14:40 § 53. Складні взаємини з родичами | |
§ 53. Складні взаємини з родичами1. Групова поведінка в косякуДля представників багатьох видів важливими є не тільки відносини З партнерами та потомством, а й з іншими представниками свого виду. Що робить сукупність особый єдиним цілим? Узгоджена взаємодія між окремими особинами! Косяк (зграя риб) переміщується, як фантастичний суперорганізм (мал, 344). Кожна риба відчуває рухи своїх сусідок завдяки бічній лінії. Косяк пов'язують у єдине ціле особливості течії води та навіть спільне електричне поле. Як не дивно, у ньому немає вожака. Риба, що першою побачить хижака, упевнено поверне від нього вбік. У ту ж мить її рух відчують і повторять усі риби у зграї. Риба, що першою відчує запах їжі, приведе до неї усіх. Ті, хто опиняться поруч із кормом, будуть їсти; ті, хто перебуватиме осторонь, - копіюватиме кормові рухи родичів, яким пощастило більше. Для опису такого дива іноді використовують поняття «колективний інтелект». Чи вигідно для риб зграйне життя? Для зграйних - вигідно, бо є безпечнішим. Хижаку складно вихопити зі зграї хоча б одну особину (мол. 345). Утім, і в сітку рибалки або в пащу великого хижа-ка-фільтратора (див. мал. 112) косяк може потрапити як єдине ціле. Проте для багатьох риб зграйне життя не є вигідним - і, зрозуміло, саме представники таких видів ведуть поодиноке життя. Зграйність і одинацтво - різні стратегії. 2. Вплив групи на розвиток Життя в групі може призвести до глибоких перетворень особини. Розгляньте малюнок 346. На перший погляд на ньому зображено два різні види коротковусих (тобто рослиноїдних) прямокрилих. Це їх помилково називають «кониками», забуваючи, що коники - довговусі прямокрилі, які живляться іншими комахами. Насправді на малюнку зображені лининки одного виду - пустельної сарани, що відрізняється фазами (варіантами) розвитку. Зелений колір мас личинка, яка вела поодиноке життя. Вона майже не бачила представників свого виду, і саме тому вона розів'ється у нічим не примітну поодиноку комаху. Темний колір має личинка, яка постійно зустрічала своїх родичів. Це зумовило розвиток згідно з іншою програмою, і з неї виведеться зграйна сарана. Величезні зграї такої сарани збираються разом і вирушають у мандри. Вони здатні перелітати через моря й пустелі, але, опустившись на землю, винищують усю рослинність там, куди прилетіли (мол. 347). 3. Ієрархія у групі Розглянемо як приклад групу, у якій кожна особина чітко знає своє місце. У різних видів павіанів (мал. 348) трупу очолює один вожак або кілька самців-домінантів (лідерів групи). Життя будь-якого павіана сповнене тривоги. Вожаки та домінанти мають безперервно стежити, щоб підлеглі їм самці не об'єдналися та не виступили проти них. Вони постійно демонструють своє високе положення, ставлячи на місце можливих суперників. Кожна особина отримує покарання та приниження від тих, хто перебуває вище в ієрархії (порядку підкорення), та зганяє свої образи на тих, хто стоїть нижче. Час від часу в групі спалахують сутички. Утім, якщо на групу нападе запеклий ворог павіанів - леопард, вожак і домінанти відганятимуть його від самок і потомства. До речі, людські групи можуть бути організованими певною мірою подібно до зграй павіанів. У такому разі «вожді» демонструють своє положення в ієрархії подібно до мави-домінантів (мал. 349). Чи завжди у групах тварин зі складною поведінкою взаємини побудовані на примушуванні та підкоренні? Ні. У багатьох ірупах складаються більш доброзичливі стосунки, ніж у павіанів. У ірупах наших найближчих родичів - шимпанзе - є вожак, але сутичок набагато менше, ніж у павіанів. Особин можуть поєднувати