22:55 Технінічні помилки у волейболі, їх причини та методи виправлення. | |
Технінічні помилки у волейболі, їх причини та методи виправлення.Основні помилки у розміщенні гравців під час приймання подачі помилка 1.Гравець зони 4 (мал. 1) розташовується поблизу лівої бічної лінії й практично не бере участі у прийомі подачі. Подачі, спрямовані в цю зону, приймати важко. Гравець мотивує своє розташування тим, що йому зручно виконувати розбіг саме звідси для нападного удару від краю сітки. Таке твердження помилкове. Практика показує, що гравець зони 4 цілком може брати участь у прийомі подачі, а потім виходити за ліву бічну лінію для розбігу й зі зручного положення виконувати удар у потрібнім місці. помилка 2. Гравець зони 2 розташовується близько до сітки. З такого розташування важко якісно виконувати нападний удар. Крім цього гравець по суті не бере участі у прийомі подачі, збільшуючи зону прийому подачі для своїх партнерів. помилка 3. Гравець задньої лінії стоїть у потилицю до гравця передньої лінії, що заважає йому спостерігати за суперником, який подає. Гравець бачить м’яч занадто пізно – тільки після появи його над сіткою, отже, якість прийому подачі різко знижується. помилка 4. Команда робить позиційну помилку, якщо будьякий гравець не перебуває у своїй правильній позиції в момент удару по м’ячу гравцем, що подає: гравець зони 5 перебуває ближче до сітки, ніж гравець зони 3 або 4; гравець зони 5 перебуває правіше гравця зони 6 і т. д. помилка 5. Якщо гравець, що подає, робить помилку під час виконання подачі, то вона превалює над позиційною помилкою суперника. Подача вважається неправильною, якщо: • гравець, що подає, перебуває за межами площі, обмеженої її бічними лініями; • подачу виконано до сигналу судді; • гравець у момент подачі наступив на лицьову лінію або переступив її; • виконуючи подачу, гравець кинув м’яч; • подачу виконано двома руками; • м’яч зачепив антену або пролетів над нею; • удар виконано по м’ячу, що лежить на іншій руці; • м’яч упав за межі поля; • м’яч торкнувся стелі або якогось предмета; • на подачу витрачено більш як 5 с; • подачу виконано поза чергою. помилка 6.Після правильно виконаної подачі насамперед фіксується помилка в розміщенні гравців. Навіть, якщо після правильно виконаної подачі м’яч вийде за межі майданчика, потрапить у сітку, торкнеться антени, але при цьому в момент торкання м’яча гравцем, що подає, гравці однієї з команд порушили розміщення, то їм буде зараховано помилку «Розміщення». Команда, гравці якої припустилися позиційної помилки, караються втратою подачі або командісупернику присуджується очко, а гравці зобов’язані зайняти свої правильні позиції. Розташування гравців на майданчику – не є розміщенням фігур на шахівниці, де кожна фігура має своє суворо визначене місце. Розташування гравців під час приймання подачі може змінюватися залежно від особливостей траєкторії польоту м’яча. Тому під час навчання приймання подач після опанування учнями основних загальних прийомів, характерних для будьякого розміщення, тренерові треба формувати у гравців свідоме, творче розуміння своїх обов’язків за всякої зміни виду й напряму подачі. Тренеручитель також має знайти кожному своєму гравцеві найсприятливіше для команди місце у розташуванні! незалежно від системи гри й варіанта роз міщення гравців найкращі можливості для прийому подачі забезпечать такі правила: правило 1. При всіх розміщеннях гравці до подачі суперника повинні займати такі позиції, щоб після подачі суперника їхнї переміщення були б мінімальними. Особливо цього треба дотримуватися в разі приймання сильних подач, коли часу для переміщень практично немає. правило 