11:46 Урок 6. Висока слава кобзарських дум | |
Урок 6. Висока слава кобзарських думКарби героїко-драматичної долі нашого українського народу постають крізь чесний голос української народної пісні, крізь відкриту душу правічної народної думи — саме в них найоб'єктивніше оживає історія України. Вони передавалися із покоління в покоління, вбираючи в себе найдовершеніші вислови, що в художньо-образній формі відтворювали життя. У думах про жахи в турецькій неволі, про втечу на рідну землю, про козацькі походи, взаємини між побратимами так багато реальних деталей, що їх, звичайно, не міг створити той, хто не був учасником чи свідком тих подій. Тож творцями дум є козаки, козацькі бандуристи.Часто козаки, що мали хист до музики і співу, втративши зір у бою, ставали професійними кобзарями. Поширення пісень і дум здійснювалося мандруючими співцями. Розглянь світлину картини С. І. Васильківського (1854-1917) "Кобзар". Поділися враженнями від споглядання. Вкраїну уславили на весь світ: Данило Бандурка, Прокіп Скряга, Гаврило Вовк, Архип Никоненко, Андрій Шут, Остап Вересай, Гнат Гончаренко, Федір Холодний та інші. Манера виконання кобзарями дум була різною: розповідь, чергування розповіді й співу, речитативи, спів без акомпанементу і в супроводі ліри, кобзи, потім бандури. Запам'ятай. Кобзарі були хранителями генетичної пам'яті й народної моралі, будителями совісті, провідниками знання, яке відкривало людям шлях до істини. "Дума про козака Голоту ні тих дум і перших, знайдених у записі. Прочитай поетичний текст думи. Визнач, про що в ній розповідається. Прийми участь в обговоренні. Послухай фрагмент "Думи про козака Голоту". • Якими музичними засобами розповідається про козацьке життя? • Чи легко запам'ятовується мелодія твору? • Яких більше тривалостей використано в її побудові? • Який темп виконання? Зосередься на імпровізаційно-речитативному оповідному характері мелодики, основаному на варіюванні мелодичних зворотів і поспівок. Поділися враженнями від почутого. Запам'ятай. У думі козак Голота уособлює кращі: риси захисника свого народу і показаний у дії, у зіткненні з віроломним, жадібним і небагатим" татарином. „Пісня про Байду" — одна з найулюбленіших у нашому народі. У різних місцях України записано близько двадцяти її варіантів. Тут йдеться про Дмитра Вишневецького, якого на Січі прозвали Байдою. Він мав власне військо — загін козаків, на чолі якого брав -участь у боротьбі проти турецько - татарських нападників. Збудував у 1554-1555 роках фортецю на одному з дніпровських островів — Хортиці. Вважається засновником Запорозької Січі. У народній творчості постать князя Дмитра Вишневецького перетворилася на легендарного пісенного персонажа — козака Байду, який, нехтуючи пропонованими ворогом благами, йде на вірну смерть і виявляє при цьому найвищі козацькі чесноти: зневагу до розкішного життя, купленого зрадою, відданість православній християнській вірі, стійкість до фізичних мук, незламність перед ворогами і жагу боротьби навіть перед лицем смерті. Завдання для самостійної роботи. У літературних джерелах знайди поетичний текст "Пісні про Байду". Визнач, про що йдеться в думі. Послухай „Пісню про Байду". • Зосередься на провідних засобах музичної виразності, які характеризують образ народного героя. • Опиши свої враження від почутого. Одним з найвидатніших військових діячів українського народу періоду боротьби проти шляхетської Польщі, бойовим побратимом Б. Хмельницького був козацький лицар, кальницький полковник Іван Богун — безмежної відваги воїн, талановитий полководець, блискучий майстер польових боїв і захисту міст, які він перетворював на неприступні фортеці. Це — мужній, безстрашний і відважний воїн-козак, безкомпромісний у своїй відданості ідеї служіння своєму народові. У думі „Іван Богун" оспівується ратний подвиг полковника, його військова кмітливість. В оточенні польськими військами Вінниці І. Богун застосував хитрість: наказав прорубати на льоду річки Буг замаскувати Не ополонки очеретом, підозрюючи пастки, ворожа армія посунула на лід — багато інтервентів потонуло, багато було взято у полон. Йдеться в думі і про козацьку взаємодопомогу: на полковницьке прохання з військом на виручку приходить гетьман Б. Хмельницький. Послухай думу „Іван Богун". • Прийми участь в аналізі почутого. • Поділися своїми враженнями від сприймання. • Які почуття тебе охоплюють? Запам'ятай. У народних думах оспівуються подвиги попередніх поколінь в ім'я Вітчизни, підноситься на високий п'єдестал лицарство, мужність, сила, відвага і самопожертва заради національної ідеї. Без натхненної думи й пісні кобзарів навряд чи під силу було б гетьману Б. Хмельницькому підняти на визвольну боротьбу весь народ України. Пізніше, коли Січ було зруйновано, саме кобзарі повертали сучасників до минулого, нагадуючи, хто вони, чиї діти, ким закуті в кайдани кріпацтва. Жертовна і безоглядна боротьба героїв дум за свободу свого народу є прикладом до наслідування сучасним поколінням, які можуть підтвердити любов і вірність Україні тільки рішучим чином. За багато століть в Україні з'явилось десятки тисяч народних пісень різного змісту й характеру. Вони вражають своєю високою бутністю мелодій. Які народні пісні називаються історичними? Коли вони виникли? Про що розповідають? Хвилюються на пагорбах дозрілі жита, черкають серпами женці. Розігнувши спини, бачать, як увесь видолинок зацвів червоними маками прапорів — то йде Запорозьке військо захищати південні кордони українських земель від татаро-турецьких нападників. Женці ще здалека впізнають молодцюватого П. Дорошенка, який веде козаків, доброю посмішкою проводжають бувалого Г. Сагайдачного. Саме пам'ять про героїв цієї боротьби донесла до нас народна пісня „Ой на горі й женці жнуть". • Який настрій вона створює? • Які почуття викликає? • В якому характері звучить? • Які живописні образи виникають у твоїй уяві? Розкажи. • Вивчи пісню. • Зверни увагу на розспівування складів. • Склади виконавський план. • Виконай пісню в русі маршовим кроком із акомпанементом ударних музичних іграшок та інструментів. Запам'ятай. Високою громадянськістю й патріотизмом позначена історична маршова козацька пісня „Ой на горі га женці жнуть". Виразно й глибоко відчувати себе частиною української надії буде лише той, хто з нею зрісся змалку, хто з дитинства звик дивитися на рідну націю як на щось міцне, віковічне, закономірне, що з давніх-давен і при всяких умовах існувало, існує й буде існувати, що засновано на непорушних законах і через те ніколи не руйнується, а навпаки — міцніє. Співаний історико-героїчний епос вчить нас мужності, відваги, героїзму, здатності до взаєморозуміння та взаємодопомоги. | |
