Таємниці давніх міфів

1. Які міфи народів світу ви знаєте? Про що в них ідеться?
2. Які фантастичні події та персонажі зображені в названих вами міфах?
Від перших кроків на історичному шляху люди намагалися розкрити таємниці Всесвіту й життя. Вони замислювалися над вельми складними питаннями. Що було, коли ще не було нічого? Як з'явився Всесвіт? Чому за днем настає ніч, а за зимою — весна? Куди і як рухається Сонце? Як і з чого було створено перших людей? Хто дав їм знання і навчив ремесел? Звідки взялися закони природного й суспільного життя? Відповідаючи на ці та інші запитання, наші предки складали міфи.
Міф — стародавня оповідь про походження й будову Всесвіту, діяння богів, таємниці народження й смерті людини, життя правителів І героїв.
Такі оповіді тривалий час супроводжувалися магічними ритуалами, танцями, піснями, ілюструвалися скульптурними зображеннями персонажів. Отож у міфі поєднувалися елементи різних царин культурного життя давніх людей. З плином часу ці елементи розвинулися в окремі галузі науки й культури, а самі міфічні оповіді увійшли до скарбниці словесного мистецтва.
Звісно, за тих часів, коли виникали міфи, ще не існувало ані наук у сучасному розумінні, ані досконалих приладів. Основним засобом пізнання світу була фантазія. Спостереження над законами природи й суспільним життям у міфах утілювалися в яскравих образних картинах, що змальовували незвичайні події та фантастичних істот (богів, напівбогів, чудовиськ, дивовижних тварин та інше). Наші далекі предки ще не відокремлювали себе від природи, а тому наділяли її людськими якостями. Вони вірили, що річки й зорі — живі істоти, а звірі й дерева мають душу... Давні люди вважали, що світ населений різноманітними божествами, які керують їхніми долями й законами природи. Усе це відбилося в міфах.
Так, у давньогрецьких міфічних оповідях Сонце постає в образі бога Геліоса, який щодня проїжджає небосхилом на розкішній колісниці, оздобленій коштовним камінням. Шлях його вкрай небезпечний, до того ж баскі, норовливі коні потребують твердої руки. Лише Геліосу до снаги здійснити цю нелегку подорож. Завдяки його щоденним зусиллям квітне й родить земля.
Наші предки беззастережно вірили в міфи, сприймаючи зображені в них події та образи як цілком реальні. Навіть більше: зміст міфів вони вважали істинним, священним знанням, яке можна передавати лише обраним.
Усі давні цивілізації створювали власну міфологію (тобто сукупність міфів) з притаманними саме їй сюжетами, богами й героями. Міфологія кожного народу відображає особливості його суспільних норм і життєвих уявлень, природно-кліматичних умов проживання тощо. Скажімо, для племен майя, які колись населяли територію сучасної Мексики, маїс (кукурудза) був основною їжею, а тому посідав важливе місце в їхніх міфах. Майя поклонялися богу маїсу й вірили, що саме із цієї рослини вищі сили створили людину.
Утім, за всього розмаїття різні міфології мають чимало спільного. Наприклад, у багатьох народів є міфи про походження Всесвіту. Часто в них ідеться про те, що народженню Всесвіту передував Хаос1, із якого народилися перші космічні стихії, або перші боги. Цікаво, що сам Усесвіт нерідко зображували в образі величезного дерева, яке об'єднує три світи: підземний світ знаходиться в його корінні, земний — посередині стовбура, а небесний — у кроні.
