08:59 Українська література 5 клас. Урок 17 | |
Українська література 5 клас. Урок 17Урок 17. І. Франко. «Фарбований Лис». Дитинство письменника. Іван Франко-казкар (збірка «Коли ще звірі говорили»). Теорія літератури: літературна казка Мета: - Навчальна: ознайомити учнів із дитячими роками Івана Франка, його творами про дітей і для дітей, збіркою казок «Коли ще звірі говорили», поняттям «літературна казка». - Виховна: формувати інтерес до творчості Івана Франка. - Розвивальна: удосконалювати навички виразного читання й аналізу змісту твору. Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь. Обладнання, наочність: портрет Івана Франка; фотоілюстрації; таблиця «Засоби виразного читання»; видання збірки казок «Коли ще звірі говорили», оповідання для дітей. На дні моїх споминів, десь там у найглибшій глибині горить вогонь. Невеличке вогнище неблискучого, але міцного огню освічує перші контури, що виринають із темряви дитячої душі... Се огонь у кузні мойого батька. І мені здається, що запас його я взяв дитиною в свою душу на далеку мандрівку життя. І що він не погас і досі. Іван Франко ПЕРЕБІГ УРОКУ І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 1. Забезпечення емоційної готовності до уроку 2. Перевірка домашнього завдання 3. Актуалізація опорних знань - Навіщо люди складають казки? Чого казки повинні навчати дітей? ? Чи знайшлося б місце казковим героям у реальному світі? Обґрунтуйте свою думку. «Мікрофон»: я люблю казки, тому що... II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ III. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Вступне слово вчителя — Пригадайте, хто є авторами народних казок. Чи відомі імена талановитих представників народу, котрі складали казки? Казки можуть створювати письменники. Такі казки називаються літературними, або авторськими. Спираючись на кращі зразки народної творчості, складають свої оригінальні казки письменники, черпають із цього безцінного джерела сюжети й мотиви. Літературні казки обов'язково мають ознаки народної казки: усталену композицію (традиційні зачин, кінцівку, повтори), переважно щасливий кінець. Яких ви знаєте зарубіжних авторів літературних казок? Найкращі літературні казки належать перу Ганса Християна Андерсена («Снігова королева», «Дюймовочка», «Дикі лебеді»), братів Грімм («Король Дроздобород», «Три брати»), Шарля Перро («Попелюшка», «Кіт у чоботях»), Астрід Ліндґрен («Карлсон, що живе на даху»), Олександра Пушкіна («Золотий півник», «Казка про царя Салтана») та багатьох інших. Вершиною світового казкового мистецтва літературознавці вважають казку викладача математики Оксфордського університету Льюїса Керрола «Пригоди Аліси в Країні Чудес». Долучилися до цього жанру й українські письменники, зокрема Марко Вовчок («Кармелюк», «Дев'ять братів і десята сестриця Галя»), Іван Франко («Фарбований Лис», «Вовк війтом», «Осел і Лев», «Заєць і їжачок, «Лис і Дрозд»), Михайло Коцюбинський («Хо»), Михайло Стельмах, Оксана Іваненко, Василь Королів-Старий та інші. 2. Розповідь про життя письменника (матеріал для вчителя) Іванові Яковичу Франку судилася незвичайна доля: син сільського коваля завдяки таланту і титанічній праці сягнув вершин світового письменства. (Вчитель демонструє портрет письменника.) Мальовниче підгірське село Нагуєвичі на Львівщині (показує сучасні фотографії). Тут 27 серпня 1856 року в сім'ї сільського коваля Якова Франка народився син Іван, якому судилося стати гордістю України. Першим світлим і ніжним джерельцем поезії стали для майбутнього письменника материні пісні, які назавжди запали в дитячу душу. Марія Кульчицька, мати Івана Франка, поетично обдарована натура, знала багато пісень, любила співати. Малий Ясьо (так вона звала старшого сина) вслухався в її спів і запам'ятовував багато задушевних ліричних пісень, коломийок, співанок. У своїх спогадах та оповіданнях Іван Франко часто підкреслював, що саме в батьківській оселі, у кузні засіялися ті зерна допитливості, які пізніше