гвинтового механізму 7 (схожий механізм ви вже бачили, коли працювали за столярними верстаками) може рухатись до нерухомого корпусу 2, затискуючи при цьому оброблювану деталь між змінними накладками губок лещат 4, поверхня яких має насічки, щоб міцніше утримувати деталь. Гвинтовий механізм приводиться в обертання за допомогою важеля б. При цьому слід запам'ятати, що при обертанні важеля за годинниковою стрілкою губки лещат зсуваються (затискання деталі), а при зворотному обертанні — розсуваються.
Чи добре засвоїли?     
1.  Яи роботи відносять до слюсарних?
2.  Що називають робочим місцем слюсаря?
3.  Як визначають зони досяжності рук працівника на робочому місці?
4.  З яких основних частин складаються універсальний стіл-верстакта одномісний слюсарний верстак?
Людина і метали