15:45 Укр.література 5 кл Голобородько. Тарас Григорович Шевченко | |
Укр.література 5 кл Голобородько. Тарас Григорович ШевченкоНародився майбутній поет у селі Моринцях Звенигородського повіту (нині Черкаська область) в сім'ї селянина-кріпака. Через два роки родина переїхала до села Кири-лівки. Перші скупі знання він отримав із церковнослов'янських книг у школі сільського дяка, а разом із ними і суворі кари та знущання вчителя. У дев'ять років малий Тарас Григорович Шевченко залишився без матері. Життя в сім'ї стало нестерпним, коли батько одружився з удовою, яка мала трьох своїх дітей. Хлопчина змушений був терпіти знущання лихої мачухи. В одинадцять років став Тарас круглим сиротою. Після батькової смерті почалося поневіряння хлопця по чужих людях. Одного разу пан з панною поїхали на бал. Скориставшись їхньою відсутністю, хлопець засвітив свічку і став перемальовувати портрет козака Платова, на чому був спійманий і жорстоко побитий. Але ця подія не пройшла безслідно: пан захотів мати власного художника і віддав свого «козачка» на чотири роки до живописця В. Ширяева. Поступово Тарас знайомиться з талановитими художниками — І. Сошенком, К. Брюлловим, В. Жуковським та іншими. Друзі вирішили визволити його з кріпацтва. Для цього вони розіграли в лотерею портрет В. Жуковського, написаний К. Брюлловим і за 2500 крб викупили Тараса у поміщика. У 1840 році побачила світ книжка поезій Шевченка «Кобзар», за яку прозвали поета в народі незламним Кобзарем. У квітні 1847 року за участь у таємній політичній організації — Кирило-Мефодіївському товаристві — Т. Шевченка було заарештовано і заслано рядовим солдатом у далекі оренбурзькі степи із забороною писати і малювати. Однак поет не скорився долі. Незважаючи на заборону, він продовжує і писати, і малювати, і девізом свого життя проголосив такі слова: «Караюсь, мучуся... але не каюсь...» Понад десять років томився Т. Шевченко в неволі. У неймовірно тяжких умовах, крадькома він писав поезії, що увійшли до «захалявних книжечок», створив понад 400 малюнків, виконаних олівцем, акварельними фарбами. Помер поет у своїй кімнаті-майстерні в Академії мистецтв 10 березня 1861 року. Похований він був спочатку на Смоленському кладовищі в Санкт-Петербурзі. У травні того ж року прах Шевченка перевезено на Україну і поховано на Чернечій (нині Тарасовій) горі біля Канева. | |
