21:17 Українська література 5 клас. Урок 2 | |
Українська література 5 клас. Урок 2Урок 2. Первісні уявлення про всесвіт і людину. «Про зоряний Віз», «Чому пес живе коло людини?» Теорія літератури: фольклор, міф, легенда Мета: - Навчальна: визначити місце міфології в доробку художньої літератури; вивчити поняття фольклору, легенди, міфу; ознайомитися з міфами та уявленнями первісних людей. - Виховна: виховувати інтерес до міфологічного минулого українців. - Розвивальна: розвивати уяву, логічне мислення, культуру зв'язного мовлення. Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь. Обладнання, наочність: дидактичний матеріал. ...Знати дохристиянські вірування Неодмінно треба, бо без них нема Можливості зрозуміти... Історію культури і історію літератури. Заснованих на духові народу. Митрополит Іларіон ПЕРЕБІГ УРОКУ І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 1. Забезпечення емоційної готовності до уроку 2. Перевірка домашнього завдання - Що таке образне слово? - Які прислів'я та приказки про мову ви знаєте? 3. Актуалізація опорних знань - Що таке «міф» і чого він може нас навчити? - Яких міфічних героїв ви знаєте? Наведіть приклади міфів, які вам знайомі, т Яким первісні люди бачили світ? Які вірування вони мали? II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ III. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Вступне слово вчителя — Чи вірите ви у славнозвісних героїв, які в далекі часи відчайдушно захищали слабких, боронили свої країни, подорожували в пошуках незбагненних скарбів? А в те, що сонце колись було Богом, дерева вміли розмовляти, а тварини були подібні до людей? Якщо так, то тема нашого уроку саме для вас, тому що ми поринаємо у світ міфів та легенд, за часів стародавніх богів, воїнів та королів, коли простий народ шукав захисників, і з'являлись герої, про яких складали славетні оповідання. Міфологічне мислення — це спосіб чуттєвого сприйняття Всесвіту. Міфи нерідко пояснюють появу різних природних і культурних явищ, оповідають про походження космосу і людини, розповідають про зорі і планети, про чудесних істот, про фантастичну спорідненість між племенем і тотемом, оспівують подвиги героїв, попереджають про кінець світу і катастрофи. їх складали в ті часи, коли звірі були рівними богам, боги — людям, а люди — звірям. Тоді людина ще не відокремлювала себе від природи, тому в міфах відображено різноманітні стихії, притаманні як природі та космосу, так і людині. У них зображено життя богів, одержимих людськими пристрастями, що мають такі ж самі вади і чесноти. Міфологія того періоду також містила в собі всю культуру первісної людини, а пізніше з неї виділилися релігія, наука та мистецтво. Сьогодні ми з вами познайомимося з першими уявленнями людини про всесвіт та міфологічними оповіданнями, з яких ви зможете дізнатися багато цікавинок. 2. Первісні уявлення про всесвіт і людину Первісними віруваннями людей були тотемізм, фетишизм та магія. Тотемізм — це культ священних предків. Кожне плем'я мало своїх пращурів, які частіше за усе ототожнювалися з тваринами. Але тотем — це не просто тварина, а божественна тварина, від якої, за віруваннями, пішли як тварини, так і люди. Фетишизм — це обожнення предмета, який пов'язується з долею всього племені. Наприклад, деякі індійці визнавали себе дітьми Сонця, і вважали, що саме від його прихильності залежать їхні життя та добробут. Магія — це спосіб впливу на предмет через використання містичних сил. Магія не могла змінювати якість предметів і явищ, але магічні слова і обряди мали вплив на людей, уселяючи віру в краще, «програмуючи» на успіх у задуманій справі. За допомогою магії закликали літо, проганяли зиму, ворожили врожаї тощо. Але магія була не тільки добра (біла), але й нечиста (чорна). Слов'яни вірили в могутність чарівників — осіб, наділених надприродними властивостями, здатністю впливати на явища зовнішнього світу, на долю інших людей; нерідко вважалося, що вони мали справу з нечистою силою і чинили шкоду. Чарівник (чаклун) міг насилати хворобу, обертати людей у вовкулак, шкодити врожаю. Первісні вірування формували уявлення людей про самих себе, про природу й навколишній світ, які становили тогочасну міфологію. Міфологія — це зображення світу, наповненого живими істотами, наділеними чудесними й фантастичними якостями. Це своєрідне світосприйняття, що ґрунтується на спорідненості людини й природи. Міфологію становили міфи (грец. туіНоз — «переказ») — фантастичні символічні уявлення людей про світ, а також оповідання про богів і