16:49 с 8-11 укр яз 5 розв'язки | |
с 8-11 укр яз 5 розв'язкиВправа 106 с. 64 Запорозька Січ План 1. Запорозька Січ — світовий феномен. 2. Січ відома за межами України в XVI ст. 3. Боротьба українців проти загарбників. 4. «Країна козаків». Речення з одним головним членом (загальне ознайомлення) Вправа 107 с. 65 I. 1. Усяка пташка (хто? ім.) своє гніздоauac (що робить? дієсл.). 2. За своїм краєм ££рщ» (що? ім.) болить (що робить? дієсл.) 3. Без відваги м_ц (хто? займ.) аазнасмо (що зробимо? дієсл.) зневаги. 4. З рідної землі і ворона (хто? ім.) мила (яка є? прикм.). 5. У чужій сторонці не так світить (що робить? діссл.) сонце (що? ім.). 6. Рідна земля (що? ім.) — золота колиска (що вона така? ім.). 7. Воля (що? ім.) — найдорожча нагорода (що вона така? ім.). 8. Козача потилиця (що? ім.) нікому не^хи литься (що робить? дієсл.). II. 1. Кожен іщай(що? ім.) маг (що робить? дієсл.) свій звичай. 2. У чужій стороні не так світить (що робить? діссл.) сонне (що? ім.). 3. За рідний край їй (хто? займ.) життя віддай (що зроби? дієсл.). 4. Удома і стіни (що? ім.) помагають (що роблять? дієсл.). 5. У чужій стороні й весна (що? ім.) негарна (яка вона є? прикм.). 6. У рідному краї і вєбо (що? ім.) безкрає (яке воно є? прикм.). 7. Людина (хто? ім.) без Вітчизни — соловей (хто вона така? ім.) без пісні. 8. Козак (хто? ім.) не боїться (що робить? дієсл.) ні тучі, ні грому, Вправа 108 с. 66 1. Між корінням жебоніло (дісел.) кришталеве джерело (ім.) (Б. Дег-тярьов). 2. Для українця калина (ім.) най милії па (прикм.). &о_иа (займ.) — гордість (ім.) українського садка (В. Супруненко). 3. Останні квіти під вікном аяг.ипав (дієсл.) перший сліг. (ім.) (М. Луків). 4. На вербах недалеко чепурились (дісел.) два лелеки (словосполуч. числ. з ім.) (І. Кульська). Вправа 110 с. 66 1. Запаморочливо пахло в'янучим листям, хмелем і калиною (односкладне речення з головним членом — присудком) (П. Загре-бельннй). 2. Світало (односкладне речення з головним членом — присудком). З темряви поволі вдступа: ди стовбури дерев (Г. Тютюнник). 3. Край смерековий насниться мені. Лалеч. Тумани (односкладні речення з головним членом — підметом) (Д. Кремінь). 4. Ніч. Дощ. Вітер (односкладні речення з головним членом — підметом). НІуаі: лять кущі, шумлять дерева на дюнах (П. За гребельний). Вправа 111 с 66 1. Речення, що вказують на стан природи. Тим часом звечоріло (О. Гончар). Повіяло осінніми холодами (О. Гончар). З лугу свіжістю вішіулд (М. Моги-левич). Пахне зрілістю нив (Д. Луценко). 2. Речення, в яких йдеться про стан людини. Тяжко мені плакать (Т. Шевченко). Сьогодні так мені засумудалось (Т. Щегельська). Сьогодні якось так гяятково (П. Засенко). Стяло соромно за сльози (С. Вас и л ь-ченко). Ста по холодно і страшно (М. Коцюбинський). Аж у пальцях похолонеш (Панас Мирний). Вправа 113 с. 67 1, Брати участь (Л). 2. Подякувати братові (Г). 3. Розклад уроків (І). 4. Пам'ятник Івану Франкові (Г). 5. Приїхати метро (Г). 6. Працює їдальня (Л). Вправа 114 с. 67 1. Шкільна бібліотека передплачує (Л) журнал «Соняшник». 2. Бібліотекар (Г) проводить різноманітні заходи (Л). 3. Хлопці й дівчата (Л) з нашого класу охоче беруть (Л) у них участь. 4. У нашій школі працює шкільний гурток (Л) шанувальників (Л) літератури. Другорядні члени речення (додаток, означення, обставини) Вправа 116 с. 68 1. Д£Щ відшумів. Запахла м'ята. £адсш засмучений ожив (В. Черепков). 