Вступ до історії 5 клас. Урок 15. Київські князі. Запровадження християнства

Очікувані результати

Після цих уроків учні зможуть: установлювати хронологічну тривалість і послідовність зазначених подій та явищ, співвідносити подію, історичне явище і століття; знаходити на карті території, пов'язані із зазначеними подіями та діяльністю людей; розповідати про історичну подію чи явище, історичних діячів на основі тексту підручника; виокремлювати в тексті головне й другорядне, складати простий план тексту підручника, зокрема у формі запитань; складати запитання щодо перебігу історичної події; висловлювати особисте ставлення до історичних подій, явищ і діячів, що пропонують для вивчення.

Обладнання: історична карта, портрети історичних діячів, картки з текстовими і візуальними джерелами.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань і формування нових навичок.

ХІД УРОКУ 

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ Завдання

1. Назвіть групи історичних джерел, з яких ми черпаємо інформацію.

2. Наведіть приклади писемних історичних джерел.

Учитель. Сьогодні ми поговоримо про письмове історичне джерело — літопис «Повість минулих літ». Звідти ми беремо основні знання про першу на нашій території державу — Київську Русь.

Робота з картою

1. Які племена заселяли Київську Русь?

2. Знайдіть місце заснування міста Києва.

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

На території племені полян у V ст. виникло місто Київ. Поступово навколо Києва об'єдналися інші племена, й утворили одну з най-могутніших тогочасних держав світу — Київську Русь. Охоплювала вона території сучасних держав України, Росії, Білорусі, і тому ми вважаємо її державою наших пращурів.

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Учитель. Звідки ж походить назва «Русь»? Під такою назвою згадують Київську державу іноземці-мандрівники, купці та літописці, її мешканців називали русичами. Багато українських істориків вважають, що слов'яни самі називали себе русичами або русами, а свою землю — Руссю. Ця назва співзвучна назвам багатьох річок у Подніпров'ї: Рось, Ропавка, Роставиця, Русава.

-    Князь — глава держави, владу якого передають у спадок. 

-   Язичництво — обожнення сил природи, віра в багатьох богів. 

-   Християнство — світова релігія, віра в Ісуса Христа. Учні записують визначення понять у зошити.

Робота з хронологією

- Складіть хронологічну таблицю «Правління київських князів».

Орієнтовний вигляд таблиці

Робота з картою

1. Проти яких держав були спрямовані походи київських князів?

2. Яким шляхом військо русичів могло дістатися до Візантії?

Учитель. За час правління Ольга чимало зробила для зміцнення своєї держави: впорядкувала збирання данини, розбудувала і прикрасила столицю, встановила відносини з європейськими державами.

Робота з текстом

«Княгиня Ольга почала володарювати в Києві 945 р. Великокнязівську владу вона перебрала за складних обставин. Адже князь Ігор, її чоловік, наклав головою під час бунту, що спалахнув через невдоволення одного з підлеглих Києву слов'янських племен (деревлян) розмірами данини. Ігорів син, Святослав був іще малим. Тому наводити лад у державі судилося Ользі.

Вона була розсудливою і мудрою. Розмірковуючи про обставини смерті Ігоря, Ольга вирішила встановити чіткі розміри данини для підлеглих земель. Княгиня відмовилася від воєн, усі справи з державами-сусідами вирішувала мирними засобами, піклувалася про поширення освіти. Саме тому літописець назвав її «наймудрі-шою серед усіх людей». Згодом Ольгу, одну з перших християнок Русі, було проголошено Святою».

Запитання ? Чим правління Ольги відрізнялось від правлінь попередніх

князів?

Учитель. Щоб встановити мирні взаємини з Візантією, княгиня Ольга здійснила подорож до Константинополя. На думку істориків відбулася ця подорож 957 року. Встановили цю дату на підставі свідчень візантійського імператора, учасника події, Костянтина Багрянородного. Він залишив спогади про два імператорські прийоми руської княгині.

Робота з хронологією

1. Обчисліть, на який рік свого володарювання Ольга здійснила подорож до візантійської столиці.

2. Скільки було тоді років Святославові, якщо відомо, що, коли помер князь Ігор, йому виповнилося 3 роки?

Учитель. Князь Святослав, син Ігоря та Ольги, посів княжий стіл 964 р. Він, як і його мати, дбав про зміцнення Київської держави. Але князь-воїн здобував визнання мечем. Усе життя він провів у походах. Бився зі степовими кочівниками, воював з Візантією, бо аж під її мури прагнув посунути кордони власної держави.

Завдання на порівняння

1. Порівняйте словесний портрет і зображення князя Святослава у підручнику.

2. У чому полягає схожість княгині Ольги та її сина Святослава?

