Текстильні волокна рослинного походження

•   Які ти знаєш конструкційні матеріали?
•   Що вивчає наука •швейне матеріалознавство»?
•   Для чого потрібні знання з основ швейного матеріалознавства?
•   На які два основні види поділяють усі текстильні волокна ?
•   Що є сировиною для текстильних волокон природного походження?
•   Назви ткані Й неткані текстильні матеріали.
•   Що спільного в усіх видах тканин?
Ти вже знаєш, що всі вироби, які створює людина, виготовлені з різних конструкційних матеріалів. Знання властивостей матеріалів, уміння правильно їх добирати надзвичайно важливі для втілення задумів щодо проектування і виготовлення якісних виробів.
Світ матеріалів різноманітний. Окрім традиційних конструкційних матеріалів — металів, деревини, каміння, скла, глини, тканин тощо — людина винаходить все нові й нові матеріали, властивості яких якісно відрізняються від традиційних, але вдало заміняють їх.
Камінь, деревина — це природні матеріали. Метали, скло, гуму отримують шляхом переробки натуральної сировини. Так, з руди видобувають метали, з річкового піску виплавляють скло, з латексу, видобутого із соку каучукового дерева, виготовляють гуму.
Для того щоб краще пригадати види конструкційних матеріалів, основні властивості яких ти вже вивчала в 5 класі, уважно розглянь малюнки на схемах. На першій зображено найпоширеніші види конструкційних матеріалів, на другій — чашки, що виготовлені з різних конструкційних матеріалів.
Опорні поняття: текстильні волокне рослинного походження, бавовник, льон, бавовна, льоноволокно.
У 6 класі на уроках трудового навчання ти навчишся створювати виріб з вишивкою. Щоб вдало втілювати свої задуми щодо створення якісних виробів з текстильних матеріалів, необхідно знати їх волокнистий склад.
Волокнистий склад тканих і нетканих текстильних матеріалів ураховують під час моделювання, конструювання, крою, пошиття та оздоблення швейних виробів.
Ти вже знаєш, що всі текстильні волокна поділяють на волокна натурального і хімічного походження. Сировиною для натуральних волокон рослинного походження є бавовник, льон, коноплі, джут, кенаф та інші рослини. Для виготовлення волокон використовують насіння, плоди, стебла або листя тих чи інших рослин.
Основною сировиною за обсягом використання в текстильній промисловості України є бавовна.
Бавовна — це тоненькі, пухнасті, м'які волокна, які покривають насіння бавовника — кущоподібної рослини (мол. 1). Бавовник масово вирощують у теплій і вологій місцевості з великою кількістю сонячних днів у році
(країни Середньої Азії, Америки, Африки та іи.)- Саме тому його називають «дитиною сонця».
Бавовник буйно розростається, залежно від сорту досягає різної висоти, в середньому 1 м (мал. 1, а). Квітка бавовника цвіте лише один день і залишає плід, схожий на зелену коробочку (мол. 1, б). У плоді розвиваються насінини, укриті білими волокнами, які й називають бавовною. Коли плід бавовника дозріває, коробочки розкриваються, бавовна опиняється назовні (мал. 1, в).
Урожай збирають вручну або бавовнозбиральними комбайнами (мал. 2). З мінімальними затратами збирають урожай вручну — в міру розкриття коробочок і дозрівання бавовни. Адже незрілі волокна дуже тоненькі й неміцні, а перезрілі — грубі й жорсткі.
У наш час урожай бавовни переважно збирають бавовнозбиральними комбайнами. Зібране волокно відправляють на бавовноочисні заводи, де відділяють волокна від насіння та різних домішок. Потім розділяють і сортують волокна за довжиною. Бавовну пресують у тюки і відправляють на прядильні підприємства. Із волокон бавовни виготовляють різні текстильні матеріали та вироби. сорту мають різну довжину — від 6 до 50 мм. На дотик волокна м'які, теплі.
З бавовни виготовляють найрізноманітніші вироби (додаток 1). Чим довше і тонше волокно бавовни, тим воно цінніше для виготовлення широкого асортименту тканин (додаток 3). З коротших волокон виготовляють вату, марлю, предмети жіночої, медичної гігієни тощо.
