13:36 § 38. Кровоносні системи хребетних тварин | |
§ 38. Кровоносні системи хребетних тварин1. Кровоносна система хребетнихУ § 37 ви вже дізналися, що транспортна система хребетних тварин називається кровоносною, бо по ній транспортується кров. Вона містить дихальний пігмент гемоглобін, який міститься в спеціальних клітинах - еритроцитах (червоні дископодібні формові елементи (див. мал. 232). Саме вони надають крові червоного забарвлення. У чому полягає відмінність між: артеріальною та венозною кров'ю? До типу судин, якими рухається кров, це аж ніяк не стосується. Артеріальна кров збагачена киснем, а венозна - вуглекислотою (див. мал. 218). Венозна кров може рухатися і по артеріям також. По легеневим артеріям, що несуть кров від серця до легень, тече венозна кров. Кровоносна система хребетних замкнена. Кров по судинах рухає серце. Воно, на відміну від безхребетних, розташоване ближче до черевного боку. Серця хребетних складаються з передсердь (одного або двох) і шлуночків (одного або двох). У передсердях збирається кров, у них впадають вени. Шлуночки надають основного прискорення крові. Саме тому м'язовий шар у них розвинений краще. Від серця вперед відходить головна артерія - аорта. Якщо розмістити хребетну й безхребетну тварин головою в один бік, то побачимо, що кров у них рухається в різних напрямах (мал. 239). Типові риби мають одне коло кровообігу, а ті хребетні, що мають легені, - два. Велике коло кровообігу обслуговує все тіло, а мале коло - легені. Кількість камер у серці та КІЛ кровообігу залежить від способу життя й будови дихальної системи хребетної тварини. 2. Кровоносна система риб Риби є первинноводними тваринами, газообмін у яких відбувається в зябрах. Кров із серця тече по черевній аорті вперед, де заходить до зябер (мая. 240). Тут відбувається газообмін - венозна кров перетворюється на артеріальну. По спинній аорті та артеріям кров тече до всіх органів. По венах кров збирається у черевні вени, що впадають у серце. Отже, риби мають лише одне коло кровообігу та дві камери у серці: передсердя та шлуночок. Поруч із серцем знаходяться видозмінені ділянки судин - венозний синус і артеріальний конус. На шляху великих вен у риб (і майже всіх хребетних) утворюються воротні системи печінки та нирок. Вени заходять у ці органи й розгалужуються в них аж до капілярів. У такий спосіб тут відбувається очищення крові від шкідливих продуктів обміну речовин. 3. Кровоносна система амфібій У наземних хордових, унаслідок переходу до легеневого дихання з'являється друге (мале) коло кровообігу (мая. 241). Будова серця ускладнюється - у ньому відбувається поділ камер для розділення венозного й артеріального потоків крові. Серце амфібії мас три камери: два передсердя та один шлуночок. У праве передсердя впадають вени, по яким тече венозна кров від усього тіла, а в ліве - легеневі з артеріальною кров'ю. Скорочуючись, передсердя одночасно виштовхують кров у шлуночок. У шлуночку венозна й артеріальна кров частково перемішуються. Розподіл крові з різним вмістом кисню по різним артеріям здійснює спеціальний клапан, розташований у початковому відділі аорти. Особливістю амфібій є те, що в їх кровоносному руслі немає повністю венозної крові. Це пов'язано з наявністю у них газообміну через покриви. Навіщо амфібії зберігають можливість перемішування венозної та артеріальної крові у шлуночку? Уявіть озерну жабу, яка, рятуючись від хижака, сховалася на дні водойми (або проводить на цьому дні усю довгу зиму). Навіщо їй забезпечувати кровообіг через легені, якщо повітря в них не оновлюється? Газообмін забезпечує шкіра. Рух крові малим колом майже зупиняється, і можливість повернути кров, що прийшла до серця з великого кола, знов у велике коло допомагає жабі зберігати енергію. 4. Кровоносна система рептилій У рептилій продовжується поділ серця на дві окремі половини, одна з яких обслуговує велике коло кровообігу, а друга - мале. У шлуночку з'являється ще неповна перегородка, яка перешкоджає перемішуванню крові. Утім, у крокодилів вона повна, залишається тільки отвір між двома шлуночками. Аорта, що відходить від лівого шлуночка, поділяється на парні дуги, які зливаються під серцем у спинну аорту (мал. 242). Завдяки такій будові кровоносної системи у рептилій в одні органи (головний мозок, органи чуття, передні кінцівки) надходить чиста артеріальна кров, а в інші (тулуб) - змішана. Поділ серця на праву (із венозною кров'ю) та ліву (з артеріальною) половини зумовив зміщення серця вліво в більшості хребетних. Адже щоб рознести кров по всьому тілу потрібно докласти значно більше зусиль, ніж для руху крові малим, легеневим колом. Тому лівий шлуночок мас більш розвинений м'язовий шар. Ця частина серця є більшою, тож зміщує положення всього органу. 5. Кровоносна система птахів і ссавців Основною відмінністю кровоносної системи птахів є те, що в них шлуночки розділяються повністю. Отже, серце птахів має чотири камери: два передсердя та два шлуночки. Також на початковому етапі великого кола залишається лише одна права дуга аорти. Ще однією особливістю є наявність досить великих, порівняно з іншими класами хребетних, артерій, які постачають кров до передніх кінцівок. Це пов'язано із переходом цих тварин до польоту. У ссавців, як і в птахів, серце має чотири камери. Але у них зберігається ліва духа аорти. Ще однією характерною ознакою кровоносних систем ссавців є відсутність воротних систем нирок. Це пов'язано з тим, що, на відміну від усіх попередніх груп, у ссавців у нирках фільтрується не венозна, а артеріальна кров. Хребетні мають замкнену кровоносну систему. Кількість кіл кровообігу та камер у серці залежить від способу життя й будови дихальної системи. Риби мають дві камери в серці та одне коло кровообігу. Усі інші групи - два кола. Серце амфібій і рептилій трикамерне, птахів і ссавців - чотирикамерне. Артеріальна й венозна кров; кола кровообігу; передсердя та шлуночки; дуги аорти. 1 Чому через серце риб протікає лише венозна кров? 2. Як пояснити відсутність венозної крові в амфібій? 3. Чому розділяються камери в серці хребетних тварин? 4*. Пороки серця в людини часто пов'язані з наявністю отвору в перегородці між шлуночками. Спробуйте пояснити, які наслідки має така вада. Дводишні риби До дводишних належать прісноводні риби, які, окрім зябер, мають легені. Виникає це пристосування через необхідність переживати несприятливі умови середовища. Дводишні риби мають одну або дві легені, що розвиваються як випинання стінки стравоходу. Одна із зябрових артерій іде до легені, де артеріальна кров додатково насичується киснем. Серце-маятник Ми вже згадували представників підтипу Покривники (див. мал. 102), що є близькими родичами хребетних. Унаслідок переходу до сидячого способу життя, у них відбувається суттєве спрощення внутрішньої будови. Покривники мають незамкнену кровоносну систему. Біля величезної глотки та внутрішніх органів розташовані порожнини, куди може виливатися кров. Серце ж працює як маятник. Спочатку воно через судини закачує кров від внутрішніх органів і спрямовує її до глотки. Тут відбувається газообмін. Потім серце починає качати крову зворотному напрямі. Така робота кровоносної системи може бути лише у тварин із дуже повільним обміном речовин, якими і є покривники. Відповіді ГДЗ для 7 класу з предметів шкільної програми, а саме, біології, хімії Нові підручники 7 клас за програмою 2015 року з образотворчого мистецтва, історії України | |