Власне уявлення про походження світу мали й давні слов'яни. Вони вважали, що спочатку панувала безмежна Пітьма, яку пронизувало вічне Око. Якось Око пустило Сльозу-Росинку, з якої народився Першобог-Першоптах Сокіл із золотавим пір'ям, що осявало Морок. Із трьох Сльозинок, зронених Соколом на Око, утворився порослий дивовижними квітами й густими травами острів з озером Живої Води посередині. Згодом Сокіл зніс золотий жолудь, з якого постав могутній Дуб-Стародуб, укритий молодильними яблуками. Відтак Сокіл зніс ще два яйця, і з них вродилися Білий і Чорний лебеді. Вони перетворилися на двох велетів — Білобога (Володаря Світла) та Чорнобога (Володаря Пітьми). Сокіл сказав їм: «Ви є Добро і Зло, Краса і Погань, Світло і Тьма, Правда і Кривда. І ви будете завжди, будете скрізь, будете вічно, бо ви є Життя...»1
У міфологіях народів світу є також оповіді про виникнення перших людей. Зазвичай їхніми гворцими виступають боги. Згідно з різними міфічними оповідями, матеріалом для «виготовлення» першолюдей були земля, пісок, глина, деревина, маїсове тісто, кокосовий горіх і навіть пальмове листя.
На основі спільних тем учені поділили міфи на тематичні групи (або цикли). Найвизначніші з них наведено в таблиці.
Зазначені тематичні групи побутують у міфологіях багатьох народів. Це пояснюється передусім схожими умовами суспільного й культурного розвитку давніх людей. Є в міфічних оповідях різних культур і подібні сюжети та образи, на основі яких виникли відповідні мотиви.
Мотив — сталий елемент певного сюжету, який повторюється в різних творах.
Наприклад, надзвичайно поширеним у світовій культурі є мотив всесвітнього потопу. Він бере початок у міфах про велику повінь, якою боги покарали людство за численні вади й провини. Міфи багатьох давніх цивілізацій оповідають про те, як вода знищила майже все живе на Землі. Зазвичай ідеться в них і про чудесний порятунок однієї людини або подружжя, яке започаткувало новий ріД-Не менш популярним є й мотив «золотої доби». Ідеться про часи, коли новостворені люди жили на землі в гармонії з богами й природою, дотримуючись моральних законів. Згодом вони втратили цю гармонію, заплямувавши себе гріхами та ворожнечею. Відтак людство вступило в сумну, сповнену насилля й страждань епоху, на противагу прекрасній «золотій добі», названу «залізною»...
У міфах про створення світу досить часто використовується мотив космічного яйця. Наприклад, у давньокитайському міфі оповідається про те, що спочатку Всесвіт нагадував величезне куряче яйце, у якому зародився першопредок Пань-гу. Вісімнадцять тисяч років він спав і ріс уві сні, а коли прокинувся, розколов яйце на дві половини. Відтак усе легке й чисте (ян) піднялося догори, утворивши небо, а все брудне й важке (інь) 
опустилося додолу і стало землею. Сам Пань-гу витягнувся від землі до неба, і з його тіла народилися космічні стихії.
Цікаво, що образ космічного яйця згодом «перекочував» у казки (пригадаймо яйце, у якому було заховано смерть Кощія). Цей образ, до речі, посідає важливе місце в православній традиції святкування Великодня, де символізує воскресіння й нове життя.
На позір міфи схожі на казки. Так само, як у казках, у них зображено вигадані події та фантастичних персонажів, є певні повчання щодо законів буття. І це зрозуміло: адже казка, на думку більшості вчених, виокремилася з міфу й чимало від нього успадкувала. Однак, незважаючи на певну спорідненість, міф і казка істотно різняться. Основні відмінності між ними подано в таблиці.
Звісно, нині давні міфи вже не сприймаються як джерело знань,   л Однак упродовж тисячоліть вони залишаються джерелом натхнення для письменників, малярів, композиторів та представників інших видів мистецтв.
1.  Дайте визначення поняття «міф».
2.  Як і чому виникли давні міфи? Чим вони відрізняються від пізніших наукових пояснень природних і життєвих явищ?
3.  Назвіть основні тематичні групи міфів.
4.  Доберіть до пунктів № 3 й № 5 таблиці «Відмінності між міфом і казкою» приклади з першого розділу підручника.
5.  Що таке мотив? Наведіть приклади міфологічних мотивів.
6.  Знайдіть! Які мотиви, характерні для міфів про створення світу, відобразилися в слов'янських міфічних оповідях про Першобога-Пер-шоптаха Сокола? У яких українських і російських казках є образи, споріднені з образами із цих оповідей?
Вступ. «Образ світу, в слові явлений»