13:47 Залежність колірної гами від освітлення | |
Залежність колірної гами від освітленняТи вже володієш базовими знаннями з колористики і вмієш застосовувати правила колірних поєднань на практиці. А ще тобі відомо, що сприйняття кольору залежить від пори року, погоди, часу доби, освітлення (природного чи штучного), а також від віку, культури і навіть настрою людини.Пригадай, які кольори можна спостерігати в природі уранці, вдень, увечері та вночі. Розглянь ілюстрації- Які колірні відтінки на них переважають? Спробуй визначити, яку частину доби зображено на фотографії, а яку — на картині. У пейзажних творах за допомогою кольору живописці відображають не тільки побачене, а й пережите, діляться своїми думками та емоціями. Е Колорит пейзажу в природі залежить від освітлення, а в живописному творі — від багатства та узгодженості колірних відтінків з основним кольором. Завдяки кольору в поєднанні з Іншими виражальними засобами (форма, композиція, світлотінь) та художнім прийомам живописного зображення мистець тонко передає стан природи і створює відповідний за настроєм образ: ніжний, суворий, замріяний, тривожний тощо. Розглянь картину. Який настрій вона викликає? Яка колірна гама переважає на цій картині? Визнач, якими засобами живописець досяг виразності художнього образу. Запам'ятай! Завдяки вмілому поєднанню кольорів художник створює колорит живописного твору. Колорит може бути яскравим або тьмяним, теплим або холодним, багатобарвним або монохромним. Сьогодні ти будеш створювати композицію в жанрі пейзажу, використовуючи колір як засіб вираження настрою. Художньо-творча діяльність Творче завдання. Намалюй акварельними фарбами композицію з пейзажним мотивом весняної природи- Прийом зображення («по-сухому» чи «по-вологому») вибери самостійно. Поміркуй, які ознаки весни тобі хотілося б зобразити. Визнач колірну гаму своєї творчої роботи, враховуючи освітлення у певну частину доби. За допомогою кольору відобрази власне ставлення досвіту природи. Пригадай, що таке трансформація та стилізація форми і яку роль вони відіграють в образотворчому мистецтві. Трансформація — це прийом формотворення, художнього перевтілення реальної форми предмета в геометричну, стилізовану форму, зміна її конструкції, пропорцій. Стилізація — художня переробка зображальних форм на основі виявлення та підкреслення найсуттєвіших ознак. Трансформацію форми з її подальшим декоруванням використовують у багатьох видах образотворчого мистецтва, але найбільше — в художніх ремеслах. Народні майстри втілюють фантастичні образи химерних Істот І чудо-звірів у декоративних розписах, витинанках, керамічних фігурках, килимах тощо. Однак І звичні для ока баранці, козлики, коники, півники постають перед нами у дивовижних образах. Народні майстри не копіюють зовнішній вигляд реальних тварин, а художньо переосмислюють і трансформують форми, вибираючи суттєві, властиві конкретній тварині ознаки. Деякі частини фігури (наприклад, хвіст, роги) у результаті трансформації перетворюються на декоративні елементи. отш Розглянь ілюстрації- Які засоби створення худож-^J ніх образів використали народні майстри? Зверни увагу на форму, колір та декоративне оздоблення творів декоративно-прикладного мистецтва. Ти вже знаєш, що для творів декоративно-прикладного мистецтва характерні узагальнена виразна форма, умовний колір і декор. Застосуй ці особливості художньої мови у своїй творчій діяльності. Художньо-творча діяльність Ти створюватимеш декоративний образ тварини, застосовуючи прийоми трансформації форми. Вправа 1. Виконай зображення в техніці ниткографії. Спробуй побачити серед хаотично нагромаджених ниток цікавий образ. Вправа 2. Доповни клубок ниток декоративними елементами І створи образ тварини. Вправа 3. Виклади тоненьку мотузку по контуру тварини на фотографії, а потім трансформуй силует, щоб утворилося інше зображення. Творче завдання. Створи образ коника в техніці художньої паперопластики із застосуванням прийому мотанки. Для роботи тобі знадобляться кольорові серветки, ножиці, нитки, декор. Послідовність виконання виробу зображено на ілюстраціях. На