Вишивка як традиційний вид декоративно-ужиткового мистецтва

Опорні поняття: вишивка, вишивання, функції вишивки, Історія вишивки.
Багатство душі людської відображається у творенні прекрасного. Ще давній людині важливо було не просто мати сорочку чи шматок полотна для витирання рук, а через глибокий і магічний зміст оздоблювальних знаків творити красу в повсякденному житті.
Українська народна вишивка серед розмаїття декоративно-ужиткових мистецтв посідає одне з чільних місць. Сьогодні ти є спадкоємицею чудових зразків вишивального мистецтва. За допомогою цього підручника в тебе є можливість поринути у світ мистецтва вишивки та примножити невичерпне О багатство, створити власні вироби з вишивкою.
— традиційний вид декоративно-ужиткового мистецтва, у якому композиційне зображення виконують на основі вишивальними нитками чи іншими оздоблювальними матеріалами ручним або машинним способом.
Вишивання — це процес виконання вишивки. За допомогою лише голки та вишивальних ниток (або інших матеріалів для вишивання) на чистому полотні народжуються мальовничі, з глибоким змістом візерунки.
Матеріалами для вишивання є основа, на якій вишивають, та оздоблювальні матеріали, якими вишивають. Для вишивання використовують не тільки ткані й неткані текстильні матеріали, вишивальні нитки, а й шкіру, замшу, бісер, лелітки, перли та інші оздоблювальні матеріали.
Вишивка в Україні — це не лише улюблений і поширений вид рукоділля, а й світ краси і поетичних образів. Вона традиційно виконує певні функції: декоративні, обрядові, магічні. Нині основною серед них є декоративна
функція — прикрашання одягу, побутових, обрядових, інтер'ерних виробів тощо.
У давні часи важливішими були магічні й обрядові функції вишивки. Вишивка споконвіку супроводжує людину протягом усього життя. її використовують на хрестинах, під час народних свят, урочистих подій, на весіллях, під час проводжання людини у вічну путь (мал. 24). З історії української вишивки. Історія вишивки губиться у глибині тисячоліть. Вона використовувалась у багатьох культурах світу. Через нетривкість її матеріалів важко визначити, коли саме вона виникла і поширилася. Про давнє побутування вишиваних виробів на теренах України свідчать численні археологічні, історичні, літературні, фольклорні та речові пам'ятки. За цими пам'ятками дослідники реконструюють одяг давніх людей.
Елементи символіки української народної вишивки знаходимо в орнаментах, якими прикрашали посуд ще 5500 років до н. є. трипільці, що творили свою культуру на наших землях.
Наша земля приховує чимало таємниць минулого. Але із того, що вже знайдено, можна багато дізнатися. Так, за зображеннями одягу, щедро орнаментованого аплікацією, вишивальними швами, па давніх предметах можпа реконструювати святковий одяг кімерійців (X—УП ст. до н.е.), скіфів (VII—III ст. до н.е.)» сарматів (III ст. до н.е. — III ст. н.е.), які жили на наших землях (мал. 25). У похованнях перших століть нашої ери знайдено залишки вбрання, оздобленого вишивкою та аплікацією. Відшукана срібна фігурка людини (мол. 26) підтверджує, що вишиванки були поширені в VI ст. н. є. Вишивка була складовою художньої культури Київської Русі. В XI ст. сестра князя Володимира Монома-ха — Анна — організувала в Андріївському монастирі першу вишивальну школу, де дівчата вчилися гаптувати* золотими і соібними нитками. Вишивка була складовою художньої культури Київської Русі. В XI ст. сестра князя Володимира Монома-ха — Анна — організувала в Андріївському монастирі першу вишивальну школу, де дівчата вчилися гаптувати* золотими і соібними нитками. У цей час гаптуванням оздоблювали предмети християнського культу, храмів, одяг священнослужителів, одяг козацької старшини. Унікальні зразки давніх вишивок збереглися до наших часів (мал. 27).
Вишивкою здавна щедро оздоблюють одяг: жіночі головні убори, жіночі, чоловічій дитячі сорочки, плахти, кожухи, безрукавки, керсетки, кептарі, свити та ін. (мол. 28).
Серед обрядових, ілтер'єрних і побутових виробів найбільше уваги приділяють вишиванню рушників, скатертин, наволочок, фіранок, простирадл та ін. Не було хат у селах України, де б не було вишитих виробів. Та й зараз у багатьох хатах цінується вишивка, яка надає оселі самобутнього колориту, комфортної енергетики, святковості, поетичності, урочистості (мол, 29). Українська вишивка — культурне надбання нашого народу. Вона зачаровує глибинністю, різнобарвністю, вишуканістю, дивовижною красою. За вишиванками українців пізнають у всьому світі.
Колись за так звані «золоті шви України* платили золотом, особливо цінувалося гаптування шовком. Пару волів треба було віддати за хустку, вишиту шовком.
Особливим елементом українського одягу є коралі. За коралі хату можна було купити. За словами арабських, європейських мандрівників кількасот-річноі давнини, жінки в Україні на грудях носять «цілі скарби».
1. Яке значення в українській культурі має вишивка?     
2. Обговори разом з однокласниками елементи народного
З. Який обряд з вишитим рушником зображено на вишивці?
а) устріч гостей хлібом-сіллю на вишитому рушнику;
б) випроводжання гостей хлі-бом-сіллю на вишитому рушнику.
4. Верхній хутряний одяг без рукавів — це в) керсетка;
б) кептар;
в) кожух;
г) свита.
5. Досліди обрядові Й магічні функції вишивки та вишивання в народних традиціях і фольклорі (пісні, прислів'я, уривки художніх творів, казки, вірші тощо). Обговори знахідки з однокласниками.
Інструменти та матеріали:  ножиці,  клей,  олівці,  зразки традиційних вишивок, підручник, робочий зошит.
Послідовність виконання роботи
1.  Здійсни пошук зображень зразків традиційної вишивки з використанням різних джерел інформації.
2.  Уважно  розглянь зображення традиційних вишивок на різних виробах.
3.  Охарактеризуй способи розташування традиційної вишивки на різних виробах.
4.  Роздруківки. ксерокопії, вирізки, малюнки або ескізи зразків традиційної вишивки наклей у робочий зошит.
Скарбничка мудрості
Рушники вишивати — буде чим гостей шанувати».
Традиційні види декоративно-ужиткового мистецтва