11:37 Урок 2. Живучий соками землі | |
Урок 2. Живучий соками земліПартитура симфонії була помилково приписана М. Д. Овсянико-Куликовському, відомому власнику кріпосного оркестру кінця XVIII — початку XIX століть. Наступні дослідження не підтвердили його авторства. Не були виявлені й дані про будь-якого іншого її творця. І до сьогодні це — симфонія невідомого автора. Збереження й різноманітне перетворення національних рис використаних пісенних і танцювальних тем свідчить про високий рівень професіоналізму автора цього твору і тих оркестрів, для яких призначалося його виконання.Симфонія невідомого автора чотири частинної будови. Перша — має ліричний характер, інтонаційна сфера якого спирається на риси народної протяжної пісні. Друга частина — Романс. Тут сплітаються й розвиваються поспівки, ніби зіткані із найти повіших та популярних мелодій українських пісень романсів кінця XVIII — початку XIX століть. У третій частині, Менуеті, автор використовує інтонації української лірично-жартівливої пісні „Сонце низенько, вечір близенько". Найяскравішою частиною симфонії є фінал — Козачок. Музика пройнята стихією запального народного дійства. Тут зіставлено граціозно-ліричний образ дівочого танцю, мужній, з відтінком героїки, образ козака-запорожця. А все це — нестримні веселощі, життєрадісність, гумор. Послухай першу, особливо динамічну, сповнену іскристості, нестримності руху, тему фіналу/ У другій темі яскраво чути інтонації „притоптування" та стрибки танцюючих: Відтвори ударами в долоні „притоптування" та „стрибки" танцюристів, які яскраво звучать у музичному фрагменті. Після запального танцю звучить широка і натхненна поетична мелодія. Послухай її фрагмент: • Визнач характер музики. • Послухай фрагмент Симфонії невідомого автора. • Познач знайомі теми підняттям руки. • Прослідкуй, як вони розвиваються. • Поділись враженнями від почутого. Запам'ятай. Козачок, четверта частина, фінал твору — зразок вмілого природного і невимушеного поєднання пісенних та танцювальних образів національного фольклору в інструментальній музиці. Прослухана симфонія шукає свого автора. Може ти заповниш що білу пляму в історії української інструментальної музики? Козачок, четверта частина, фінал твору — зразок вмілого природного і невимушеного поєднання пісенних та танцювальних образів національного фольклору в інструментальній музиці. • Що знаєш ти про калину? • Де росте, як цвіте, плодоносить, які цілющі властивості має? • Що говорить про калину український народ? • Які легенди, приказки, прислів'я відомі тобі? Для українця калина — це поетичний символ материнської любові, нашого краю та всього народу України. Вона уособлює все те святе, що тримає нас на землі, що робить нас людьми. Якщо вийняти з ягідки плід — сплющену насінину, — то за формою вона нагадає людське серце. Мабуть, давно помітили це й наші предки, бо саджали калину на могилах тих, хто боровся за волю та нашу незалежність як символ вічної людської пам'яті та незнищенності народу та його ідеалів. Калиною прикрашали весільний коровай, вінок молодої, вишивали її на святкових жіночих сорочках, щоб доля була багатою на любов, добро та діток. • Послухай пісню М. Мельника на вірші М. Бут "Україно-дівчино". • Про що в ній розповідається? • В якому характері виконується? • Яка будова пісні? • В якому куплеті розміщена основна думка твору? Запам'ятай. Калина — це символ красивої української дівчини, символ дитини, символ України. Гіркі ягоди — як доля дівоча. Але живлять вони тих, хто любить і шанує рідну землю. | |