надприродних героїв. Міфологія насамперед містила елементи людської свідомості, релігії та філософії, розвивала фантазію, формувала мислення та вірування. Головним призначенням міфів була побудова картини світу й з'ясування в ній місця самої людини, що відображує типологія міфів. Найбільш поширеним типом міфів є такі, що пояснюють причини й обставини виникнення різноманітних природних явищ або об'єктів. Це оповідання про походження тварин і рослин, про зірки й планети, землю і моря. Інші міфи оповідають про створення космосу та його структуру, походження першої людини, племені чи роду. В основі тотемічних міфів лежать уявлення про зв'язок між племенем та твариною, рослиною або об'єктами неживої природи. Календарні міфи ілюструють зміну сезонів року як процес умирання та відродження природи. 3. Міфи и легенди українців Вірування давніх народів були тісно пов'язані з їхнім повсякденним життям та навколишнім світом. Первісні люди намагались пояснити зміни, явища і сили в природі за допомогою наявних на той час понять про стосунки між людьми. Так сили природи набували певних людських рис і в такому вигляді потрапляли в казки. Так з'явилися поняття богів, янголів, демонів, чортів, водяників, мавок, русалок, вовкулаків тощо. Слов'янські народи дотримували язичницьких вірувань, тобто для них не було нічого надприродного. Божественне для них завжди було там, де вони перебували, навколо і в середині них. Сенс стародавньої віри — збереження і примноження роду, родючості землі, плодовитості худоби, охорона способу життя і цінностей роду. На Русі язичництво було поширене до введення християнства. Слов'яни вірили в багатьох богів, а першоджерелами Всесвіту вважали вогонь та воду. Найвідомішими богами були: Перун (бог грому та блискавки). Хоре та Дажбог (боги сонця), Мокош (богиня прядіння), Велес (Волос) (покровитель худоби), Сварог (бог-коваль), Сварожич (бог-вогонь), Ярило (бог родючості) та інші. 988 року князь Володимир хрестив Русь, зробивши язичництво поза законом. Але попри намагання знищити будь-які прояви старої віри серед населення Русі, деякі язичницькі культи та обряди ще довго зберігалися та відправлялися потай, а деякі трансформувалися у християнські обряди та збереглися дотепер (наприклад, коломийки, колядки, щедрівки, свято Івана Купала, Масляна). 4. «Про зоряний Віз» 4.1. Пояснення назви. «Великий Віз» або «Велика Ведмедиця» — це сузір'я північної небесної півкулі, складається з семи великих зір та багатьох малих. Сім великих зір утворюють на небосхилі форму возу, за що й дістали таку назву. На території України спостерігається протягом цілого року. 4.2. Тема: демонстрування небайдужості, відповідальності, добросердечності та піклування про інших через образ головної героїні. 4.3. Ідея: захоплення чудовим прикладом поведінки чуйної та турботливої дівчини, яка робить усе можливе, щоб врятувати тих, хто цього потребує. 4.4. Виразне читання міфу. 4.5. Аналіз легенди «Про зоряний Віз» у формі бесіди за питаннями: т Яка негода трапилась на початку легенди? До чого вона призвела? ? Які почуття викликають у вас дії дівчини? Що б ви зробили на її місці? т Що, згідно з легендою, символізує зоряний Віз? т Чи побачили ви надприродні явища в цій історії? т Чого, на вашу думку, навчає цей міф? 5. «Чому пес живе коло людини?» 5.1. Додатковий матеріал про містичні уявлення про собаку. Собака — священна тварина в давніх українців та найпопуляр- ніший персонаж давньоукраїнської міфології. Міф про собак — один із найдавніших. У ньому розповідається про печеру на кам'янистому березі річки, де мешкало плем'я мисливців на мамутів. Одного разу, коли зимового дня все доросле населення пішло на кількаденне полювання за мамонтом, огнищанами в печері лишилися підлітки, діти та старі. Цим скористалися людоїди й підступно напали на стійбище в печері. Підлітки мужньо боронилися, але людоїди ввірвалися в печеру, почали хапати дітей, поїдати їх. Крики й моління розбудили богів Вирію, що перетворили підлітків-огнищан на дивовижних тварин — Собак, котрі пошматували людоїдів, погнали їх геть і врятували стійбище. Про популярність міфу свідчить той факт, що собака був символом бога вогню Симаргла — одного з найголовніших богів давньоукраїнської міфології. Водночас собака став персоніфікованим образом огнищанина, котрий оберігає вогонь і дім свій. В українському фольклорі збереглося чимало прислів'їв та приказок про собаку: 1. Бійся не того собаки, що бреше, а того, що ластиться. 2. Вдача собача, натура вовча. 3. Вивченого пса нічим не підкупиш. 