Макроскопічні гриби: особливості живлення та роль у природі

Макроскопічні гриби можуть бути сапротрофами, сикбіотрофа-ми або паразитами. Вони можуть використовувати рівні джерела органічних речовин, але найчастіше поживні речовини їм постачають рослини, особливо — деревні. Тому в лісах макроскопічних грибів зазвичай набагато більше, ніж в степах, на луках або в пустелях. Різні групи грибів пов'язані між собою (мол, 211). Вони підвищують родючість бідних лісових ґрунтів і сприяють появі нових поколінь рослин*
Мікоризні гриби. Макроскопічні гриби-снмбіотрофи ростуть переважно на ґрунті. Саме до них належить більшість їстівних та отруйних шапинкових грибів* Поживні речовини такі гриби отримують не безпосередньо з ґрунту, а від кореневих систем рослин, з якими їх міцелій вступає у взаємовигідний симбіоз. Цей симбіоз називається мікориза (від грецького «мікос» — гриб, та «риаос» — корінь). При утворенні мікоризи гіфи гриба щільно оплітають корені рослини (мал. 212). Гіфами міцелію гриб поглинав а великої площі воду та мінеральні речовини, яві спрямовуваться до коренів рослини і виділяються в зоні контакту гриба з корененими волосками. У такий спосіб гриб підживлює рослину. Натомість рослина виділяє в зоні кореневих волосків розчинені у воді цукри та деякі інші органічні речовини, які вона утворила в результаті фотосинтезу. Ці органічні речовини поглинають гіфи гриба. Таким чином, співжиття гриба та рослини є взаємно корисним.
Певні види грибів утворюють мікоризу з певними видами рослин. Ця особливість знайшла своє відображення у пятая* деяких їстівних грибів (наприклад, підберевовик утворює мікоризу з березами, підосичник — з осикою, піддубник — із дубом). Ліси, де багато мікоризних грибів, швидше ростуть, ніж ті, де таких грибів мало. Паразитичні гриби. У старих або дуже загущених лісах на деревах оселяється багато грибів, яких зазвичай називають трутойиг ками (мол. 213). У плодових тіл трутовиків, яв правило, немає чіткого поділу на ніжку та шапинку, і вони не загнивають. Міцелій трутовиків поширюється в стовбурі по провідній системі рослини, розкладає деревину, і спричиняє її суху гниль (мал. 214). Як наслідок, уражені дерева гинуть. Проте гриб деякий час продовжує рости, живлячись мертвою органічною речовиною колишнього дерева-хазяїна, тобто перетворюється на сапротрофа.
Трутовики є прикладом макроскопічних паразитичних грибів, які викликають хвороби рослин.
Сапротрофні гриби. Відмерла деревина стає джерелом поживних речовин не лише для трутовиків, але й для багатьох інших грибів, які називають дерсворуйнуючими грибами (мол. 215).
Врешті-решт стовбури та гілки повністю трухлявіють, розсипаються, потрапляють на ґрунт і поступово заснпаються опалим листям та іншими рештками. Сильно розкладені органічні рештки стають джерелом їжі для грибів — ґрунтових саяратрофів. Серед макроскопічних ґрунтових сапротрофів переважають шапинкові грнбн, дощовикові та веселкові гриби (мал. 216). Ґрунтові сапрогрофи, розкладаючи залишки органічної речовини, беруть участь у процесах утворення ґрунтів та підвищення їх родючості. Тим самим ці гриби сприяють появи нових поколінь рослин, а разом з ними — і нових поколінь мікориз. 
Особливості будови грибів: грибниця, плодове тіло. розмноження (на прикладі печериці)