завершення прикрась коника декором. Реальні форми й кольори предметного, тваринного і рослинного світу ми сприймаємо разом з їхніми характерними ознаками у часі та просторі, а в роботах народних художників форма і колір набувають символічного значення. Особливої уваги заслуговує творчість самобутньої майстрині Марії Приймаченко. Вона створила чарівний світ яскравих соковитих барв, прикрасила його дивовижними квітами й неповторними орнаментами, населила небаченими звірами і птахами. В її душі — рясний квітник, в її очах — весняні птиці. Наврочив пензель-чарівник барвисті кольори майстриці. Дивлюсь на веселковий цвіт, в якому голоси і запах... І заселяються в мій світ ті дивні квіти й дивні птахи. Вадим Крищенко Образи-символи з'являлися завдяки невичерпній фантазії художниці: зелені слони, сині ведмеді, червоні коні, а ще — чудернацькі хвостов'язи, ротозій і чуліндра з умовним зображенням людського обличчя... У житті побачити таких Істот неможливо. Уважно розглянь твори М. Приймаченко. Зверни увагу на форму, колір, композицію як виражальні засоби створення образів фантастичних істот. М. Приймаченко зображувала своїх чудо-звірів силуетно на одноколірних (тонованих) аркушах паперу. Всі елементи композиції узгоджені між собою, не загороджують один одного і повністю заповнюють формат. Колір локальний, однотонний. Декоративні елементи форм тварин умовні, стилізовані. Творчість всесвітньо відомої української майстрині М. Приймаченко вивчають багато сучасних мистецтвознавців, художників, культурологів. За мотивами її творів народні майстри втілюють власні задуми в кераміці, гобеленах, розписі тканини. Сьогодні ти створюватимеш образ фантастичної Істоти на прикладі творів народних майстрів. Художньо-творча діяльність Вправа. Виконай стилізацію форми тварини засобами графіки у кількох варіантах, тобто застосуй різні способи створення декоративного образу птаха або звіра. Матеріалом можуть бути кольорові фломастери чи олівці. Творче завдання. Намалюй фантастичну Істоту за мотивами творів народних художників. У процесі роботи над образом застосуй виражальні засоби декоративного формотворення. Малюнок виконай на тонованому папері гуашевими фарбами або в техніці кольорової аплікації із графічною доробкою елементів зображення. Анімалістичний жанр — один із найдавніших жанрів образотворчого мистецтва. На скелях і стінах печер первісні художники малювали бізонів, мамонтів, диких коней та Інших тварин, намагаючись відтворити найбільш суттєві ознаки їхнього зовнішнього вигляду. Переважно в наскельних рисунках тварини зображені в динаміці лінійно або силуетно. Фігури тварин часто зустрічаються в античній скульптурі, вазописі, мозаїці. Анімалістичний жанр розвивався протягом усієї історії людства і досягнув справжнього розквіту в епоху Відродження. Художників, які зображували винятково представників тваринного світу, почали називати анімалістами порівняно недавно — у XIX столітті. Художник-анімаліст В. Ватагін тонко відтворював образи тварин, передавав притаманні їм анатомічні особливості й пластику. В Ілюстраціях до «Книги джунглів» R КіплІнґа він створив виразні «портрети» звірів, наділив їх емоціями і почуттями. Тваринний світ нашої планети вражає розмаїттям розмірів, форм, фактур і забарвлення. Щоб виразно зобразити тварину, художник вивчає анатомічну будову та пропорції її тіла, спостерігає за життям і рухами, звертає увагу на пластику й виконує замальовки з натури. Розглянемо деякі особливості будови тіла тварини на прикладі котика. Продовгуватий тулуб (котик часто вигинає спинку) закінчується досить довгим м'яким хвостом. Передні лапи коротші, ніж задні. Голова майже кругла, шия коротка. У котика гострі вушка, довгі вуса, виразні очі. Кожна частина тіла тварини має внутрішню вісь, яка співпадає з кістками скелета. Від форми і характеру осьових ліній залежить положення тіла тварини: стоїть вона чи сидить, полює чи дрімає. Конструктивну основу фігури тварини художник-аніма-ліст помічає одразу І максимально точно передає у своїй роботі, створюючи на площині чи в об'ємі певний за характером образ. | |
