Кореневі системи. Видозміни кореня

Коренева система — це вся сукупність коренів рослини. Зовнішній вигляд кореневих систем залежить від того, в яких умовах зростає рослина і як вона до цих умов пристосовується (мал. 77).
Деяким рослинам властиві корені» розташовані лише у поверхневому шарі ґрунту» завтовшки у кілька сантиметрів (мал. 77). Так, поверхневі корені певних видів кактусів сягають 80 ы завдовжки. Вони здатні швидко збирати росу з великої площі, адже в пустелі вода, що випадає в ранішні часи, не проникає глибоко у ґрунт і швидко випаровується. У дерев вологого тропічного лісу поверхневі корені встигають вловити мінеральні речовини, які утворюються під час дуже швидкого розкладання відмерлих частин рослин. Проте зазвичай корені сягають більшої глибини. Так, у ячменю і озимого рапсу вони заглиблюються маііже на 3 ы, а виноградної лози — до 16 м. Деякі пустельні рослини, аби досягти водоносних горизонтів ґрунту, заглиблюють корені на 30-60 м.
Видозміни кореня — це нвшце зміни будови кореня, що забезпечує пристосування рослини до умов існування. Прикладами видозмін є кореневі бульби, корені-присоски, повітряні, дихальні, опорні корені.
Корене** бульби (кореневі шишки) утворюються в результаті накопичення поживних речовин у бічних коренях. Вони короткі, сильно потовщені, кулястої або витягнутої форми. Такі корені дають змогу рослині пережити несприятливий для росту період. Вони є, наприклад, у пшінки> жоржини (мал. 78).
Корені-присоски характерні для рослин, які пристосувалися всмоктувати поживні речовини з інших рослин. Деякі з них є паразитами — повністю забезпечують свою життєдіяльність за рахунок росли ни-хазяїна і не здатні до фотосинтезу (повитиця, мол. 79). Напівпаразитпи (наприклад, омела) за рахунок рослини хазяїна лише частково задовольняють свої потреби у воді, зберігаючи; зелений: колір і здатність до фотосинтезу (мал. 80).
Повітряні корені пристосовані до існування в повітрі. Вони характерні для більшості орхідей та інших ме шканців вологих тропічних лісів {жал. 81\ а з кімнатних рослин — для монстери. Повітряні корені поглинають воду під час опадів не кореневими волосками, а особливою губчастою тканиною. Дих&лші корені (мал. 82) розвиваються у рослин перезволожених місць зростання, де у ґрунті недостатньо повітря для забезпечення дихання кореневої системи. У таких рослин частина коренів виступає над поверхнею і забезпечує газообмін. Наприклад, у болотяною кипариса дихальні корені мають вигляд конусів понад 1 м заввишки*
Олорні корені {мол. 83) розвиваються при основі стовбурів високих рослин там, де треба забезпечити стійкість рослини» Так, завдяки дошкоподібним опорним кореням не падають велетенські тропічні дерева, у яких кореневі системи поверхневі* На наших полях опорні корені можна побачити у кукурудзи.
Коренеплід є особливою видозміною» яка утворюється в результаті потовщення і накопичення поживних речовин одразу у трьох органах молодої рослини — головному корені» підеім'ядольному коліні і основі головного пагона. Коренеплоди дозволяють рослині вижити у несприятливі для росту сезони. Люди здавна використовували коренеплоди в їжу і вивели багато різних культурних сортів: буряка, моркви, петрушки, селери, редьки та редиски.
Ознакою кореневої частини коренеплоду є розміщені рядами бічні корінці. Шийка, утворена потовщеним підсім'ядольним коліном, має гладеньку поверхню.   А  на   головці  коренеплоду (потовщеній основі головного пагона) наявні рубці відмерлих листків (мал. 84).
Всі три частини майже однаково розвинені у коренеплоду селери (мал. 85, а). А от у моркви (мал. 85, б) та петрушки коренеплід має дуже маленьку головку» гладенька шийка видається над поверхнею ґрунту, а основна частина утворена потовщеним коренем. У редиски (мал. 85, в) майже весь її гладенький коренеплід — це потовщене підсім'ядольне коліно. Тому насінини редиски не можна висівати надто глибоко — урожай буде неякісний.
1. Корені рослини утворюють кореневу систему, будова якої залежить від умор зростання рослини.
2. Виконання коренем певної специфічної функції призводить до його видозміни.
3. Видозмінений корінь може бути складовою частиною коренеплоду» в утворенні якого також беруть участь підсім'ядольне коліно та головний пагін.
Коренева система, видозміни корени, кореневі бульби, корені-присоски, повітряні корені, дихальні корені, опорні корені, коренеплід.
1. Що таке коренева система?
2. Що таке видозміна кореня?
З. Які видозміни кореня ви знаете, чим вони відрізняються від типових коренів рослин за будовою і функціями?
4. Чим коренеплід відрізняється від кореневої бульби?
ЗАВДАННЯ
Упорядкуйте таблицю: встановіть відповідність між назвами рослин, видозмінами кореня, які їм властиві, та їх функціями. Ряди з трьох цифр запишуть у зошиті.
ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ
Священний Бамьйн У деяких східних релігіях священними вважають величні бант ни. Баньян — це особлива форма р(Хлуваликихтропіі»«хдерев—фи^сш (мая, Sfi)- Починав рости таюЛ фкус на ІЙЩ Іншого дерева, куди насінину зано<мть тварини. Молодий фікус ішидю утворює поеГтряі корені, які досягають ґрунту І вкорінюються. Дерево, яке дало фкусу прихисток, відмирав, І Bh залишається стояти на власних коренях. Згодом на горизонтальних гілках з но ay з' являються повітряні корені, що перетворюються на корені-стовбу-ри. Так виникав цілий ліс-дерево, яке може займа площу понад 1,5 гаї нараховувати більше 300 стовбурів. Відомо, що гід покривом одного баньяна ховався цілий ескадрон кінноти.
Будова і функції кореня