2. Гравці повинні розташовуватися так, щоб не закривати один одному напрям польоту м’яча, тобто дотримуватися розміщення в одну ламану лінію. правило 3. Гравці розташовуються у своїх зонах так, щоб переміщення вперед назустріч м’ячу були б більші, ніж назад. Наприклад, якщо зона переміщень гравця вперед–назад 4–4,5 м, то він має розташовуватися так, щоб переміщення назад становило 3–3,5 м. Бічні переміщення повинні бути приблизно однаковими в обидва боки із трохи меншим переміщенням у бік бічних ліній. правило 4. При всіх змінах у розміщенні, пов’язаних із системою нападу, гравець, що приймає подачу, має розташовуватися так, щоб, у разі дотримання всіх інших умов, основний напрям руху гравця назустріч рухомому м’ячу, якомога більше збігався з напрямом його наступної передачі. правило 5.У разі змін характеру подачі варто враховувати, що при сильних подачах значно зменшується довжина потрібних переміщень уперед–назад, тому що висота сітки й обмеження довжини майданчика значно звужують смугу влучення м’яча на майданчик; водночас бічні переміщення, які залишаються незмінними по ширині, стає значно важче виконувати через швидкість польоту м’яча. Тому в разі приймання сильної подачі гравці задньої лінії відносно гравців передньої лінії для зменшення бічних переміщень розташовуються у шаховому порядку. правило 6. Гравці, більш рухливі, що володіють кращою технікою приймання подач, повинні мати більшу зону дій, і навпаки, менш підготовлені – зменшену зону. правило 7. Кожний гравець має бути готовим підстрахувати партнерів, що приймають подачу, особливо розташованих біля лицьової та бічних ліній. правило 8.Усі гравці напочатку повинні брати участь у прийомі подачі (за винятком гравця, що виходить до сітки), тільки після цього вони мають право готуватися до наступних дій. правило 9. Не зважаючи на будьяке розміщення на майданчику, кожний гравець, готовий прийняти подачу, має заздалегідь знати, куди направити першу передачу. правило 10.Перші передачі на вихідного або підтягнутого до сітки гравця варто здійснювати так, щоб створити цим гравцям найкращі умови для виконання другої передачі. Вони повинні бути адресовані на те місце, де перебуває або куди повинен вийти гравець. Краще направляти їх середніми за висотою передачами й не дуже близько до сітки (не ближче ніж 0,5–1 м). правило 11.Інколи під час приймання м’яча з подачі гравцеві в перший момент здається, що саме він повинен приймати м’яч, і він починає вживати відповідні підготовчі рухи. Але коли з польоту м’яча йому стає зрозуміло, що м’яч повинен приймати гравець, який стоїть поруч, він відмовляється від свого первісного наміру й несподівано для партнера надає йому право на прийом м’яча. Звичайно такі м’ячі програються, тому що партнер, як правило, виявляється неготовим прийняти м’яч. У таких випадках треба завжди дотримуватися правила: якщо потягнувся до м’яча – бери! Навіть, якщо потягнувся до м’яча, що летить у зону партнера. правило 12. Навчанню приймання м’яча з подач слід приділяти як умога більше уваги. Доцільно присвячувати цьому на заняттях спеціальну годину. методична рекомендація Перш ніж перейти до опису вправ, зробимо одне важливе зауваження. Навичка приймання подачі формується набагато успішніше, якщо спочатку застосовувати нижню пряму подачу. Поперше, траєкторія й швидкість польоту м’яча створюють сприятливі умови для його приймання. Подруге, учні вже на перших заняттях міцно опановують навички нижньої подачі й роблять при цьому мало помилок (втрат подачі). Потретє, нижньою подачею м’яч можна послати досить точно, що у вправах з приймання подачі має особливе значення. Проводячи змагання з волейболу в школі для початківців з метою підняття інтересу, можна в положенні про змагання обумовити, що застосовується тільки нижня пряма подача.  