дали рясні сходи знань. (Учитель читає епіграф; демонструє малюнки батьківського обійстя, кузні, які нині функціонують як меморіальні приміщення.) Неписьменні батьки мріяли дати освіту своїй дитині. На шостому році Івася віддають до школи в сусіднє село Ясеницю Сільну. Галичина тоді була під владою Австро-Угорської імперії. Обдарований хлопчина швидко навчився читати й писати українською, польською та німецькою мовами. Після двох років навчання батьки віддали Івана до так званої «нормальної» неповної середньої німецької школи при монастирі. Навесні 1865 року Франка спіткало тяжке горе й перше велике випробування — смерть батька. Залишившись з чотирма малими дітьми, мати вийшла заміж за Гриня Гаврилика. Іван Франко глибоко поважав вітчима. З осені 1867 року Франко навчається в Дрогобицькій гімназії (учитель демонструє сучасне фото закладу), яку закінчив із відзнакою. 1872 року, коли закінчував 5-й клас, друге велике горе впало сумною тінню на його юність: не стало найдорожчої людини — матері. Тогорічна субота перед Зеленими святам закарбувалася навіки в серці юнака. Іван Франко пізніше писав: «Рано в суботу я сидів у школі, і на мене напала страшна, ненатуральна, шалена веселість... Прийшовши на квартиру, я почув, ну, що я почув, не знаю. Знаю тільки те, що був дощ, я був голоден, не їв обіду, не озирався, тільки почувши, що мама вмирає, як стій побіг піхотою до На-гуєвич. Я прибіг пополудні, мокрий до нитки, і застав маму конаючу. Я став коло постелі, не говорячи й слова,— я тільки дрижав. Сльозинки не капнуло з моїх очей. Мама не могли говорити, але дивилися пильно на мене. Як виглядало тоді моє лице,— не знаю. На другій день рано мама вмерли». 16-річний учень гімназії з Дрогобича залишився круглим сиротою. Вітчим бачив гарячий потяг юнака до навчання, допомагав йому як міг. І до хати свого вітчима та його сім'ї приїжджатиме він, як до рідної. Зрештою, сам Франко переживе його лише на кілька днів. З 5-го класу гімназії Іван Франко розпочав збирати власну бібліотеку, книги з якої читали й інші учні. Він був найбільшим книголюбом серед українських письменників-класиків. Говорив, що коли йому захочеться вночі знайти книгу в темряві, він зробить це безпомилково. До кінця життя його рідко можна було зустріти без книжки в руках, бо, за його словами. Книги — морська глибина: Хто в них пірне аж до дна. Той, хоч і труду мав досить, Дивнії перли виносить. Товариш гімназійних років Іполит Погорецький згадував: «У гімназії Франко був дуже скромний і несміливий. Ходив у полотняній блузі, носив багато книжок і дуже багато читав... При нужденній лампі читав він нам то свої поезії, то «Кобзар» Шевченка, то дещо зі Словацького та Міцкевича». На час закінчення гімназії в бібліотеці Івана Франка було близько 500 книг, серед них — зібрання творів Шекспіра, Гейне, Гете, Діккенса, Гюго, Гомера, Софокла, Сервантеса, Скотта, Дюма, Міцкевича, біблійна поезія. В гімназії виявилося неабияке обдарування Франка, особливо любив писати твори. 1974 року на сторінках львівського студентського журналу «Друг» з'явилася перша поезія Франка — «Народна пісня». Іван Франко написав чимало творів для дітей і про дітей: «Олівець», «Отець-гуморист», «Малий Мирон», «Грицева шкільна наука», «Мій злочин». Особливий інтерес викликає в дітей збірка казок «Коли ще звірі говорили», до якої увійшли такі знамениті прозові та віршовані казки письменника, як «Фарбований Лис», «Лис Микита», «Вовк війтом», «Осел і Лев», «Заєць і їжачок» та інші/ {Учитель демонструє збірку казок, видання оповідань для дітей.) 