Рухи рослин

Серед фотосинтезуючих організмів здатність пересуватися властива лише одноклітинним і небагатьом багатоклітинним водоростям. Типові рослини є прикріпленими і вони неспроможні змінювати своє положення у просторі. Певної «пасивної» рухливості рослинам надають їхні підземні або надземні пагони, у першу чергу» кореневища та вуса» які допомагають рослині «переростати» на нове місце. Проте справжні рухи, часом — вельми швидкі» можна спостерігати в окремих органів рослин.
Рухи органів рослини у процесі и росту, напрямок яких визначає подразник (зовнішній чинник), називаються ростоейми рухами.
Оскільки рослини фотосннтеаують, то їхні пагони ростуть, а листки повертаються своїми пластинками до джерела світла* Це добре помітно у рослин на підвіконнях» оскільки світло в кімнату завжди падає з вікна. Натомість корені» якщо опиняються поза ґрунтом» ростуть у напрямку від джерела світла (мол. 15O, a). Рослини здатні сприймати силу тяжіння — пригадайте будову кореневого чохлика. Тому корені ростуть за напрямком її дії» а пагони — проти напрямку її дії (мал, 160).
Подразниками» що визначають ростові рухи, окрім світла та сиди тяжіння, також можуть виступати різноманітні хімічні речовини, електричні поля» тепло тощо*
Рухи рослин можуть бути викликані неспрямованим зовнішнім подразником» наприклад, зміною температури* Напрямок таких рухів визначається властивостями самої рослини.
Так, квітки тюльпанів і крокусів розкриваються у відповідь на підвищення температури. Якщо тюльпани відчувають різницю температури у С, то чутливість крокусів становить 0,2 °С* Листкові пластинки деяких рослин реагують на зниження температури скручуванням. Подібною буває і реакція на освітленість. В темряві деякі рослини «засинають» — закривають квітки (латаття) або кошики (кульбаба), складають листки (квасок) (мол. 161 > а, б). А от нічні квітки в темряві розкриваються. Відомий кактус "цари-ця ночі" (мол. 163) розцвітає рівно через 12 годин після останньої аміни темряви на світло і цвіте одну віч. Кошики соняшника нахиляються у бік сонця (жал, 164). Дуже часто такі рухи є наслідком струсу або дотику. Раптова опускання і складання листків міг мази сором'язливії внаслідок втрати води основами черешків здатне відлякувати травоїдну тварину (мол. 161, в). Листки-пастки комахоїдних рослин росички крум-лолистсі і венериної мухоловки (мол. 122,125) реагують на дотик» однак реакція не буде тривалою за умови подразнення неживим предметом. Лише хімічні речовини тіла жертви підтверджують рослині, що шістка повинна працювати доги, доки травлення не завершене. Це Свідчить, що викликати рухи у рослин можуть і хімічні речовини. С&мостійні рухи рослин не залежать від зовнішнього подразнюючого фактора. Верхівки нагонів багатьох рослин і верхівки вусиків у процесі росту здійснюють ростові спіральні рухи {мал. 165,162). Виткі пагони та вусики завдяки ним обкручують опору* Цікаво, що кожній рослині може бути властивий свій напрямок спіральних рухів — за годинниковою стрілкою чи проти неї.
Рухатись здатні і мертві частини рослин. Дуже поширені гігроскопічні рухи, які викликаються зволоженням або висиханням потовщених і непотовщених клітинних оболонок або здерев'янілих і нездерев'янілих тканин. Гігроскопічними рухами визначаються механізми розкривання багатьох сухих плодів.
Незважаючи на відсутність м'язів і органів руху у рослин, вони виробили різноманітні рухові реакції у відповідь на подразники зовнішнього середовища. 
1. Типові рослини ведуть прикріплений спосіб життя і здатні лише переростати на нові ділянки ґрунту.
2. Окремі частини рослини у відповідь на зовнішні подразники (спрямовані або неспрямовапі) або завдяки внутрішнім ритмам можуть здійснювати рухи і змінювати положення у просторі.
3. Напрямок руху рослин може визначати зовнішній подразник або внутрішня будова органа.
Ростові рухи, самостійні рухи, гігроскопічні рухи.
1.  Як рухаються органи росл мі у відповідь на зовнішній подразник?
2.  Які ростові рухи властиві кореню І пагону?
3.  Які подразники найчастіше викликають рухи у рослин, що зумовлені їхньою внутрішньою будовою?
ЗАВДАННЯ
Поясніть, чому орієнтацію соняшники до сонця вважають нерословим рухом.
Підсумки
Ми усвідомили характерні риси рослин:
1. Рослини адатні використовувати енергію світла та утворювати органічні речовини в процесі фотосинтезу.
2. Рослини поглинають необхідні для життєдіяльності мінеральні речовини лише у розчиненому вигляді.
3. Рослина росте та утворює нові частини свого тіла протягом усього життя.
4. Способи живлення і поглинання речовин зумовлюють прикріплений спосіб життя рослин. Рослина не вдатнд активно змінювати місце свого зростання.
5. Для поширення на нові території квіткові рослини утворюють плоди і насінини.
II. Ми запам'ятали, що для життя рослині необхідні вода, вуглекислий газ і світло для фотосинтезу, а також кисень, мінеральні речовини і тепло. Жиз"гєдіяльність рослинного організму забезпечують вегетативні органи:
• корінь;
• стебло;
• листок.
Ми зрозуміли, хцо квітковим рослинам властиве як нестатеве — вегетативне» так і статеве — насінне розмноження:
1. Вегетативне розмноження здійснюється вегетативними органами завдяки здатності рослин відновлювати втрачені органи.
2. Органом насінного розмноження квіткових рослин є квітка, у якій тичинки утворюють пилок, а маточки — насінні зачатки із зародковими мішками.
3. Пилкові зерна і зародкові мішки утворюють статеві клітини.
4. Перед заплідненням відбувається запилення приймочки маточки пилком. Чоловічі статеві клітини у зародковий мішок транспортує пилкова трубка.
5- У результаті запліднення виникає зародок нової квіткової рослини і необхідний для його розвитку ендосперм. Після запліднення із насінного зачатка розвивається насінина, а із квітки — плід.
IV. Ми з'ясували, що різні рослини зростають у різних умовах, а тому зовнішня і внутрішня будова їхніх органів дуже різноманітна. Найбільш яскраво виражене пристосування до умов зростання призводить до виникнення видозмін вегетативних органів.
V.  Ми побачили, що рослини використовують для запилення і поширення плодів та насінин фактори неживого оточення — силу тяжіння, вітер і воду. Однак вони також пристосувалися до перенесення пилку 1 поширення насінин різними тваринами — комахами, птахами та ссавцями*
•   Я зною, а яких органів складається тіло рослин, І вмію Ьс описувати.
•   Я знаю внутрішню будову рослин і вмію розпізнавати 'їхні тканини під мікроскопом.
•   Я знаю функції вегетативних органів І тканин та вмію за їх будовою визначати умови зростання рослин.
•   Я знаю видозміни вегетативних органів рослин І вмію be розпізнавати.
•   Я знаю способи розмноження рослин і вмію їх живцювати та пророщувати насінини.
•   Я знаю функції та будову квітки, вмію її аналізувати й визначати тип запилення.
•   Я знаю зовнішню І внутрішню будову насінини та плода, вмію визначати спосіб поширення плодів і насінин.
Плід