зразкові вправи для вдосконалювання техніки прийому м’яча з подач Спочатку техніку прийому варто відпрацьовувати в спрощених умовах: біля стіни, на вкороченій відстані, поступово ускладнюючи подачу. Далі переходити на прийом серії подач на результат, тобто фіксуючи кожний прийом. Як і будьяка справа, відпрацьовування технікотактичного прийому подач потребує наполегливості й терпіння. Вправа 1. Гравець виконує удар в орієнтир на стіні, а після відскоку направляє м’яч у певну ціль. Вправа 2. Гравець виконує прийом м’яча й спрямовує його в певну ціль після подачі із зони 6 протилежного майданчика. Вправа 3. Гравець жонглює м’ячем, у цей час через сітку виконується подача. Гравець здійснює прийом м’яча, точно передаючи його в певну ціль. Вправа 4. Варіювання вихідного положення гравців, що приймають подачу при традиційному їхньому розміщенні: в. п. – спиною до гравця, що подає, сидячи, в упорі лежачи тощо; по звуку удару по м’ячу при подачі починають рух гравці, що приймають м’яч.  Вправа 5. Гравець розташовується в зоні 6 спиною до сітки. Із протилежного боку виконують подачу. Коли м’яч пролетить 3–5 м, той, що подає, голосно вимовляє «Вправо!» або «Вліво!», після чого гравець повертається обличчям до сітки і приймає подачу.Вправа 6. Гравець приймає 10 подач від різних гравців, що подають, і спрямовує м’яч у позначену ціль. Вправа 7.Прийом м’яча після подач, виконаних по вкороченій (ділянка лінії нападу) і подовженій траєкторіях (до лицьової лінії). Вправа 8.Учні розташовуються в зонах 1, 6, 5 на двох сторонах майданчика. Інші учні поділені на дві підгрупи й перебувають на місцях подачі з м’ячами в руках. Прийом подачі й перша передача в зону 3, потім у зону 2 і, нарешті, в зону 4. Після серії приймань (4–6 спроб) учні міняються місцями: гравець із зони 1 іде в зону 5, із зони 5 – у зону 6, із зони 6 – у зону 1. Для орієнтира й визначення якості першої передачі в зону, куди адресується перша передача, треба поставити учня («сполучного»), що намагається виконати другу передачу Вправа 9. Шість гравців розташовуються на майданчику. Прийом подач із наступною передачею (за завданням). Подачі виконуються різними способами. Вправа 10. Учні розташовуються, як показано на малюнку 16. Прийом подачі в зоні 4 за лінією нападу, перша передача в зону 3, звідси – друга передача в зону 4, де гравець, що приймає подачу, виконує нападний удар. Після подачі гравець іде на прийом м’яча на своєму боці майданчика, після нападного удару – на передачу, а після передачі – на інший бік сітки на подачу.Вправа 11. Навчання гравців, що приймають подачу, взаємодіям на майданчику. Шість волейболістів розташовуються на майданчику, і приготувавшись до прийому верхньої (нижньої) прямої подачі, спрямованої по середній траєкторії, намагаються вчасно розпізнати напрям польоту м’яча, а потім діють за ситуацією: а) якщо м’яч приймає гравець зони 6, то гравці зон 5 і 1 підстраховують його, а гравець зони 2 вибігає до сітки; б) якщо м’яч приймає гравець зони 5, то гравець зони 6 підстраховує його, а гравець зони 1 вибігає до сітки; в) якщо м’яч приймає гравець зони 1, то гравці зон 5 і 2 підстраховують його, а гравець зони 6 вибігає до сітки. Гравці, що виходять до сітки, займають вихідне положення для передачі м’яча на стику зон 2 і 3. г) те саме, але гравці, що виходять до сітки, мають виконати передачу для нападного удару. Після 10 подач гравці переходять в іншу зону. Вправа 12. Навчання вміння вести спостереження за гравцем, що подає. Учні