Віднедавна бавовник вирощують у південних регіонах України — в Криму, Херсонській та Одеській областях.
З давніх часів, понад 5 тисячоліть до нашої ери, бавовну вирощували на землях Індії. Індійська легенда розповідає про те, що з бавовни зіткані постелі для богів. Саме боги подарували індійцям безцінні знання про вирощування й використання бавовни.
Процес вирощування бавовни, а також виготовлення бавовняних тканин індійці тримали в таємниці аж до XVI століття, хоча Імпортували
їх уже тривалий час в Інші країни. Європейці могли тільки здогадуватися, звідки береться бавовна. Вони думали, що на великих рослинах ростуть не плоди, а ягнята а кращою І якіснішою вовною, ніж та, яку вони отримували з овець. Гілочки цих рослин настільки гнучкі, що, схиляючись до землі, дають змогу ягнятам пастися. Саме тому ці волокна мають назву «бавовна», від німецького «baumwolle», що в перекладі означає «вовна, яка росте на дереві» (оаіяп — дерево, уюіїс — вовна).
Друге місце після бавовни в сучасній текстильній промисловості України посідають волокна льону.
Льон — це однолітня трав'яниста рослина, зі стебел якої одержують цінне л ьоноволокно (мал, 3). Природний колір волокон льону залежить від сорту: бурий, світло-жовтий, світло-зелений, сірий. Поверхня волокон гладенька, з характерним блиском.
Довжина лляного волокна залежить від довжини стебла рослини. Найдовші й найякісніші волокна отримують із льону-довгунця, довжина стебла якого сягає 80 — 100 см, поперечний розріз — 0,8—1,4 мм.
Протягом століть послідовність виготовлення льоноволокна і лляної тканини залишається незмінною (мал. 4).
З льоноволокна виготовляють різноманітні вироби (додаток 2): ткані й неткані матеріали, нитки, гігроскопічну вату, медичні серветки, пов'язки, халати, бахіли, еластичні бинти, предмети жіночої гігієни тощо. Виробляють кручені вироби — канати, шпагати, мотузки, а також покрівельні, прокладні, тепло- та звукоізоляційні матеріали, пожежні рукави тощо.
У наш час процес вирощування, збирання й обробки льону значно полегшився за рахунок використання комплексу сучасної високотехнол стічної льонотехніки: льонокомбайнів, льонотеребілок, підбирачів-обертачів, прес-підбирачів, м'яльно-тіпальної техніки тощо (мод. 5).
Льоноволокно використовують для виготовлення тканин різного призначення — від витонченого батисту до грубого брезенту, парусили.
Льон відомий від найдавніших часів. Лляну тканину виготовляли давні Індійці ще 9000 років тому. Пізніше льон стали вирощувати в Ассирії, Вавилоні та Єгипті. Єгипетські мумії, яким уже 5000 років, загорнуті саме в лляну тканину. Завдяки унікальним властивостям льону вона вціліла до наших днів. У гробницях фараонів зображено процеси збирання, вимочування, тріпання льону. За давніх часів лляні вироби цінувалися вище за золото.
Льон в Україні — традиційна прядильна культура. За козацько-гетьманівських часів льон вирощували для домашнього вжитку. Ткацтвом займалися практично в кожній оселі — пряли прядиво, ткали тканину та білили полотна.
До льону завжди ставилися з винятковою шаною. Він символізує дівочу красу, увінчану довгою косою. Народ влучно порівнює: коси, як льон. У весільних ритуалах льон символізував єднання молодих на основі краси, молодості Й кохання, чистоти й вірності.
1. Від чого залежить якість волокон рослинного походження? 
2. Як використовують бавовну і льоноволокно?     
3. Назви етапи виготовлення льоноволокна і лляної тканини.
4.  Які етапи послідовності виготовлення льоноволокна відсутні? Виривання льону з куренем (тереблення), вимочування стебел льону зминання (м'яття) стебел,                       .
вичісування.
5. На які види поділяють лляні тканини за призначенням?
6. Досліди народну творчість про льон І традиції його вирощування. Обговори свої знахідки з однокласниками.
7. Які етапи виготовлення тканини зображено на картинах В. Тропініна І.М. Полова?