Знайомство з людьми. Дружба і здоров'я

Який взаємозв'язок між дружбою і здоров'ям?
У народі кажуть: «Без вірного друга — велика туга».
Однією з основних потреб людини є спілкування. З раннього дитинства ми прагнемо спілкуватися не лише з членами родини, але й з іншими людьми. Особливо з тими, кому можна довіряти, хто завжди зрозуміє та підтримає, на кого можна покластися в будь-якій життєвій ситуації.
Пригадай, які слова ввічливості потрібно вживати під час знайомства та спілкування з людьми.
Розіграйте діалоги. 
• Знайомство з однолітком. 
• Знайомство з дорослою людиною.
Прочитай вірш.
Як ти розумієш його зміст?
Друг — твоє дзеркало, світло очей. 
Друга шукають роками. 
Бути повинні друзі в людей. 
Друг у біді — поруч з нами.
Надія Красоткіна
Дружба — стосунки між людьми, засновані на любові, довірі, щирості, спільних інтересах і захопленнях.
Міцна дружба — джерело довголіття, вважають вчені. Як показали їхні дослідження, люди, в яких є хороші друзі, живуть довше за тих, у кого їх немає. Дружнє спілкування позитивно впливає на здоров'я серцево-судинної системи та імунітет. Самотні люди почуваються пригніченими, невпевненими. У них часто виникають проблеми зі здоров'ям. Щоб мати справжніх друзів, потрібно вміти дружити.
Для цього вчися:
• сприймати людину такою, якою вона є;
• бачити позитивні риси людини;
• бути толерантним(-ою) (поважати думки та переконання інших);
• співчувати, співпереживати, розділяти радощі, невдачі.
Ознаки дружніх стосунків: повага; довіра; відвертість; чуйність; надійність; впевненість; чесність; щирість.
Прочитай притчу. У чому секрет справжньої дружби?
Йшли якось двоє друзів пустелею. Сперечалися про щось, і один з них зопалу вдарив іншого по обличчю.
Останній, відчуваючи біль, але нічого не кажучи, написав на піску: «Сьогодні мій найкращий друг дав мені ляпаса».
Вони продовжували йти, поки не натрапили на оазис, у якому вирішили скупатися. Той, хто отримав ляпас, ледь не потонув, та його врятував друг. Коли він отямився, викарбував на камені: «Сьогодні мій найкращий друг врятував мені життя».
Той, хто дав ляпаса і врятував життя своєму другові, запитав його:
— Коли я тебе образив, ти написав на піску, а тепер пишеш на камені. Чому?
Друг відповів:
— Коли нас ображають, ми повинні писати це на піску, щоб вітри могли це змести. Але коли нам роблять щось хороше, зобов'язані вигравіювати це на камені, щоб жоден вітер не зміг стерти це з нашої пам'яті.
Найцінніший скарб — це твої віддані і щирі друзі.
Поміркуй, через що розпадаються дружні стосунки.
Часом між друзями виникають суперечки, які можуть перерости в сварку. Справжні друзі завжди зрозуміють та пробачать один одного.
Розіграйте сценку примирення за допомогою чарівної мирилки.
Досить лаятись і злитись. Ну, давай скоріш миритись! Геть, образо, відійди, жде нас дружба назавжди.
Прочитай уривок з оповідання Всеволода Нестайка «Космонавти з нашого будинку».
Як ти вважаєш, чи залежить дружба від того, «хлопчача» вона чи «дівчача»?
Натка любила всіх, але не могла терпіти свого сусіду та однокласника Вадьку. Він був недоброю, лихою людиною, хоча хлопці його любили і вважали за свого отамана... Чому, скажіть, будь ласка, Натка повинна бути гіршою за Вадьку? Адже був колись час. Тоді вони були зовсім маленькі і звалися просто діти. І в усьому були рівні. Іграшки мали спільні. Хворіли на однакові хвороби. Однаково боялися Бармалея і Сірого Вовка, і однаково жаліли нещасного козлика, від якого лишилися тільки ріжки та ніжки. Ох, оті ріжки та ніжки! Скільки сліз пролили через них Вадька та Натка — дружних колективних сліз! Натка й Вадька тоді дружили, міцно дружили. Як то кажуть — нерозлийвода. А потім раптом Вадька зробився хлопцем і сказав Натці: «Ти — баба!» Натка образилася і сказала: «А ти — дурень!» І Вадька гупнув Натку кулаком по спині. А Натка тріснула Вадьку портфелем по голові. Так вони перестали бути просто дітьми, а стали хлопчиськом і дівчиськом.
1. Чи є в тебе справжній друг? Опиши його.
2. Як дружба впливає на здоров'я людини?
3. Якими мають бути стосунки між друзями?
4. Чи можна тебе назвати справжнім другом? Чому?
Прочитай уривки з оповідання Всеволода Нестайка «Космонавти з нашого будинку».
...Одного разу Натка спостерігала, як хлопці збираються відчути невагомість...
На даху над щілиною стоять Вадька з Борисом. У кожного до пояса прив'язана мотузка, другий кінець якої протягнуто на горище й закріплено там до крокви морським вузлом.
— Слухай, а ти певен, що буде ця сама, невагомість? — нерішуче питає Борис.
— А якже. Невагомість — це ж і є, коли людина висить у повітрі, ні за що не тримаючись ні руками, ні ногами. Ну, давай!
...Раптом почувся тремтячий голос Бориса:
— Вадько! Я не можу вилізти.
— Та ти що? Облиш жарти!
—  Ні, серйозно! Не можу! Серйозно! Вадько! Давай кричати на поміч!..
І тут Натка зрозуміла, що «невагомих» космонавтів треба рятувати. Ще мить — вони зірвуться...
... Вадька і Борис теліпалися на мотузках, як два черв'яки...
— Ой хлопчики, я зараз! — заголосила Натка. — Повисіть ще трошки!
...Враз Натка побачила довгу дерев'яну жердину з залізним гачком-трійником на кінці...
Вона обережно опустила жердину і спробувала зачепити Вадьку за ногу. Але гачок зіскакував і не брав. Тоді вона зачепила Бориса за штани. Взяло.
Натка щосили потягла вгору. Від напруження потемніло в очах. НІ, не витягти їй Бориса — сил не вистачає... Опустила жердину другим кінцем і гачком зачепила на ринву.
— Хапайся, Борко! Лізь!
Борка пихкав, як паровоз. Натка схопила його за комір і тягла до болю у пальцях. І — о радість! — нарешті Борис на даху. Уже вдвох, спільними зусиллями, за допомогою тієї ж таки жердини вони виловили Вадьку.
Натка заплакала...
— Чого плачеш? — тихо й розгублено спитав Вадька. Вона не відповідала.
— Та ти ж просто молодець, Натко! Ти нас врятувала. ...Переборюючи хвилювання, Вадька мовив:
— Слухай, знаєш, а ти теж готуйся з нами. Добре?
1. Чому хлопчики потрапили в небезпечну ситуацію?       
2. Як їх врятувала Натка?
3. Чому після цього випадку Натка стала для хлопчиків справжнім другом?