13:43 § 40. Рух | |
§ 40. Рух1. Рухи м'якотілих безхребетнихЩе на початку підручника (див. мал. 1) ми зазначили, що рухливість є характерною ознакою тварин. Щоб здобути їжу, треба рухатися. Щоб не стати чиєюсь їжею, теж треба рухатися. Те, як тварина рухається, насамперед залежить від того, як побудована опора її тіла. Не випадково і опору, і рух забезпечує одна система - опорно-рухова. Дійсно, еволюцію тварин можна розглядати як удосконалення їх засобів руху. Який спосіб руху є найархаїчнішим? Вірогідно - переміщення завдяки руху війок, розташованих на поверхні тіла. Такий спосіб є характерним і для личинок архаїчних безхребетних, що плавають v воді, і для добре відомої вам иланарії. Рух війок - це наслідок роботи окремих клітин, що розташовані на поверхні тіла. Але вже в планарії можна спостерігати й інший спосіб руху - завдяки вигинанням тіла, яке забезпечує шкірно-м'язовий мішок. Більші за розміром морські родичи планарії здатні до плавання в товщі води завдяки енергійним рухам тіла (мал. 253). Подібним чином відбувалась і еволюція руху кишковопорожнинних. Опорою їх тіла також є гідроскелет, і рухи всього тіла дають їм змогу триматися у воді. Медузи освоїли реактивний рух, викидаючи воду з-під свого купола (мал. 254). Круглі черви, кільчасті черви та молюски виникли внаслідок пристосування до різних способів руху э опорою па гідроскелет. Молюски, що ковзали твердою поверхнею, у ході еволюції вкрилися черепашкою. Утримання під черепашкою бульбашки газу дозволило їм піднятися в товщу води (див. мал. 95). Наступним кроком стало засвоєння головоногими молюсками реактивного рушія (мал. 254). Кільчасті черви засвоїли плавання із застосуванням «весел» - щетинок, що розташовані на кожному сегменті тіла. 2. Сегментовані кінцівки Як ви знаєте, найчисленніша група тварин - тип Членистоногі. У самій назві типу відображається характерна для них ознака - сегментовані кінцівки. їх зовнішній скелет виник у водних тварин, а далі забезпечив вихід на суходіл і навіть оволодіння польотом (мал. 255)1 Кожний рух членистоногих відбувається в певному зчленуванні, за нього відповідають певні м'язи (мал. 256). Така система може здаватися складною, але саме вона є однією зі складових еволюційного успіху членистоногих. 3. Хребетні: від плавання до польоту Опорою тіла перших хребетних була хорда, яка за своїми ознаками дещо нагадувала гідроскелет: її пружність забезпечувалася внутрішнім тиском рідини. У § 17 ми обговорювали, що становлення нашого типу пов'язано із пристосуванням до особливого типу руху - плавання завдяки хвилеподібним вигинам тіла. Видозміни саме цього способу руху залишаються характерними навіть для найдосконаліших плавців серед риб (мал. 257). Із часом риби розвинули «керма» - парні илавці-кінців-ки та освоїли найрізноманітніші способи плавання (див. мал. 109). Наступним кроком з удосконалення тва- | рин був перехід до чотириногості (див. §21). Чотириногі повзають, ходять, бігають, стрибають, риють ходи під землею, лазять по | деревах, літають і навіть знову вертаються | до плавання. Звісно, найефективнішим сію- . собом їх пересування с політ, походження якого ви вже знаєте (див. § 25). - Важливим етаном в еволюції переміщення чотириногих був перехід до розташування кінцівок під тілом, а не з його боків. Коли крокодил ходить, він має безперервно «віджиматися», утримуючи свою вагу па розставлених кінцівках. Олені, які втрьох прямували однією стежкою і зупинилися, майже не напружують свої м'язи, щоб втриматися на ногах (мал. 258). 4. Переміщення на двох ногах Першими двоноге ходіння освоїли динозаври - група рептилій, що була поширена в мезозойську еру. їх еволюційний успіх був пов'язаний із переміщенням на випрямлених кінцівках. Але в цій групі прямо розташовувалися лише задні кінцівки - будова грудної клітини заважала динозаврам повернути донизу плече (мал. 259). Саме динозаври на початку мезозойської ери витіснили на другорядне місце звіроподібних рептилій (див. мал. 176), нащадками яких стали ссавці. Ссавці з успіхом перебудували грудну клітину й поставили всі кінцівки прямо. Утім, переміщення на двох ногах має свої переваги. Воно зберігає сили і дає можливість покращити огляд території. Серед сучасних двоногих тварин є спритні й витривалі тварини (мал. 181,260). Людина походить від приматів, які досконало пристосувалися до життя в кронах дерев (мал. 261). Декілька мільйонів років тому наші предки, що були лісовими мешканцями, освоїли двоноге ходіння землею. З часом це сприяло їх виходу на відкриті простори африканських саван. Вірогідно, завдяки переміщенню на двох ногах наші предки змогли переносити дитинчат або їжу (мал, 262). Еволюція способів руху значною мірою обумовила еволюцію тварин у цілому. Вона пройшла шлях від рухів завдяки роботі поверхневих війок до оволодіння польотом. 1. Як тварини можуть утримуватися в товщі води? А як - піднятися в повітря? Чому літати набагато важче, ніж плавати? 2. Наведіть приклади тварин, що пристосовані до переміщення стрибками. 3. Чому саме оволодіння новими способами руху стало однією з причин еволюції тварин? 4*. Які переваги отримали предки людини, що жили в африканських саванах, від того, що переміщувалися на двох ногах? Рух велетнів Найбільшими наземними тваринами були рослиноїдні динозаври (зауропо-сейдон, що мешкав на території сучасних США в середині крейдяного періоду, сягав, вірогідно, 18 м заввишки, а маса - до 60 т). Серед м'ясоїдних двоногих динозаврів най-популярнішим став тиранозавр (крейдяний період, Америка, див. мал. 259), що важив близько 6 т. Існували, вірогідно, і більші види, наприклад, масу спінозавра (крейдяний період, Африка) оцінюють у 13 т. Чи могли такі тварини рухатися швидко? Ні. По-перше, чим більшою є тварина, тим важче їй нести своє тіло (див. мал. 189, 190). Ви вже знаєте, що зі збільшенням розмірів тіла його об'єм росте швидше, ніж площина його поверхні (див. мал. 144). Вага тіла пропорційна його об'єму, міцність скелету - площі поперечного перерізу кісток, а сила - площі поперечного перерізу м'язів. Маленька дитина багато разів падає з висоти свого росту і це, у більшості випадків, не є для неї трагічним. Для дорослої людини падіння з висоти її росту, якщо вона не встигає правильно згрупуватися, є небезпечнішим, хоча її кістки твердіші. Великі динозаври могли спотикнутися і впасти лише один раз. Це призвело б до таких пошкоджень, після яких вони б не змогли повернутися до нормального життя. По-друге, не слід забувати, що динозаври не могли керувати своїми рухами так само моторно та впевнено, як це можуть ссавці. Для цього їм бракувало розвитку відповідних відділів мозку. Нам важко уявити світ гігантських динозаврів, тому що ми не маємо з чим його порівнювати. Однак цей світ значно відрізнявся від світу ссавців, у якому ми живемо. Відповіді ГДЗ для 7 класу з предметів шкільної програми, а саме, біології, хімії Нові підручники 7 клас за програмою 2015 року з образотворчого мистецтва, історії України | |