3. Іван Франко-казкар (збірка «Коли ще звірі говорили») Збірка казок Івана Франка під назвою «Коли ще звірі говорили» перший раз вийшла ще 1899 р., друге видання з'явилось 1903 року. До цієї збірки Франко додає передмову, у якій писав: «Оці байки, що зібрані в тій книжечці, то старе народне добро... Вони найбільше відповідають смакові дітей від 6 до 12 літ, заставляють їх сміятися і думати, розбуджують їх цікавість та увагу до явищ природи»/ У своїй збірці «Коли ще звірі говорили» Іван Франко вдало використовує художні засоби, вживані в народних казках про тварин, зокрема традиційне змалювання рис тварин: зажерливості вовка, хитрості лиса, незграбності ведмедя, впертості осла тощо. Письменник ще більше підкреслив ці характерні особливості тварин, майстерно розкриваючи їх через вчинки або розмови персонажів. Не применшуючи важливості інших жанрів дитячої літератури, Франко надає великого значення казці, у якій найбільш повно враховано особливості дитячого сприймання. Адже фантазія і вигадка, наявні в казці, сприяють розвитку і збагаченню дитячої уяви, вражають дітей своєю незвичайністю, бентежать і збуджують їх. Разом із тим, незважаючи на елементи фантазії, казка повинна поглиблювати в дітей знання про навколишній світ, ознайомлювати їх із природою і суспільством, навчати їх розуміти людські характери і сприяти формуванню кращих рис характеру дитини. 4. Теорія літератури Літературна казка — це авторський прозовий чи віршований твір, заснований на фольклорних джерелах або цілком оригінальний, що змальовує пригоди вигаданих або традиційних казкових героїв. Літературна казка здебільшого орієнтована на дітей, у ній сюжет створюється навколо якогось дива, що є основою характеристики персонажів. Також вона включає в себе ознаки різноманітних жанрів та має своє особливості: має писемну форму; текст літературної казки постійний, незмінний; може бути як прозовою, так і віршованою і обов'язково має автора. IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ УРОКУ, ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Інтерактив «Прес-конференція з письменником» Після ознайомлення з біографією письменника вчитель розподіляє учнів на дві команди, кожна з яких обирає свого представника на роль «письменника». Потім учитель ставить питання обом командам за фактами біографії автора, а обрані учні відповідають, порадившись з командою. Перемагає та команда, яка швидше надасть більшу кількість правильних відповідей. Перелік питань: т Як звали батька І. Франка? (Яків) т Ким працював батько письменника? (Ковалем) т Де знаходиться село, у якому народився І. Франко? (На Львівщині) - Що стало для маленького Івана першим джерелом поезії? (Материнські пісні) - Яких мов навчався І. Франко? (Українська, польська, німецька) - Скільки братів та сестер було у Франка? (Троє) - Які стосунки були у І. Франка з вітчимом? (Він його поважав) т Коли І. Франко залишився круглим сиротою? (У 16 років) - Скільки книг було у І. Франка на час закінчення гімназії? (Близько 500) т Як називалась перша поезія І. Франка, яка з'явилась у друці? («Народна пісня») - Що казав про І. Франка його товариш Іполит Погорецький? («У гімназії Франко був дуже скромний і несміливий. Ходив у полотняній блузі, носив багато книжок і дуже багато читав... При нужденній лампі читав він нам то свої поезії, то «Кобзар» Шевченка, то дещо зі Словацького та Міцкевича».) - Як називається збірка І. Франка, присвячена казкам про тварин? («Коли ще звірі говорили») 2. Інтерактив «Колективна казка» Вчитель пропонує учням поділитися на 2-3 групи та скласти колективні казки на одну з тем (кожна команда обирає тему за жеребом): а «Жила собі книжка...» о «Був собі горобець...» а «Звідкілясь з'явилась квітка...» Кожен член команди пише на аркуші по реченню, продовжуючи тему так, щоб у результаті утворилась цільна історія. Перемагає команда з найцікавішою казкою. V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ Бесіда - Що нового ви дізналися на уроці? - Які казки називають літературними? - Чим вони різняться від народних? - Назвіть відомих світових казкарів. - Які їхні казки ви читали? - Назвіть авторів українських казок. - Що ви пам'ятаєте про дитинство Івана Франка? VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ Прочитати казку «Фарбований Лис». Підготуватися до переказу казки та відповідей на запитання за змістом твору. | |
