с 43-45 укр яз 5 розв'язки
Вправа 485 с 214
1. Я — учень п'ятого класу. 2. За правильну відповідь на уроці математики я отримав гарну оцінку. 3. Моє ставлення до прочитаного оповідання я виразив у своему творі, 4. Творча робота з літератури має невеликий обсяг.
Вправа 487 с. 216
Будинок, бібліотека, дівчина, дорослий, матуся, брат, пісенька, честь, вулиця, щирість, житло, говорити, сміливість, книжка.
Вправа 483 с 216
1. Не встигнеш вискочити з хати, як одразу сварять, а то й духопелять тебе і називають лоботрясом (М. Стельмах). 2. Отже, помилилися наші сільські балакухи (Олесь Гончар). 3. Набундючений індик геть усіх лякати звик (І. Січовик).
Вправа 492 с 217
Розумний, мудрий, розважливий, розсудливий.
Відважний, сміливий, мужній, хоробрий, безстрашний, доблесний. Коренастий, жилавий, плечистий, кремезний, опасистий, дебелий. Жорстокий, безжалісний, немилосердний, безпощадний, лютий. Життєрадісний, бадьорий, веселий, моторний.
Вправа 495 с 218
Абетка — азбука, альфабет, буквар, алфавіт.
Оселя — садиба, двір, дворище, хата, дім.
Цуценя — цуцик, гавкун, пес, щеня, собача.
Рухатися — ворушитися, сунутися, переміщатися, соватися, переміщуватися.
Вправа 497 с 219
1. Будь, Україна, сильна, могутня (Р. Кунчинський). 2. Дай, Боже, мужність бути ніжним, ласкавим, добрим, нелихим (М. Пасічник).
3. Він при зустрічі завжди вклоняється ввічливо, ґречно (О. Близько).
4. Ярина не витримала й засміялась, а за нею захихотіли, зареготали, заіржати дівчата (О. Ільченко). 5. Вони побігли навпростець, навпрямки, напролом (П. Загребельний).
Вправа 498 с 219
Лексикон — словник, лінгвіст — мовознавець, процент — відсоток, аргумент — доказ, контроль — перевірка, адвокат — захисник, лайнер — літак, пілот — льотчик, імітація — наслідування, стислість — лаконічність.
Вправа 499 с. 219
Пісні мого краю Я люблю щирі, правдиві, відверті, істинні пісні мого краю. Вони лунають, звучать, чуються, линуть нашою українською землею. Українська пісня гарна, чудова, чарівна, прекрасна. Вона згуртовує людей, очищає їхні душі.
Вправа 501 с 220 Працьовитий — ледачий, хоробрий — полохливий, правдивий — брехливий, розумний — дурний, великий — малий, день — ніч, сварилися — мирилися, перший — другий, будував — руйнував, високий — низький, білявий — чорнявий, огрядний — худорлявий, сумний — веселий, тендітний — дебелий.
Вправа 502 с 221
Будень — свято, забути — згадати Сумний — веселий, байдуже — цікаво
Мій товариш може бути веселим і сумним. Бабуся може забути, а потім згадати.
Вправа 505 с. 221
1. Ухиляйся від аДЙ (імен.) і твори добро (імен.) (З Біблії). 2. Правди (імен.) в брехні (імен.) не розмішуй (В. Симоненко). 3. Життєві істини прості, неначе батькові поради. Не все можливо у житті купити (дієсл.) чи продати (дієсл.) (П. Перебийніс). 4. Усякі люди трапляються на містку: щирі (прикм.) і скупі (прикм.), веселі (прикм.) і сумні (прикм.),
мовчазні (прикм.) й говіркі (прикм.) (М. Стельмах). 5. Я хочу радості і світла, іти вперед (присл.), а не на: зад (присл.) (В. Сосюра).
Вправа 507 с 222
1. Цей уміє з чорного зробити біле. Чи будень чи неділя — усе йому безділля. На ньому далеко не поїдеш — де сядеш, там і встанеш. Чого навчають нас прислів'я Прислів'я — скарбниця народної мудрості. їх складали наші пращури і передавали з уст в уста. Ці невеличкі вислови вчать нас бути сміливими, чесними, поважати старших і не лінуватися. Вони бувають різними: про мову, працю, добро, хліб, розум, життя, тварин тощо. Ось такі прислів'я, як: «Вченому світ, а невченому тьма», «Грамоти вчиться — завжди пригодиться» — заохочують нас здобувати знання. А ось таке прислів'я: «Де дружніше, там сильніше» — навчає дружбі, гарним стосункам між людьми. Деякі влучні вислови відображають славетне історичне минуле, наприклад: «Де козак, там і слава» або «Гляди, козаче, щоб татари сидячого не взяли». На прикладі мудрих народних прислів'їв можна навчитися бути гарною, вихованою людиною.
Вправа 508 с. 222
Старт — фініш, епілог — пролог, симпатія — антипатія, егоїзм — альтруїзм.
Вправа 509 с 223
Казка План
1. Парубок Гриць.
2. Пошуки палиці.
3. Зустріч з русалкою.
4. Оживлення царівни.
5. Гриць збирається додому.
6. Мекання кози.
7. Одруження Гриця і царівни.
Вправа 517 с 225
Гриф гітари, хижий гриф; фаянсова чашечка, колінна чашечка; ключ від кімнати, журавлиний ключ.
Вправа 522 с. 227
1. Якщо траву цю м'яти, відчуєш запах м'яти (Л. Качан). 2. Навесні малий потік стрімголов униз потік (В. Плахотников). 3. Я послав листівку другу, а тепер пишу і другу (А. Качан). 4. Сім подорожніх на віз, аби тільки кінь від (Народна творчість).
Вправа 623 с 227
Омоніми: вити, кувати, ключ, шум. Синоніми: чемний — делікатний, йти — плестися, пес — собака, сито — решето, говорити — теревенити.
Антоніми: тихо — голосно, великий — малий, день — ніч, веселий — сумний, гарно — погано.
Вправа 531 с 231
Звідки походить назва «слов'яни»? Мовознаг.щ довели, що корінь — слов-, -слав- дуже давній і первинно означав «текти, литися, зрошувати». Лінгвісти вважають, що назва «слов'яни» означає «мешканці місць, де багато річок, озер чи боліт».
Справді, свої поселення слов'яни будували там, де багато води. Про це писали мандрівники. Із назвою «слов'яни» пов'язано чимало географічних назв, особливо назв водойм.
Карта України рясніс незвичайними історичними назвами, які приховують багато таємниць. Найме: кування міст, селищ, гір, височин, морів, озер, річок звуться топонімами. (ЗаМ. Янком)
Вправа 533 С 233
Давні назви Дніпра План
1. Давня назва Дніпра.
2. Шанування вепря.
3. «Син слави».
4. Річка слави.
|