«В Езопа вчиться, добрі люди»

1. Пригадайте, що таке алегорія.
2. Назвіть твори, у яких застосовано цей художній прийом, і наведіть відповідні приклади.
3. Які байки українських і зарубіжних авторів ви знаєте?
4. Пригадайте, які герої діють у відомих вам байках. Назвіть явища, які засуджено в цих творах.
Коли давні люди почали замислюватися про світ і про себе, перед ними постало два запитання: як побудований світ і як у ньому жити? На перше запитання наші предки відповідали міфами, на друге —
байками.
Байка — стисла віршована або прозова розповідь, в основу якої покладено алегоричний сюжет повчального характеру. У байці діють алегоричні персонажі (люди, тварини, рослини, предмети тощо, які виступають позначенням певних моральних і суспільних явищ). Зазвичай наприкінці байки міститься повчальний висновок — мораль.
Витоки байки сягають творчості давньогрецького автора Езопа. До нашого часу дійшло кількасот його творів. Однак важко встановити, чи й справді всі вони належать легендарному байкареві, адже він ніколи не робив нотаток.
Відомостей про життя Езопа теж небагато. Щоправда, збереглося чимало легенд, що зображують його як особистість незалежну, наділену багатою уявою і неперевершеною дотепністю.
Давні джерела оповідають, що Езоп був рабом-чужинцем, який здобув волю завдяки своєму непересічному розуму. Його байки, що  висміювали  глупство,   жадібність,   заздрість та  інші  людські вади, слухачі захоплено переказували один одному.
Однак дехто сприймав дошкульні Бзопові твори як особисті образи. Аби помститися зухвальцю, недоброзичливці підкинули в його торбину золотий кубок, викрадений із храму. Байкаря звинуватили в злочині. Він намагався пояснити, що став жертвою підступу, але намарно. За вироком суддів, «не гідного звичайного поховання» Езопа мали скинути зі скелі.
До останньої хвилини життя, вже над прірвою, мудрець розповідав натовпу свої байки...
За легендами, Езоп служив у Ксанфа, який вважав себе філософом1, але насправді поступався розумом своєму рабу. Якось Ксанф наказав Бзопові придбати на базарі найдорожчу річ, і той приніс свинячі язики. На запитання здивованого господаря раб відповів: «Язик — могутня зброя, завдяки йому можна проповідувати любов, справедливість, творити добро, дарувати надію, цінувати й поважати людей. Тому язик с найдорожчою річчю». Згодом Ксанф звелів купити найдешевший товар. Езоп знову повернувся з язиками й зауважив: «Язик може чинити зло. вбивати людей, завдавати болю, призводити до розчарування. Отже, він і є найдешевшою річчю».
У своїх творах Езоп створив особливу художню мову. її так і називають — езопівською, або езоповою.
Езопівська (езопова) мова — мова, що ґрунтується на інакомовленні, натяках та інших прийомах, які утворюють прихований зміст твору.
Давньоримський байкар Федр закликав: «В Езопа вчіться, добрі люди!». І справді, у легендарного мудреця вчилися не лише слухачі та читачі його творів, а й самі байкарі. У різні часи на художній досвід Езопа спиралися Лафонтен (Франція), Красіцький (Польща), Крилов (Росія). Є його послідовники і в українській літературі, зокрема. Сковорода, Боровиковський, Гребінка, Глібов, Старицький.
Хто є хто у байці?
Упродовж   багатьох  століть   існування  байки   склалася традиція наділяти образи деяких тварин сталим алегоричним змістом. Так, лисиця в байках постає алегорією хитрості, осел — глупства й упертості, свиня — невдячності й невігластва, лев — сили й влади. Байкарі різних епох часто використову-нали ці традиційні образи, хоча, звісно, вигадували й нові.
Зосереджуючи увагу на комічних збігах між поведінкою людей і тварин, байка вчить читача засуджувати вади, через які найрозумніша істота земного світу втрачає свою гідність.
Головна мета байки — виховна. На доступних прикладах вона пояснює важливі закони людського співіснування, навчає відрізняти справжні чесноти від удаваних, допомагає переосмислити складні життєві ситуації. 4і
Лисиця і виноград
Молода Лисиця побачила, що з виноградної лози звисають грона, і захотіла дістати їх, але не змогла. Відходячи, сказала сама до себе: — