11:55 Урок 9. Дзвінкоголоса крона смерекових Карпат | |
Урок 9. Дзвінкоголоса крона смерекових КарпатВерховина — дивовижний гуцульський край. Ховають свої голови в небесній височині гірська вершина Говерли. А Чорногора — цариця дощів та вітрів. Милують око строкаті полотна альпійських лук, приголомшливі панорами долин, стодзвонами відзиваються в серці переливи гірських річок. Цей край сповнений безперечно, пісень.таємниць, легенд. Послухай українську народну пісню „Верховино, світку ти наш". • Про що в ній розповідається? • Визнач будову твору. Вивчи пісню. Зверни увагу на різні характери (теми, ритмічна будова та розвиток мелодії, наявність дрібних тривалостей, розспівування складів) у заспівах (розповідний) та приспіві (танцювальний). Як за допомогою будови пісні відтворено своєрідні особливості верховинського краю? Ретельно попрацюй над точним відтворенням ритмічного рисунку мелодії куплетів, характерної ознаки пісень гуцульського краю. Склади виконавський план. Обміркуй варіанти виконання пісні з рухами та ритмічно-тембральним супроводом. Запам'ятай. Гуцульським народним властива особлива ритмічна будова мелодії. Приспів пісні „Верховино, світку ти наш" написаний у формі коломийок. Коломийки — українські народні пісні-танці жартівливого характеру. Назва цього пісенного жанру походить від назви міста Коломия Івано-Франківської області, по іншій версії назва — від слова „коло", по якому рухалися танцюристи. Короткі за побудовою, задерикувато-веселі, сатирично-жартівливі, а часом і сумні, ліричні, коломийки стисло, образно і дотепно відтворюють життя людей. У процесі сприймання „Гуцульської рапсодії" Г. І. Майбороди ти відчуєш вплив народної пісні на розвиток професійної музики. Дитинство Георгій Іларіоновича Майбороди (1913-1992) проходило серед мальовничої природи дзвінкоголосого українського села на Полтавщині. Здібності до музики, любов до рідної пісні змалку розвивали у хлопчика батьки. Творчій індивідуальності композитора близькі монументальні симфонічні і музично-драматичні твори. Яскравий тематизм, що виростає із пісенного фольклору, записаного Г. Майбородою під час подорожі по Гуцульщині та Закарпаттю, ліг в основу „Гуцульської рапсодії". Рапсодія — віртуозний інструментальний твір, фантазія на народні теми. Послухай „Гуцульську рапсодію" Г. 1. Майбороди. • Добери слова для характеристики музики. • Знайомі інтонації познач підняттям руки. Поспостерігай за їхнім розвитком. • У ході повторного слухання зверни увагу на розвиток ліричної теми (народна пісня „Верховино, світку ти наш"). • Які живописні образи малює у твоїй уяві музика рапсодії? • Поділися враженнями від почутого. • Прийми участь в обговоренні наступного образного змісту' музичного твору. Музика рапсодії складає калейдоскоп образних картин карпатського краю: ось сцена народного свята, життєрадісного, веселого. Ось — захоплююча своєю сміливістю, ризиком і мужньою красою картина сплаву лісу по бурхливому гірському Черемошу. Шалена швидкість, що забиває подих, бризки води, що розбиваються в пороги, радісне відчуття гордощів за людину, що перемагає в поєдинку зі стихією. А лірично-розспівна, тендітна і витончена з епічним забарвленням тема, що побудована на інтонаціях пісні „Верховино, світку ти наш", сприймається як згадка про минуле. Потім ця мелодія набуває мужнього характеру. Запам'ятай. У рапсодії висловлюються захоплення композитора гуцульським краєм, рідною землею. | |