не тільки взаємини з примусу та підкорення, а й справжнє співробітництво. Воно може виявлятися, наприклад, у сумісному полюванні на інших мавп або в сутичках з іншими групами шимпанзе. Ці сутички досить часто закінчуються загибеллю окремих особин. Існують й інші приклади. Групи африканських слонів складаються з дорослих самок та молодих особин. Дорослі самці зазвичай ведуть поодиноке житгя. У групах майже не виникає сутичок. Керівна роль головної самки визначається тим, що вона має найбільший досвід у групі й може керувати її переміщенням (мал. 350). Стосунки в групі слонів цілком дружні. Відомо багато прикладів, коли різні особини у групі допомагали одна одній (мал. 351). Отже, стосунки в групах тварин бувають різними. їх можна поділити на два тини. Вертикальні взаємини - це примус (від вищерозта-шованих в ієрархії особин) і підкорення (нижчих за своїм положенням особин). Примус і підкорення нерозривно поєднані один з одним, це два боки одного явища. Горизонтальні взаємини поєднують особин із приблизно однаковим рівнем в ієрархи. У поведінці людей закладена здатність і до вертикальних, і до горизонтальних взаємин, тож у житті кожної людини є як ті, так і інші. Тому кожному з вас доведеться вирішити, які стосунки потрібно будувати у своєму житті. Групу робить єдиним цілим взаємодія між особинами, що її складають. Існують групи без вожаків і такі, у яких побудована певна ієрархія (порядок підкорення). Взаємини між особинами в групах з ієрархією можуть бути вертикальними (примусу та підкорення) та горизонтальними (співробітництва та взаємодопомоги). Домінанти; ієрархія; вертикальні й горизонтальні взаємини. 1. Наведіть приклади вертикальних і горизонтальних взаємин між особинами. 2. Порівняйте поведінку різних типів груп, описаних у параграфі. 3. Чому в різних видів взаємини особин у групах побудовані по-різному? 4*. Висловіть припущення, яке пристосувальне значення для сарани має наявність двох шляхів її розвитку. Ураховуйте, що переміщення на великі відстані найчастіше закінчуються загибеллю мандрівників, але іноді дають змогу освоїти нові території. Альтруїстична поведінка Ви вже знаєте, що еволюція підтримує такі ознаки особини, які їй дали змогу вижити та залишити нащадків. Тому однією з проблем, яку вивчає еволюційна психологія, є походження альтруїстичної поведінки, тобто такої, якою особина знижує свою пристосованість (шанси вижити та лишити нащадків), підвищуючи пристосованість інших особин. Безліч проявів альтруїстичної поведінки стосується турботи батьків про своє потомство. їх походження зрозуміле. Білки, що поводяться так, як показано на малюнку 352, залишають більше нащадків. Жертовною є поведінка бджіл та інших соціальних комах (мал. 353). Бджола не може витягнути жало зі шкіри людини і гине. Але робоча бджола є безплідною, і за неї в будь-якому разі розмножується цариця. Утім, відомо, що люди (як і, наприклад, павіани) здатні до справжньої самопожертви. Особина при цьому гине, захищаючи інших членів своєї групи, які можуть бути, а можуть і не бути близько спорідненими з нею. Як така ознака могла виникнути під час еволюції? Дослідженнями доведено, що здатність до самопожертви заради членів своєї групи є еволюційно пов'язаною з ворожістю до членів інших груп. Ті групи, у яких було багато здатних до самопожертви альтруїстів, зберігалися в умовах ворожнечі між групами. Навіть якщо альтруїсти гинули, їхні родичи залишали більше нащадків, сприяючи поширенню здатності до альтруїзму. Відповіді ГДЗ для 7 класу з предметів шкільної програми, а саме, біології Нові підручники 7 клас за програмою 2015 року з образотворчого мистецтва | |
