Зображення тварин

Анімалістичний жанр поєднує природничо-наукові й художні принципи і розвиває спостережливість і любов до природи.
Нерідко головним завданням анімаліста стає точність зображення тварини (наприклад, в ілюстраціях до наукової і науко-во-популярної літератури). Про гостру спостережливість художників-мисливців свідчать зображення звірів і птахів у первісному мистецтві.
Знання будови тіла, життя і звичок тварини — необхідні умови для створення повноцінного образу. Ці знання набува-ються поступово, і не варто нехтувати жодною можливістю їх поповнити.Часто при створенні ілюстрацій до казок, байок, алегоричних і сатиричних зображень тварина «олюднюється», їй надаються притаманні людям риси, вчинки та переживання. Однак і в цьому випадку потрібно, щоб тварина легко впізнавалась. А це і означає, що без уважного вивчення реальної, природної зовнішності тварини нам не обійтись.
Рисунок з живої натури - основний спосіб пізнання особливостей малювання тварини. Враження, які приходять безпосередньо із життя, - єдиний, нічим не замінний матеріал для подальшої творчої роботи в жанрі анімалістики.
Знайомство з рисуванням тварини краще розпочати з навчального начерку. Начерк передає найзагальнішими і скупими лініями різноманітні пози, миті руху і пропорції тварини, а також окремих її частин. Під час виконання начерку не варто звертати увагу на зайві подробиці. Начерк - це найшвидший спосіб закріпити на папері свої перші враження від натури.
Лінія - головний елемент начерку, її потрібно наносити на папір легко й вільно, зберігаючи чіткість. Краще наносити легкі лінії, не зачорнюючи їх: у такому випадку можна залишати неточні лінії, не стираючи їх гумкою, і замінювати їх точнішими і наприкінці начерку стерти непотрібне; таким чином ми звикаємо рідше користуватися гумкою і зайвий раз не куйовдити паперу, бо не кожен різновид паперу витримує гумку.
Для першого знайомства з яким-небудь звіром чи птахом ми розглядаємо книжки, атласи тварин, відвідуємо зоопарк чи природничий музей. Хоча в багатьох з нас удома є домашні улюбленці, які заслуговують стати моделлю для анімалістичного портрета. Рисувати тварин складніше, ніж предмети, бо коли ми їх зображуємо, вони не сидять нерухомо, а постійно змінюють свою позу і рухаються. Як тоді зобразити тварину? Навчитися рисувати тварин можна, якщо це робити поетапно. Найбільшу увагу треба приділити їхнім відмінностям. Якщо на рисунку зображено слона, то, звичайно, він матиме хобот і великі вуха. Можливо, не з першої спроби вам удасться нарисувати правильно улюблену кицьку чи собаку, але після декількох спроб ви обов'язково зможете це зробити.
Тварин, звичайно, краще рисувати з натури, але як їм пояснити, щоб вони сиділи не ворушачись? Єдиний спосіб не поспішаючи нарисувати вашого домашнього улюбленця - дочекатися, коли він буде спати, і швиденько «накидати» контур, тому що тварина може змінити позу. У крайньому разі, можна сфотографувати, а після того по фото нарисувати ваших кицьку чи собаку (або якусь іншу тварину). На щастя, сучасний художник-анімаліст, на відміну від митців минулого, має таку можливість. Можна тільки уявити, скільки часу в художників у давнину забирали спроби «впіймати» потрібний рух тварини, для того щоб відтворити його на картині.
1. Які зображення тварин мають бути перш за все дуже точними? У яких тварина «олюднюється»? Чому?
2. Чому треба приділити найбільшу увагу, роблячи начерки тварин?
Зробіть начерк тварини, що рухається, з натури або з фотографії. Інструменти та матеріали: аркуш паперу, олівець, гумка, чорна
гелева ручка, пастель, кольорові олівці. План роботи:
•   На аркуші паперу скомпонуйте зображення.
•   Порівняйте його пропорції загалом.
•   Порівняйте пропорції різних частин зображення між собою: довжину до висоти та ширини.
•   Виправте помилки в побудові.
Аверін  Всеволол  Григорович  (1889-1946) - український художник-графік, анімаліст. Праиював у Харкові. Більшість робіт мития виконано в техніці літографії, найвідоміші з них - серії «Звірі зоосаду» і «КунииІ». Увага і спостережливість поєднуються в них зі справжньою повагою до незвичних «моделей». Також Аверін ілюстрував дитячі книжки (казки «Колобок», «Ріпка»), створював портрети і пейзажі.
Малювання за схемами
Приготуйте папір, простий олівець, гумку і фарби чи кольорові олівці.
За допомогою покрокових схем ви зможете намалювати шо завгодно, головне звертати належну увагу на пропориІЇ різних частин тіла тварини.
Зазвичай частини тіла вписуються у певні геометричні фігури -прямокутники, овали, трикутники. Такий спосіб малювання, звичайно, легший, ніж малювання за всіма правилами, із застосуванням знань з анатомії тварин.
Майстер-клас
Матеріали і техніка начерків
Для начерків можна використовувати папір різних сортів, різний за розміром, кольором, тоном, шорсткістю. Для начерків пером добре підійде гладенький, шільний папір, на якому не розпливається чорнило чи туш. Для однокольорових і кольорових начерків аквареллю, тушшю більше підходить папір, шо не надто поглинає воду, трохи шорсткий.
Для виконання начерків можна використовувати олівиі, середні і м'які за твердістю, вугілля, сангіну, соус, чорнило, туш, акварель, акварельні і пастельні крейди, фломастери. Можна використовувати і м'які кольорові олівці, якщо тільки вміти зі смаком підбирати необхідне поєднання кольорів. Наприклад, недоцільно використовувати зелені й сині олівці для замальовок портрета і фігури людини. Темні та теплі тони для цих цілей більш привабливі.
Соусом працюють сухим і мокрим способом, якшо його завчасно розвести водою до потрібної густини І паличкою малювати на вологому папері. Начерки в цьому випадку добре передають тонові особливості натури.
Цікаві за своїми образотворчими можливостями різноманітні фломастери. Особливо з такими фетровими стрижнями, які лають змогу малювати і тонкими, і широкими лініями і швидко покривати великі поверхні паперу.
Для виконання начерків часто користуються аквареллю одного кольору або аквареллю різних кольорів. Заливка аквареллю (заповнення плям і площин розчином фарби будь-якої насиченості) іноді поєднується з промальовуванням контуру фломастером чи пером. Начерки в декілька кольорів складніші, потребують часу, досвіду. Звичайно ж, вони мають залишатися графічним зображенням, де більш-менш уважно перелаються локальні колірні співвідношення між окремими предметами і тлом.
Робота нерозбавленою тушшю (або розведеною водою) виконується м'яким акварельним чи іншим пензлем. За технікою ия робота подібна до роботи аквареллю (заливка).
Цікаві начерки акварельними крейдами на папері, трохи вологому (переважно одноколірні начерки).
Вибір матеріалу і техніки роботи залежить насамперед від задуму, від завдання, поставленого художником, від характеру зображуваного об'єкта, особистих схильностей і смаку, вміння володіти тим чи іншим матеріалом.