11:47 § 6. Гідра - представник двошарових тварин | |
§ 6. Гідра - представник двошарових тварин1. Походження багатоклітинності у тваринВи вже знаєте про найпростіших - амеб та інфузорій. їх тіло складається з однієї клітини. Багатоклітинні тварини походять від найпростіших. Це відбулося дуже давно: в осадових геологічних породах, що утворилися 600 мільйонів років тому, виявлені рештки багатоклітинних тварин. Як утворилися багатоклітинні організми, такі як тварини? Порівняємо два припущення. Згідно з першим, багатоклітинні організми утворилися із скупчення одноклітинних, які зібралися в одному місці. Згідно з другим, їхніми предками були колонії одноклітинних, тобто групи клітин, що утворилися внаслідок поділу однієї клітини, але не відокремилися одна від одної. Правильним є друге припущення. У сукупності різних за походженням клітин переможуть ті, хто самі зможуть вижити й розмножитися. Клітини-сестри допоможуть одна одній не лише виживати, а й лишати нащадків. До речі, згадайте, як розвивається організм людини. З однієї клітини... Які ж із сучасних тварин є найбільш архаїчними (§ 4) і нагадують перших багатоклітинних? Це двошарові тварини, чиє тіло складається із зовнішнього та внутрішнього шарів клітин. Найчисленнішою групою двошарових тварин є тип Кишковопорожнинні. Більшість із відомих 10 тисяч видів кишковопорожнинних мешкає у морях, і лише 20 - у прісній воді. Одного представника цього типу бачимо і в нашому умовному ставку. Це - звичайна гідра. 2. Багатощупальцеві страховиська Гідри - невеликі (від кількох міліметрів до двох сантиметрів) напівпрозорі прісноводні тварини. Свою назву, запозичену з давньогрецької міфології (мал. 22), вони отримали за дивовижну здатність до відновлення втрачених частин тіла - регенерації. Якщо гідру розрізати на маленькі шматочки, кожен із них може розвитися у цілісний організм (мал. 23). Гідра - хижак, тіло якого за формою нагадує витягнутий мішок зі щупальцями. Ногою гідра прикріплена до якоїсь поверхні, а її щупальця, якщо вона чатує на здобич, розставлені врізнобіч. Іноді гідра може своєрідно «крокувати» (мал. 24). Якщо до щупальця доторкнеться дрібна тварина (мал. 25), щупальце паралізує (знерухомлює) її уколами жалких клітин (мал. 26, 27). Ці клітини із силою викидають отруйні нитки, які паралізують здобич. Щупальця затягують жертву через рот, що розміщений між ними. Здобич потрапляє до травної порожнини. Після перетравлення її рештки будуть видалені через рот. Як усі кишковопорожнинні, гідра побудована з двох шарів клітин (мал. 26). Зовнішній шар називається ектодермаль-ним, а внутрішній - ентодермальним. Між ними міститься речовина з нечисленними клітинами - мезоглея. Ектодермальний шар складається із залозистих клітин, які виділяють у травну порожнину травний сік, і травно-мускульних клітин, що захоплюють й остаточно перетравлюють їжу. Між шкірно-мускульними клітинами розташовані дрібні проміжні клітини. Саме вони розвиваються в інші клітини при регенерації. В енто-дермальному шарі переважають шкірно-мускульні клітини. Між ними, особливо щільно на щупальцях, розташовані жалкі клітини. Травно-мускульні й шкірно-мускульні клітини мають мускульні відростки, що забезпечують рухи гідри. У стінці тіла гідри розташовані також нервові клітини, які поєднані відростками й утворюють нервову систему (мал. 28). Відчувши коливання води або дотик великої тварини, гідра зіщулюється в маленьку грудочку. Як пов'язана форма клітин гідри з функціями, які вони виконують? Відмінності типів клітин гідри є наслідком відмінностей між їхніми функціями. Розподіл функцій між клітинами посилює їхню залежність одна від одної. Такі клітини не можуть вижити поодинці. 