Запилення і запліднення у квіткових рослин

Запилення. У квіткових рослин запилення і запліднення відбуваються у квітці. Запилення — це перенесення пилкових зерен із пиляка на приймочку маточки. Розрізняють два його типи: самозапилення та перехресне запилення. У самозапильних рослин (горох, пшениця) на маточку потрапляв пилок тієї самої квітки, а у перехреснозапильних — а іншої (мал. 146)* Самозапилення може відбуватися» наприклад» у нерозкрнтому бутоні (як у фіалок). Прикладом пристосування» яке забезпечує перехресне запилення» є утворення одностатевих квіток. Якщо на одній рослині є маточкові і тичинкові квітки» то рослину називають однодбмною (ліщина, огірок) (мол. 147, а), а якщо маточкові і тичинкові квітки з'являються на різних рослинах» то вони є дсодбмними (обліпиха, верба* кропива дводомна) (мол. 147, б, в).
Способи запилення різноманітні. У вітрозапильних рослин (ліщина — мол, 148, а) квітки зазвичай дрібні» часто голі і неяскраві» без запаху» мають багато легкого неклейкого пилку і пірчасті приймочки. Запилюють квітки також і тварини (найчастіше комахи), які зазвичай відвідують квітки задля поживного пилку або цукристого нектару. Приваблює запилювачів яскравий колір квітки і запах, який залежить від уподобань тварини-аапилювача: тонкий і медовий аромат, наприклад» приваблює метеликів і бджіл» а запах зіпсованого м'яса — мух. Пилок комахозапильних рослим — клейкий.
Будова комахозапильних квіток забезпечує надійне перенесення пилку на приймочку маточки і захист нектару від відвідувачів» які не можуть запилити квітку. Так» білі запашні квітки тютюну, які мають тонкі довгі трубочки віночка, запилюються нічними метеликами з довгими хоботками (мал, 148, б). Бджоли і джмелі запилюють квітки із короткими і широкими трубочками (мал. 148, в). Широко розкриті квітки шипшини часто запилюють жуки. Тому в них багато тичинок, а ніжні маточки сховані у чашоподібному квітколожі. Не лише комахи, але й інші тварини можуть запилювати квітки. У тропічних країнах запилювачами часто бувають птахи колібрі (мал. 149) і кажани (мал. 150).
Пилбк складається із дрібненьких пилкових зерен. Ззовні вони вкриті твердою оболонкою із різноманітними виростами поверхні, що водночас захищає вміст пилкового зерна і допомагає йому закріпитися на приймочці (мал. 151). При попаданні на приймочку пилкове зерно проростає у пилкову трубку (мол. 152) з двома сперміями — нерухомими чоловічими статевими клітинами. У процесі росту пилкової трубки відбувається транспортування сперміїв до насінного зачатка. Зародковий мішок насіяного зачатка є місцем утворення жіночої статевої клітини — яйцеклітини. У більшості квіткових рослин нін складається ів семи клітин — великої центральної і тести менших за розміром, одна з яких і є яйцеклітиною. Коли пилкова трубка вростає у насінний зачаток і доростає до зародкового мішка, її кінчик розривається! а чоловічі статеві клітини — спермії — виходять в неї поблизу яйцеклітини. Запліднення. Після звільнення двох сперміїв із пилкової трубки починається характерний лише для квіткових рослин процес подвійною запліднення, відкритий у 1898 році Сергієм Гавриловичем Навашиним — професором Київського університету Свитого Володимира (сучасна назва Київський національний університет імені Тараса Шевченка). Один із сперміїв зливається э яйцеклітиною. В результаті запліднення яйцеклітини утворюється зигота, яка дає початок зародку нової рослини. Другий спермій зливається в великою центральною клітиною зародкового мішка. Запліднена центральна клітина ділиться і утворює ендосперм—тканину, яка запасає поживні речовини. Зародок» що розвивається із зиготи» занурений в ендосперм і отримує з нього необхідні для розвитку поживні речовини* В результаті з насінного зачатка утворюється насінина.
1. Будова квітки визначає характерний для кожної рослини тин і спосіб запилення. 
2. Основна функція пилкового зерна квіткових рослын — утворення нерухомих чоловічих статевих клітин — сперміїв.
З. Біологічне значення запилення 1 утворення пилкової трубки у квіткових рослин полягає у транспортуванні сперміїв у насінний зачаток до зародкового мішка.
4. Основна функція зародкового мішка — утворення жіночої статевої клітини — яйцеклітини*
б. Біологічне значення подвійного запліднення полягає в одночасному утворенні зародка нової квіткової рослини 1 запасаючої тканини, якою цей зародок живиться — ендосперму.
Запилення, однодомні рослини, дводомні рослини, пилкова трубка, запліднення, подвійне запліднення, ендосперм.
1. Що таке запилення?
2. Які типи І способи запилення ви знаєте?
З. Які основні функції пилкового зерна і пилкової'трубки у квіткових рослин? 
4. Яка основна функція зародкового мішка? 
5. Чому запліднення квіткових рослин називають подвійним?
1. ЗаповнГгь у зошиті наведену таблицю.
2. Поміркуйте, чи впливає спосіб запилення у квіткових рослин на будову пилкового зерна або спермія?
ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ
Здавна ткани ни насінини, призначені для створення запасів речовин, називали ендоспермом. Ендосперм, який утворюється в насінному зачатку до запліднення, називають первинним. Він є у рослій, які утворюють насінини, але не мають юзґгак (наприклад, сосна, ялина). Проте у кісткових рослин ендосперм виникає тілиси після запліднення яйцеклітини — внаслідок запліднення центральної клітини зародкового rtdmca. Такий ендосперм називають вторинним. Утворення вторинного ендосперму дозволяє запобігти зайвій втраті поживних речовин утому випадку, коли запліднення яйцеклітини не відбулося.
Квітка