4. Звик собака за возом бігти — побіжить і за саньми. 5. І собака чує, хто його годує. 6. Кожний пес перед своїм порогом сміливий. 7. Він, як собака на сіні: і сам не гам, і комусь не дам. 8. Не тоді собак годують, як на охоту йдуть. 9. Собака бреше, а вітер несе. 10. Старий пес дарма не бреше. Собака вважався найкращим другом людини, але великих собак нерідко плутали з вовками або навіть з вовкулаками. 5.2. Додатковий матеріал про українську міфологію (легенди про вовкулаків). В українській міфології вовкулака — це людина-перевертень, що має надприродну здатність перевтілюватися у вовка. Це напів-фантастична істота, людина у вовчому вигляді. Якщо вагітна жінка зустрічала вовка або їла м'ясо тварини, яку роздер вовк, то у неї повинен був народитися вовкулака. Вважалося, що вовкулаки можуть бути вродженими та оберненими. Вроджені — це ті вовкулаки, які народилися під певною планетою. Вони все життя проводили в сім'ї як звичайні люди, а вночі, перетворившись на вовків, винищували худобу. Перетворені (обернені) вовкулаки — істоти, що зазнають більших страждань, ніж вроджені. Вони стають такими через чари відьом: коли чоловік зв'яжеться з нечистою силою, відьма виводить його на гору, застромлює в землю ніж і каже йому перекинутися через нього тричі: тоді чоловік обростає волоссям і стає вовкулакою, бігає лісами, але зберігає людський внутрішній світ. Якщо зачарований вовкулака пробуде з вовками три роки, а потім хтось поверне йому людський вигляд, тоді вже ніхто не зможе знову зробити його вовкулакою. Відчарувати вовкулаку можна було також перевівши його через хомут, або сказавши йому, щоб він перекинувся тричі через голову, і якщо він послухається, то стане знову людиною. Вовкулака в людському образі понурий на вигляд, має великі брови, зрослі на переніссі, та червоні очі, за якими його й можна ніби пізнати. Образ вовкулаки символізував безсилля людини перед темними надприродними силами, тугу за справжнім людським життям. 5.3. Тема: пошуки найкращого місця для життя собаки та істоти, яка може її захистити. 5.4. Ідея: демонстрування переваг людини серед інших представників світу живої природи. 5.5. Виразне читання та переказ міфу. 5.6. Обговорення змісту прочитаного твору за питаннями: т Що змусило собаку податися на пошуки? - Чому він не залишався з тваринами, яких зустрічав? - Хто став для собаки другом та захисником? - Як ви ставитесь до домашніх тварин? Чи маєте ви собаку? - Обґрунтуйте, чому людина — цар природи. 6. Теорія літератури Фольклор (англ. /оік-іоге, букв.— «народна мудрість») — традиційна, художня, колективна, літературна або музична творча діяльність народу, яка засобами мови зберегла знання про життя і природу, давні культи і вірування, а також відбиток світу думок, уявлень, почуттів і переживань наших пращурів. Традиційно виділяють чотири фольклорні роди: народний епос — розповідні фольклорні твори (загадки, прислів'я та приказки, анекдоти, історичні пісні, балади, казки, легенди, перекази, байки, притчі, народні казки); народна лірика — поетичні фольклорні твори, у яких життя зображується через відтворення думок, почуттів і переживань героїв (трудові пісні, календарно-обрядові пісні — веснянки, русальські, купальські, жниварські пісні, колядки. щедрівки; родинно-побутові пісні — колискові, весільні, танцювальні, жартівливі пісні, пісні-голосіння; соціально-побутові пісні — козацькі, кріпацькі, чумацькі, рекрутські (солдатські), бурлацькі (наймитські), стрілецькі пісні; народна драма — фольклорні твори, в основі яких лежить конфлікт, а сюжет розгортається через поєднання словесних, музичних і сценічних засобів (пісні-ігри «Просо», «Мак», «Коза», «Меланка», «Дід», «Явтух», «Подоляночка» тощо, а також вертеп, весілля); народний ліро-епос — фольклорні твори, що містять ознаки як народного епосу, так і народної лірики (балади, думи); Легенда (лат. Іе§епйа — «те, що слід прочитати») — це жанр літератури і фольклору, усне народне оповідання про чудесну подію, що сприймається як достовірне. Легенди дуже близькі до переказів. На відміну від казок, вони починаються інакше та закінчуються теж по-іншому, лише іноді вони мають щось спільне з казками: початкові фрази — «було це давно», «колись давно-давно» та фантастичний зміст, який є дивом, створеним людьми. Характерні ознаки легенди — вони починаються з викладу змісту історії і закінчуються висновком, повчальним підсумком. їхні сюжети переважно оповідають про якусь одну подію у вільній формі. Теми, сюжети і персонажі легенд досить різноманітні. Міф (від