Різноманітність водоросли

Водорості є групою, до якої відносились попередники наземних рослин. Водорості живляться завдяки фотосинтезу, а їхні клітини мають хлоропласти. Проте у багатоклітинних водоростей відсутні тканини та немає поділу тіла на органи — листки, стебла, корені.
Таким чином, водорості схожі зі звичними для нас наземними рослинами за способом живлення, але відрізняються від них значно простішою будовою тіла. У XIX ст. вчені запропонували називати всі «традиційні» наземні рослини — від невеличких мохів до велетенських дерев — вищими рослинами, а решту рослинних організмів, позбавлених листків, стебел та коренів, — водоростями.
Водорості дуже різноманітні. Наприклад, серед них є як одноклітинні! так і багатоклітинні організми. Виключно одноклітинними є діатомові (повікула) та евгленові (евглена) водорості, з якими ви вже познайомилися при вивченні одноклітинних організмів. Деякі групи водоростей, зокрема зелені, включають як Одноклітинних (хламідомонада, хлорелл), так і багатоклітинних представників (приклад — хара). До інших груп, в першу чергу, бурих та червоних водоростей, входять виключно або майже виключно багатоклітинні, переважно — морські організми, які помітні без збільшувальних приладів. Саме ці п'ять груп водоростей — евгленові, діатомові, бурі, червоні та зелені — є найпоширенішими та найвідомішими. Розглянемо детальніше ті групи, в яких представлені багатоклітинні водорості.
Бурі водорості живуть переважно у морях, особливо — холодних, на глибинах до ЗО м. Подібно до діатомових, у бурих водоростей хлоропласти забарвлені у різні відтінки жовтого кольору. Зазвичай бурі водорості мають великі розміри і добре помітні без збільшувальних приладів. Вони є багатоклітинними організмами. Донні зарості бурих водоростей часто називають «лісами моря». Ці 4ліси» у північній півкулі найчастіше утворює морська капуста — ламінорія.
Ламін&рія виглядає як широка жоито-коричнева стрічка, довжина якої може сягати 5-7 м (мал. 166, а). У нижній частині вона звужується і переходить у циліндричну ніжку» яка закінчується розгалуженнями — ризбїдажи. За їх допомогою ламінарія міцно прикріплюється до кам'янистого ґрунту*
Ламінарія є їстівною водорістю, її не лише збирають, але й штучно вирощують на морських фермах у багатьох країнах. Ламінарія багата на йод, вітаміни та різноманітні корисні речовини.
Червоні водорості також Є переважно морськими багатоклітинними організмами. Хлоропласти червоних водоростей забарвлені найчастіше у червоний колір» Таке забарвлення дозволяє червоним водоростям уловлювати світло на досить великих глибинах — до 70 м. Деякі червоні водорості, наприклад, червоний морський салат — порфіра, є їстівними (мал. 166, б). З багатьох червоних водоростей людина отримує цінну речовину.Його додають у розчини для перетворення їх на желе. Агар-агар широко використовується при виготовленні фарб» косметичних гелів, у кондитерській промисловості (наприклад, при виробництві пастили та вефіру). На поживних середовищах, виготовлених а додаванням агар-агару, дослідники вирощують культури бактерій, мікроскопічних грибів та водоростей тощо.
Зелені водорості є найчисленнішого та найрізноманітнішою групою водоростей, представники якої зустрічаються майже всюди — у прісних водоймах та морях, у ґрунті та на корі дерев, навіть на снігу та льоду* Вже відомими вам прикладами велених водоростей є хламідомонада, хлорела та хара. Іншими прикладами є прісноводна водорість спіроАра та морська водорість ульва.
Сшропра має вигляд нитки, що складається з однакових клітин, розташованих одна за одного. У кожній клітині є зелені спірально закручені стрічкоподібні хлоропласти. Середину клітини займає велика вакуоля, в центрі якої на цитоплазматичних тяжах розташоване ядро (мал. 167). Спірогіра часто утворює у річках зелене м'яке та слизьке на дотик жабуриння. Якщо забарвити мікроскопічний препарат спірогіри розчином туші, то стає зрозумілим, чому жабуриння слизьке — кожна нитка оточена шаром слизу.
Зальна, або зелен ий морський салат, виглядає як зелена пластинка розміром приблизно з долоню, і зовні нагадує порфіру (мал. 166 у в). Зазвичай ульва росте на дні на відносно невеликих глибинах — до 5 м. Подібно до червоного морського салату, ульва є їстівною водорістю, яку в ряді країн вирощують на спеціальних морських фермах»
На прикладі зелених водоростей можна простежити основні етапи поступового ускладнення будови тіла фотосиитевуючих організмів: від рухливих одноклітинних {хламідомонада) до одноклітинних нерухомих {хлорела). Далі — до нерухомих багатоклітинних організмів з простою будовою тіла у вигляді нитки (спірогіра) або пластинки (зелений морський салат — ульва) і, нарешті, до таких зелених водоростей, які навіть зовні нагадують вищі рослини (хара).
Саме від зелених водоростей, споріднених із спірогірою та ха~ рсгОщ походять вищі рослини.
1. Водорості живляться як рослини, але їхнє тіло не має коренів, стебла та листків*
2. Водорості різноманітні за будовою (одноклітинні та багатоклітинні), своїми розмірами (мікроскопічні та макроскопічні), забарвленням хлоропластів (жовті або коричневі, червоні, зелені), середовищем існування (моря та прісні водойми, суходоли).
3. Основні групи водоростей, де є багатоклітинні представники, — це бурі, червоні та зелені водорості.
4. Від багатоклітинних зелених водоростей походять вищі рослини.
Всщорості, вищі рослини, бурі водорості, червоні водорості, агар-агар, зелені водорості.
1.  Що спільного мають водорості з традиційними рослинами, які ми називаємо вищими?
2.  Ці водорості вевгленові, діатомові, бурі, червоні або зелені) представлені ви-клютно одноклітинними, а які — викпошо багатоклГтинними організмами?
3.  В межах якої групи водорослей можна прослідкувати перехід від простої' одноклітинної до складної багатоклітинної будови тіла?
ЗАВДАННЯ
1. Охарактеризуйте практичне значення водоростей різних груп.
2. Наведіть назви їстівних водоростей.
Рухи рослин