розташовуються на одній половині майданчика, учитель із м’ячем – на протилежному боці майданчика. Учитель підкидає м’яч, імітує різні способи подач. Гравці, що приймають, (за завданням) при нижній прямій подачі виконують крок уперед, при верхній – крок назад, при нижній бічній – крок уліво, перед стрибком – крок вправо. ігри для навчання приймання подач «зумій прийняти». Учні в парах розташовуються на бічних лініях один проти одного. За командою вчителя гравці, що стоять на одній бічній лінії, посилають м’ячі одним зі способів подачі на своїх партнерів, а ті намагаються прийняти м’яч і відправити його у зворотному напрямі. Кожний виконує по десять подач, потім гравці міняються ролями. Перемагає той, хто більше прийняв м’ячів без помилок. «хто краще?» Три гравці розташовуються в зонах 5, 6 і 1. Кожний з них приймає до десяти сильних (націлених) подач. За прийом м’яча нараховуються очки: 2 – прийом з помилкою; 3 – прийом без технічної помилки; 4 – прийом без помилки з доведенням м’яча в зону нападу. Після десяти подач гравці міняються зонами. Наприкінці оголошується переможець, що набрав більшу суму очок. Оволодіння навичкою прийому подачі багато в чому залежить від рівня розвитку певних фізичних якостей і психофізіологічних функцій, розвиток яких і становить початковий етап підготовки. Вправи для розвитку фізичних якостей і психофізіологічних функцій Вправа 1. Згинання й розгинання рук у проме не во зап’я стних суглобах, кругові рухи кистями. Те саме, але кисті зімкнуті (пальці зчеплені, долоні накладені одна на одну). Вправа 2. З упору стоячи біля стіни, одночасне й поперемінне згинання рук у про ме невозап’ястних суглобах: долоні розташовуються на стіні пальцями вгору, в різні сторони, вниз, пальці зімкнуті або розставлені. Відстань від стіни поступово збільшується. Вправа 3.З упору стоячи біля стіни відштовхування долонями й пальцями від стіни двома руками одночасно й поперемінно правою й лівою рукою. Вправа 4. З упору присівши, розгинаючись упереднагору, перейти в упор лежачи (при торканні підлоги руками зігнути їх). Вправа 5. Кидки набивного м’яча (маса 1 кг) знизу двома руками в стіну, після відбиття від стіни підставити руки (положення прийому знизу). Те саме – кидок вгору. Вправа 6. Біг із прискоренням зі статичного положення у відповідь на сигнал (звичайно зоровий) і зупинка після пробігання відстані від 1 до 5 м з імітацією прийому м’яча двома руками знизу. Вправа 7. Те саме, але прискорення вправо, вліво, спиною вперед. Вправа 8. Те саме, але приставними кроками – обличчям, правим, лівим боком, спиною вперед. Вправа 9. Вправи 6–8, але з ловленням набивного м’яча (маса 1 кг) двома руками на рівні колін, руки прямі. Вправа 10. Прийом м’яча (хлорвінілового, гумового, діаметром менше, ніж волейбольний) знизу двома руками. На передпліччі однієї руки укріплено кружок із щільної гуми (діаметром 15–20 см). У момент прийому руки з’єднують, кружок підставляють під м’яч. Приймаючий спочатку стоїть на місці, потім м’яч йому накидають неточно, і він повинен вчасно зайняти вихідне положення для прийому. Вправа 11. Те саме, але м’яч тенісний. Вправа 12.Кидки набивного м’яча (маса 1 кг) на відстань 10 м і ловлення двома руками знизу. Кидки різних м’ячів на відстань 15–20 м і ловлення. Зазначені вправи виробляють у гравців уміння розміряти свої дії з урахуванням напряму польоту м’яча, розвивають швидкість реакції на нього як на рухомий об’єкт. Для оцінювання ступеня володіння навичкою прийому подачі служать контрольні випробування, застосовувані у процесі тренувальних занять, і результати спостережень за точністю першої передачі на змаганнях та контрольних іграх.
| |