2. Із дерев злетіло листя. Ня-r^ggf листопад (Н. Забіла). 3. Моа-нахь птахи. Скімлить осінній вітер без слів (І. Яремчук). 4. Кшлшлась рсінь. Сіялись сніги (Є. Маланюк). Скімлити — жалібно плакати. Вправа 117 с. 68 1. Надворі ролцвітав ранок (поши-рен.) (Панас Мирний). 2. Почався ранок. Чуєш? Ранок дише (непо-шир.) (Н. Віргуш). 3. Діти щабе.-чуть- Сиві с м'ята (непошир.) (А. Малишко). 4. Пяунр м.*ятою вечір (пошир.) (С. Українець). 5. А дощ їде (непошир.). А вітер хилить кле; НИ (пошир.) (М. Луків). 6. Лунала пісня (непошир.). П ляк-ял я діброва (непошир.)Об кручу хвиля хлтопяля д{щірода(поширеи.)(Д. Павличко). Вправа 118 с. 69 1- День кладе на хмари позолоту (В. Сосюра). Кладе (куди?) на хмари, кладе (що?) позолоту. 2. Поприбігають вітренята з поля (ТТ. Масенко). Поприбігають (звідкіля?) з поля. 3. Мамина пісня у сери бринить (Г. Казакова). Пісня (чия?) мамина, бринить (де?) у серці. 4. Хтось гукнув мене упівголо-. са (М. Шевченко). Гукнув (кого?) мене, гукнув (як?) упівголоса. 5. Війнуло сонцем и медом з доріг. Війнуло (чим?) сонцем і медом, війнуло (звідкіля?) з доріг. Потім тійіпля дівчина на поріг (А. Малишко). Вийшла (коли?) потім, вийшла (куди?) на поріг. 6. Дивиться Київ на себе у води Дніпрові (П. Перебийніс). Дивиться (на кого?) на себе, дивиться (куди?) УВОДИ. Війнуло сонцем і медом з доріг (односкладне речення, яке має граматичну основу з одного головного члена (присудка)). Непоширені речення складаються тільки з головних членів (граматичної основи). Вправа 119 с. 69 Зима поспішає до нас. Дощі не вщухать весь день. Птахи відлетіли у вирій. Вправа 120 с. 69 I. 1. В орлят (в кого? їм., Р. в.) шлиц ростали крила (Г. Бойко). 2. Зозуля Гор/жі^і (ім., Д. в.) жалілась (Л. Глі-бов). Гора підпсрепяляся залізний цею (ім., 3. в.) (В. Жовнарук). 3. На зр£і (ім., 3. в.) задививсь хлопчина (Б.- І. Антонич). 4. Гнітилягк радіс^ тю (ім., О. в.) душа (Д- Луценко). 5. Мене (займ., Р. в.) ліси здоровьям (ім., О. в.) напували (В. Симонен-ко). 6. Дюби прліющ (ім., 3. в.) не для себе (займ., Р. в.). Дюби для неї (займ., Р. в.) (М. Рильський). 7. Безсмертників (ім., Р. в.) пучечок (ім., Р. в.) я на два в (Д. Луценко). II. 1. Хвилина годину (ім., Р. в.) береже. 2. Час навчить тебе (займ., Р. в.) й мене (займ., Р. в.). 3. Час до-Да§ Дравіду (ім., Р. в.)й гюзуму (ім., Р. в.)- 4. Сила доступається розуму (ім., Д. в.). 5. Без.віт£у (ім., Р. в.) й листочок не поворухнеться. 6. Во_г-ню (ім., Р. в.) вогнем (ім., О. в.) не загасиш. 7. Годуй легені (ім., 3. в.) вітром (ім., О. в.), шлунок (ім., 3. в.) — землею (ім., О. в.), шкіру (ім., 3. в.) — водою (ім., О. в.), а сер; цр (ім., 3. в.) — вогнем (ім., О. в.) (Народна творчість). Вправа 121с. 70 У день народження я одержав у подарунок (ім., 3. в.) (від кого?) ві*1_батька (ІМ*і Р- в-) книжку (ім., 3. в.). У ній було кілька оповідань (про кого?) про тварин (ім., 3. в.). Це дуже Mej«» (займ., Р. в.) зацікавило, адже я захоплююсь (чим?) ПРИРОДОЮ (ім-* О. в.). Тож я не просто прочитав, а проковтнув цю (що?) книжку (ім., 3. в.). Вже через два дні я переказав її оповідання (що?) (ім., 3. н.) своєму (кому?) другові (ім., Д. в.). Товариш так зацікавився пригодами (ім., О. в.) (кого?) зайця (ім., Р. в.). що вирушив по книгарнях (ім., М. в.) шукати (що?) книгу (ім., 3. в.). | |