3. Розмноження гідри Улітку гідри здебільшого розмножуються нестатевим способом - брунькуванням. На тілі гідри з'являється відросток - брунька. На ній формуються всі необхідні органи (мал, 29), після чого брунька відокремлюється й розпочинає самостійне життя. Статеве розмноження гідри відбувається восени. У тілі гідр формуються статеві залози: жіночі - яєчники, у яких утворюються яйцеклітини, і чоловічі - сім'яники, де розвиваються сперматозоїди. В одних видів гідр ці залози мають різні за статтю особини (самці й самки), в інших - одна особина. Сперматозоїди виходять у воду крізь розрив стінки тіла, знаходять яйцеклітини й запліднюють їх. Унаслідок злиття двох статевих клітин утворюється запліднене яйце. Це та сама клітина, шляхом поділу якої утвориться новий організм! Запліднене яйце зимує, а навесні починає ділитися, утворюючи нові клітини. З них розвивається нова гідра. Багатоклітинні тварини виникли під час еволюції з колоній найпростіших. Найбільш архаїчними за своїми особливостями є двошарові тварини, до яких належить тип Кишковопорожнинні. їх представником є гідра - невеликий хижак, що мешкає в прісних водоймах. Тіло гідри нагадує мішок із двох шарів клітин. Ці клітини відрізняються за будовою та функціями. Гідра може розмножуватися як нестатевим, так і статевим способами. При статевому розмноженні внаслідок злиття сперматозоїда та яйцеклітини утворюється запліднене яйце, після поділу якого виникає нова особина. Регенерація; ектодермальний; ентодермальний; розподіл функцій; сім'яники; яєчники; сперматозоїди; яйцеклітини. 1. Як виникли багатоклітинні тварини під час еволюції? Як вони розвиваються підчас індивідуального розвитку? 2. Чому клітини ентодермального (внутрішнього) шару клітин відрізняються від клітин ектодермального (зовнішнього) шару? 3. Навіщо нервові клітини гідри з'єднані одна з одною та зі шкірно-мускульними клітинами? 4. Чим відрізняється статеве розмноження гідри від нестатевого? 5*. До яких систем тваринного організму (§ 2) належать відомі вам типи клітин гідри? Тип Губки Крім кишковопорожнинних, до двошарових тварин належать ще кілька типів. Найархаїчнішими за своєю будовою є представники типу Губки. Це нерухомі келихоподібні тварини. їхнє тіло складається з двох шарів клітин, між якими пухко розташовані поодинокі клітини та продукти їхньої життєдіяльності. Зовнішню поверхню губки утворюють сплющені покривні клітини. Опорою губки є голки, що розташовані в середині стінки тіла, їх виробляють особливі клітини. У середині «келиха» є численні клітини із джгутиками, які забезпечують проходження струменя води крізь губку. Ці ж клітини поглинають поживні частки, що надходять з водою. Перетравлюючи їжу, клітини губки передають одна одній поживні речовини. Голки туалетних губок, що мешкають у Середземному морі, складаються з еластичної речовини. Саме тому їх м'які скелети здавна використовували для підтримання особистої гігієни. Більшість губок живе в морях, але бодяга є мешканцем прісних вод (і нашого ставка). Губки відіграють важливу роль в очищенні води. На 1 г сухої ваги губок припадає 5 л профільтрованої за день води! За сприятливих умов для існування (вода потрібного складу з поживними частками, опора для прикріплення тощо) губки можуть укрити своїми тілами майже все дно водойми. На жаль, очищуючи воду для інших істот, губки гинуть від промислових забруднень. Губки не стали предками інших багатоклітинних тварин. Спосіб життя губок не потребує вдосконалення їхньої будови. ГДЗ відповіді ГДЗ 7 клас з української літератури, геометріі Підручники 7 клас за програмою 2015 року з музичного мистецтва, основ здоров'я | |