Візантійський історик про князя Святослава

«Був він помірного зросту, не дуже низького і не дуже високого, з кошлатими бровами та світло-синіми очима, кирпатий, безбородий, з густим, надмірно довгим волоссям над верхньою губою (вусами). Голова в нього була зовсім гола, але з одного її боку звисало пасмо волосся — ознака знатності роду. Міцна потилиця, широкі груди і всі інші частини тіла цілком пропорційні. Виглядав він суворим і диким. Одне вухо його прикрашала золота сережка, оздоблена золотим карбункулом та двома перлинами. Одяг на ньому був білий і вирізнявся лише чистотою».

Учитель. Щороку могутнішала Київська держава. Особливої величі вона здобула за правління Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Князь Володимир керував державою у 980-1015, його син Ярослав у 1015-1054 pp.

Робота з хронологією

» Позначити на лінії часу правління князів Володимира та Ярослава, визначити століття.

Завдання

* Які факти свідчать про розквіт Київської Русі за князювання Володимира Великого та Ярослава Мудрого?

Робота з таблицею

Учні працюють з текстовою таблицею, у якій визначені основні віхи діяльності Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

Запам'ятайте інформацію.

Вправа «Правильні твердження»

1. За часів князювання Володимира на Русі розпочали карбувати перші давньоруські гроші.

2. Князь Володимир упорядкував «Руську правду» — першу збірку законів Русі.

3. Окрасою Києва часів Володимира став Софійський собор — перший кам'яний храм на Русі.

4. 988 року, за повідомленням літописця, князь Володимир здійснив хрещення Русі.

5. Князь Ярослав Мудрий усе своє життя провів у військових походах.

6. Дочка Ярослава Мудрого, Анна Ярославна, була дружиною короля Франції.

Відповідь: твердження 1, 4, 6 — правільні; 2, 3, 5 — ні.

Робота з візуальним джерелом

1. Розгляньте ілюстрацію та двома-трьома реченнями опишіть події, зображені на малюнку.

2. Знайдіть у підручнику текст, де описано ці події.

3. Зробіть підпис до малюнку.

Робота з хронологією

- Якого року відбулося хрещення Русі? Скільки років тому це сталося? Позначте на лінії часу цю дату.

Вправа «Співвідношення»

- Співвіднести наведені факти з іменами князів, яких вони стосуються.

Перші монети, «Руська правда». Софійський собор, хрещення Русі, Золоті ворота. Десятинна церква, розгром печенігів, тризуб, син Святослава.

Робота з картою

- Землі яких східнослов'янських племінних союзів — предків українців — були приєднані до Київської Русі за Володимира Великого та Ярослава Мудрого?

Учитель. По смерті Ярослава Мудрого між його синами та онуками спалахнула боротьба за владу й землі. Могутня Київська Русь розпалась на окремі князівства, які не хотіли коритися Києву, а прагнули жити самостійним життям.

«І роздерлася вся Руська земля», — читаємо про ті часи в літописі. Історики називають її добою роздробленості.

1113 року новим князем став онук Ярослава Мудрого Володимир Мономах, який намагався об'єднати країну.

Володимир Мономах залишив у спадщину літературний твір «Повчання дітям». Ось деякі з настанов, які заповідав Великий князь своїм дітям майже тисячу років тому.

Робота з історичним джерелом

» Прочитайте текст і дайте відповіді на запитання.

Уривок з «Повчання дітям»

«Старих шануйте, як отця, а молодих — як братів. У домі своїм не лінуйтеся, а за всім дивіться,... щоб не посміялися ті, які приходять до вас, ні з дому вашого, ні з обіду вашого. Лжі бережіться, і п'янства, бо в сьому душа погибає і тіло. Недужого одвідайте, за мерцем ідіте, то що всі ми смертні єсмо. І чоловіка не минуть, не привітавши, добре слово йому подайте».

Запитання * Які моральні принципи, викладені автором, не втратили свого

значення до наших днів?

Учитель. По смерті Володимира Мономаха знову настав розбрат на руських землях, посилилися чвари між князями. А в цей час з Азії наближався новий, ще страшніший ворог — монголи.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ Бесіда

1. Про яку державу йшлося на уроці?

2. Хто очолював цю державу? Дайте визначення поняття князь.

3. Яких князів ви знаєте?

4. Поставте картки з іменами князів у хронологічній послідовності їх перебування при владі.

5. Хто започаткував династію Рюриковичів?

6. Хто з київських князів відзначався найбільшою войовничистю?

7.  Що ви знаєте про діяльність Володимира Великого та Ярослава Мудрого?

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати відповідні параграфи підручників ([1], § 13; [2], § 14).

2. Підготувати повідомлення «Козацькі звичаї».