Суспільне, господарське та повсякденне життя в античних полісах на території України

1. Яким було суспільне життя грецьких колоній Причорномор'ї та Криму?
Суспільне життя грецьких міст Північного Причорномор'я та Криму ґрунтувалося на тих самих засадах, що й життя в Греції. Чорноморські міста-коло-нії зберігали цілковиту незалежність від тих грецьких міст, переселенці з яких їх закладали. При цьому зв'язки з батьківщиною ніколи не уривалися: саме з нею переселенці торгували, брали участь у культурному житті Греції тощо. Не залежали чорноморські поліси й від місцевого населення.
Грецькі поліси в Північному Причорномор'ї були демократичними чи аристократичними республіка-ми. Виняток - Боспорське царство, яким правили царі. Отже, найвищу владу в більшості грецьких колоній Північного Причорномор'я зазвичай мали народні збори та ради, до складу яких належали найповажніші громадяни. Рада готувала проекти різних постанов. Народні збори їх схвалювали, а втілювати в життя були покликані обрані на певний термін службовці - архонти, стратеги тощо.
Прочитайте уривок з «Присяги херсонесців». Обміркуйте відповіді на подані нижче запитання.
1. Поясніть, чому устрій Херсонеса визначають як демократичний. 2. Які права та обов'язки мали херсонесці? 3. Поміркуйте, у чому херсонесці вбачали запоруку незалежності й процвітання свого міста.
«Я не повапюватиму демократичного паду й не дозвопю цього тому, хто зраджує й повалює. і не потаю цього, але доведу до відома державних службових осіб. Я буду ворогом тому, хто замишляє та зраджує чи відторгає Херсонес, або Квркінітиду, або Калос Лімен, або укріплені пункти й територію херсонесців. Я служитиму народові й радитиму йому найкраще й найсправедливішв для держави та громадян. Я... не розголошуватиму нічого потаємного, що може зашкодити державі, ні елліну, ні варвару. Я не даватиму або не прийматиму дарів на шкоду державі й громадянам. Я не укладатиму змови ні проти херсонеської громади, ні проти будь-кого з громадян, хто не оголошений ворогом народу. Хліб, який звозиться з рівнини, я не буду ні продавати, ні вивозити з рівнини в будь-яке інше місце, а тільки до Херсонеса».
Працюймо самостійно. Завдання 1. Складіть (і запишіть) коротке повідомлення (3—4 речення), у якому громадянин Херсонеса інформує Інших громадян на народних зборах про події в материковій Греції або в якійсь іншій країні 4-2 ст. до н. є.
2. Що визначало господарське та буденне життя греків Північного Причорномор'я та Криму?
Самостійне існування грецьких полісів Північного Причорномор'я та Криму було можливим через те, що кожен з них сам себе забезпечував усім потрібним для життя. Провідними заняттями колоністів були вирощування зерна, винограду, городини, рибальство й виготовлення рибних продуктів, скотарство. Високого рівня досягло ремісниче виробництво - металообробка, гончарство, ткацтво, виготовлення виробів зі скла, дерева, кістки. Великої слави зажили грецькі майстри-ювеліри: це вони виготовляли дивовижної краси прикраси на замовлення скіфських вельмож, зокрема й славнозвісну пектораль скіфського царя.
У грецьких містах вирувала торгівля. Основними товарами, що вивозилися до Греції, були зерно, худоба, шкури, хутро, солона риба, сіль, раби. Купували там міста-колонії металеві вироби, зброю, тканини, коштовні прикраси, посуд, прянощі, оливкову олію та вина. З Афін, зокрема, завозили розкішні чорнофігурні та червонофігурні вази, мармурову й бронзову скульптуру, ювелірні прикраси. Греки підтримували постійні контакти з місцевим населенням, торгуючи також І з ним. У кожному грецькому місті-колонії карбували власну монету.
Доведіть на прикладах, що господарство мешканців грецьких міст-держав Північного Причорномор'я та Криму було розвиненішим, ніж у кочових племен.
Працюймо самостійно. Завдання 2. Скориставшись пам'ятками, сформуйте кілька тверджень про розвиток господарства в античних полісах на те-а  ритори України. Свою відповідь почніть словами: Зображені пам'ятки свідчать  про  розвиток  у греків,   мешканців  античних  полісів  Північного Причорномор'я та Криму,...
3. Яким було духовне життя мешканців міст Північного Причорномор'я?
Найшанованішим Із божеств у Північному Причорномор'ї був Аполлон. До нього зверталися, вирушаючи в дорогу, під час тривалої морської подорожі, обираючи місце для майбутньої колонії тощо. Поклонялися Деметрі, Афродіті, Діві (покровителька Херсонеса). Для вшанування цих богів споруджували капища, храми, вівтарі. Молилися й просто у житлових будинках.
Вільне населення грецьких міст Північного Причорномор'я здобувало таку саму освіту, як і мешканці Греції. Про неабияку освіченість колоністів свідчить велика кількість знахідок із написами на речах -посвятами, побажаннями, іменами й навіть шкільними вправами, а також листів, вирізьблених на свинцевих пластинках. Традиційно греки дбали не лише про розвиток інтелекту, а й про фізичну досконалість. Різнобічну освіту надавали, зокрема, гімнасії. Залишки такого навчального закладу пощастило знайти в Ольвії. Багато прихильників мали Ахіллеї - спортивні змагання, що їх влаштовувала Ольвія. У них брали участь не тільки колоністи Причорномор'я, а й греки з Еллади. У писемних пам'ятках є згадки про вчителя музики Ісіла, який брав участь у дельфійських музичних змаганнях.
Сенсацією в науковому світі стало відкриття в 1954 р. в Херсонесі залишків єдиного в Північному Причорномор'ї давньогрецького театру. Театр у Херсонесі діяв багато століть. Уміщував близько 3 тисяч глядачів. У ньому ставили комедії та трагедії, відбувалися музичні й літературні змагання.
Працюймо самостійно. Завдання 3.
Доведіть, що мешканці грецьких колоній Північного Причорномор'я плекали
духовні цінності античного світу. Наведіть не менше трьох аргументів.
Поставте собі оцінку за урок, зарахувавши за різні етапи роботи відповідні бали: за кожне із завдань (завдання 1-3) - від 1 до 3 балів; так само від 1 до
З балів оцініть свою участь в обговоренні в парах (максимальна оцінка за урок - 12 балів).
Слово «гармонія» - грецького походження. У перекладі воно означає «злагодженість», «скріплення». Його вживають, наголошуючи на стрункій узгодженості частин єдиного цілого в житті й мистецтві, на відчутті міри. Чому саме цим словом іноді характеризують грецьку цивілізацію?