Вегетативне розмноження рослин

Ви вже знаєте, що розмноженням називають збільшення кількості особин одного виду» і що розмноження завжди супроводжується появою нових організмів. Розмноження поділяють на статеве та нестатеве. Відомі різноманітні способи нестатевого розмноження, зокрема, у одноклітиних організмів — це поділ клітини
(наприклад, бактерії, амеба, евглена), розмноження за допомогою рухливих або нерухомих спор (пригадайте хлорелу та хламідомонаду). У багатоклітинних рослин дуже поширених способом нестатевого розмноження є розмноження вегетативне.
Вегетативне розмноження рослин здійснюється частинами вегетативних органів і грунтует ься на здатності рослин легко утворювати нові вегетативні органи, в тому числі втрачені або відсутні.
Природне вегетативне розмноження відбувається без участі людини. Штучне вегетативне розмноження здійснює людина заради задоволення власних потреб; вона відокремлює частину тіла рослини і створює умови для утворення нового організму.
Природне вегетативне розмноження рослин може здійснюватися частинами кореня або пагона. Проте частіше воно здійснюється їх видозмінами.
В осота, хрона, обліпихи» вишні на невидоамінениж коренях утворюються додаткові бруньки, а яких виростають нові рослини.
Надземний нагін, що розвивається а додаткової кореневої бруньки, називається кореневим паростком. У деяких рослин, наприклад, верби ламкої, можуть вкорінюватись невмдозмінені пагони, що відділилися від материнської рослини*
Додаткові бруньки, а яких виростає нова рослина, легко виникають на кореневих бульбах, що є видозміненими коренями. Кореневими бульбами розмножуються жоржини та пшінка.
У вегетативному розмноженні майже завжди беруть участь підземні видозмінені пагони» Так, навіть невеличкий фрагмент кореневища легко укорінюється і стає новою особиною. Саме тому на городі так важко позбутися злісного бур'яну — пирію. Рослина, яка виростає із бульби або цибулини, як правило, сама утворює кілька нових бульб або цибулин.
До способів вегетативного розмноження надземними видозміненими пагонами належать розмноження вусами (пригадайте, у якої рослини), вивідковими бруньками та повітряними бульбочками* ВивШкові бруньки — це спеціалізовані бруньки, які легко опадають, укорінюються і дають початок новим рослинам. Наприклад, у каланхое вивідкові бруньки розвиваються по краю листка і часто проростають в маленьку рослинку з коренем ще на материнському організмі (мол. 127» а). За найменшого дотику ці рослинки опадають і починають самостійне життя. Повітряні бульбочки нагадують маленькі цибулинки, що утворюються або в пазухах листка (зубниця бульбоносна, мол. 127» б)> або в суцвіттях замість квіток (у культурних сортів часнику). Штучне вегетативне розмноження. Частина тіла рослини, яку людина відокремлює для вегетативного розмноження, називається живцем. Стебловими жавцлми назив&ють безлисті частини пагона з бруньками. Листкові жияці — це цілі листки або їхні фрагменти. Кореневі живці — це відокремлені корені (мол. 128).
Живці поміщають у воду або вологий пісок, торф, штучне волокно або їх суміші при оптимальних для виду рослини температурі й освітленні. У місці зрізу живця починається інтенсивний поділ клітин, у результаті цього виникає своєрідний надлив — калус (мал. 129). В ньому легко розвиваються додаткові корені.
У стеблових живців з утворенням коренів вегетативне розмноження фактично завершується, оскільки виникає рослина а усіма вегетативними органами. В калусі листкового живця спочатку повинні виникнути додаткові бруньки» э них — пагони» на яких утворяться додаткові корені. На кореневих живцях повинні утворитися додаткові пагони із додатковими коренями. Стебловими живцями розмножується більшість кімнатних рослин, а також рослини відкритого ґрунту (смородина, аґрус, верби). Цілі листки а черешками використовують яв живці у кімнатних сенполій (мал. 130). Кореневими живцями розмножують хрін.
При розмноженні лідвбдками (смородина, аґрус, ліщина) пагони рослин притискають до ґрунту і прикопують. Після утворення додаткових коренів і відростання пагонів їх розділяють (мал. 131).
Важливим методом вегетативного розмноження є щеплення рослин, при якому живця-прищесу приживляють на рослину-підщепу із власною кореневою системою. їх щільно притискають одну до одної зрізами та захищають місця зрізу від зміщення, висихання і забруднення. В результаті цього відбувається їхнє зростання. Існує багато видів щеплення, залежно від техніки зрізання живця-прищепи і підщепи та їхнього з'єднання (мал. 132). У наш час розроблені лабораторні методи культури тканин, за допомогою яких на штучних стерильних середовищах можна культивувати найменші бруньки, отримувати і розмножувати рослини навіть з окремих клітин. Це сучасні біотехнологічні методи вегетативного розмноження рослин (мол. 133У Вони дозволяють отримувати масовий посадковий матеріал, який не містить небезпечних для рослини вірусів. За допомогою вегетативного розмноження ни шведко отримуємо міцні життєздатні молоді рослини. Однак дуже важливо, що усі рослини» отримані таким способом від одного організму, будуть абсолютно Ідентичними* Тому сорти картоплі, більшість плодових і ягідних культур, сорти декоративних багаторічних квіткових рослин (півники, тюльпани тощо) розмножують виключно вегетативно. 
1. Вегетативне розмноження рослин здійснюється багатоклітин-пюш частинами їхнього тіла і можливе завдяки легкому утворенню рослинами нових вегетативних органів.
2. Людина використовує природне і штучне вегетативне розмноження для швидкого отримання нових рослин і збереження їх сортових особливостей.
Вегетативне розмноження, живці, відводки, щеплення рослин, калус, культура тканин.
1. Що таке розмноження?
2. Що таке вегетативне розмноження?
З. Що таке природне і штучне вегетативне розмноження?
4. Як відбувається природне вегетативне розмноження?
5. Як відбувається штучне вегетативне розмноження?
Знайдіть неправильні твердження:
1.  Вегетативне розмноження дозволяє отримати від однієї рослини велику різноманітність нащадків.
2.  Штучне вегетативне розмноження можливе у рослин, які в природі вегетативно не розмножуються.
3.  Природне вегетативне розмноження дозволяє рослинам утворювати значно більше потомства.
4.  Вегетативне розмноження може здійснюватись лише частинами пагона.
Видозміни пагона та його частин