грец. Мі>во<; — «казка», «переказ») — оповідання про минуле, навколишній світ, яке описує події за участю богів, демонів і героїв та історії про походження світу, богів і людства. Міфи характерні для первісних народів, вони узагальнюються в міфологію того чи іншого суспільства, яка лежить в основі характерного для нього світогляду. Різновиди міфів: космогонічні — про створення Всесвіту; теологічні — про походження богів; солярні й астральні — про сонце, зорі та сузір'я; етимологічні — міфи, що пояснюють походження явищ або предметів; есхатологічні — про загибель Всесвіту; землеробські міфи — про циклічність у природі; героїчні міфи — про героїв, воїнів та засновників племен. IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ УРОКУ, ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Тестове опитування 1. «Зоряний Віз» — це: А небесне сузір'я; Б назва міста; В візок, прикрашений зірками; Г зоряний пил. 2. Нащо дівчина пішла шукати воду? А Бо не було чим прати одяг; Б бо сама дуже хотіла пити; В щоб мати не вмерла від спраги; Г хотіла скупатися. 3. Кого зустріла дівчина по дорозі додому? А Гарного парубка; Б вмираючих від спраги чоловіків; В веселих подружок; Г свою матір. 4. Як утворився на небі «Зоряний Віз»? А Дівчина сама дала таку назву схожим зорям; Б зірки рухались самі по собі, доки не утворили віз; В ніхто не знає як. Мабуть, він завжди там був; Г зорі вилетіли на небо з перекинутого глечика дівчини. 5. Якого товариша хотів мати пес? А Найкрасивішого; Б наисильнішого; В найбільшого за розміром; Г найвеселішого. 6. Яку тварину не зустрічав пес у своїй подорожі? А Ведмедя; Б лева; В зайця; Г вовка. 7. Чому пес постійно змінював друзів? А Через сварки; Б через страх; В через цікавість; Г через погані умови життя. 8. Як пес зрозумів, що людина — найсильніша від усіх тварин? А Ті боявся навіть лев; Б в неї була рушниця; В вона годувала інших тварин; Г вона мала найгучніший голос. 9. Що з наведеного не належить до фольклору? А Анекдоти; Б веснянки; В притчі; Г міфи. 10. Міфи про сонце — це: А есхатологічні міфи; Б астральні міфи; В космогонічні міфи; Г етимологічні міфи. 11. До первісних вірувань людей не належить: А тотемізм; Б фетишизм; В окультизм; Г магія. 12. Який князь хрестив Русь та зоборонив язичницькі вірування? А Володимир; Б Ярослав; В Олег; Г Ігор. 2. Робота з картками в парах (групах) Картка № 1 1. Оберіть будь-який предмет зі шкільного приладдя та придумайте власний міф або легенду про його появу (5-10 речень). 2. Поясніть, як ви розумієте прислів'я про слово: «Слово — не стріла, а глибше ранить». 3. Угадайте поняття за описом: яка релігія була поширена на Русі до введення християнства? (Язичництво) Картка № 2 1. Оберіть будь-яке небесне тіло (сонце, місяць, зоря тощо) та придумайте власний міф або легенду про його появу (5-10 речень). 2. Поясніть, як ви розумієте прислів'я про слово: «Ласкаве слово краще карбованця». 3. Угадайте поняття за описом: зображення світу, наповненого живими істотами, наділеними чудесними й фантастичними якостями, це — ... (міфологія). Картка № З 1. Оберіть будь-яку тварину придумайте власний міф або легенду про її появу (5-10 речень). 2. Поясніть, як ви розумієте прислів'я про слово: «Не говори, що знаєш, але знай, що говориш». 3. Угадайте поняття за описом: спосіб впливу на предмет через використання містичних сил, це — ... (магія). Картка № 4 1. Оберіть будь-яку рослину та придумайте власний міф або легенду про її появу (5-10 речень). 2. Поясніть, як ви розумієте прислів'я про слово: «Від теплого слова і лід розмерзає». 3. Вгадайте поняття за описом: обожнення предмета, який пов'язується з долею всього племені, це — ... (фетишизм). Картка № 5 1. Оберіть будь-яке явище природи (дощ, вітер, сніг, веселка тощо) та придумайте власний міф або легенду про його появу (5-10 речень). 2. Поясніть, як ви розумієте прислів'я про слово: «Вода все сполоще, а злого слова — ні». 3. Угадайте поняття за описом: культ священних предків, віра в божественну тварину, від якої пішли як тварини так і люди, це — ... (тотемізм). V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ Учитель. Завдяки міфам та легендам, які збереглися до наших часів, ми маємо змогу уявити, як жили наші пращури, у що вірили та кого жахались. Ці знання ми маємо зберігати та передавати наступним поколінням, тому що все це — частина дивовижної історії нашого народу. VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ Прочитати міфи та легенди, аналізовані протягом уроку, вміти їх переказувати та відповідати на питання. | |
