00:24 Укр.література 5 кл Голобородько. Євген Пилипович Гуцало | |
Укр.література 5 кл Голобородько. Євген Пилипович ГуцалоНародився Є. Гуцало в селі Старому Животові на Вінниччині в сім'ї вчителів. Батькам доводилося переїжджати з однісї сільської школи до іншої, й малий Женя вдосталь надивився розмаїтої подільської природи, наслухався щирих і співучих подолят. Батько викладав українську мову і літературу, а мама — хімію і біологію. Коли Євген навчався в 6 класі, один із перших його віршованих творів під назвою «Червоний прапор» вмістила шкільна газета, що викликало страшенну гордість хлопця. Про своє дитинство письменник розповідав у багатьох оповіданнях, у тому числі в повісті «Сільські вчителі», «Шкільний хліб». «У гаї сонце зацвіло». У 1959 р. майбутній письменник закінчив Ніжинський педагогічний інститут ім. М. Гоголя, але мріяв стати журналістом, тому якийсь час працював у редакціях газет, видавництві «Радянський письменник», а згодом повністю присвятив себе письменницькій діяльності. Активно друкуватися почав у 1960 р., а через два роки вийшла перша збірка його оповідань «Люди серед людей». Книжку тепло привітали критики й літературна громадськість. Відтоді одна за одною виходили нові збірки письменника: «Яблука з осіннього саду» (1964), «Скупана в любистку» (1965), «Хустина шовку зеленого» (1966), «Запах кропу» (1969) та ін. Значну частину творчого доробку митця становлять твори для дітей: «Олень Август» (1965), «З горіха зерня» (1969), «Деннско» (1973), «Саййора» (1980), «Пролетіли коні» (1984). Дві останні книжки удостоєні Державної премії України імені Т. Шевченка. Дитяча проза Є. Гуцала характеризується особливим, тільки йому властивим поетизованим зображенням стосунків між людьми. Невичерпну «країну дитинства» письменник осмислює в різних жанрово-стнльових формах, щоразу — в новому баченні, про що свідчать цикл «Оповідання з Тернівки» (1982) і книжка «Княжа гора» (1985). Він був одним серед тих, які обрали не продажну славу, улесливість і матеріальні набутки шляхом брехні, мовчання, закривання очей на дійсність. Він обрав — слово. Правдиве, болюче, підсвідоме. Є. Гуцало був і поетом, і дослідником. Перебуваючи на засланні, він досліджував історію, культуру російського народу. Не стало Євгена Гуцала — і земля осиротіла ще на одне соковите і влучне слово. | |
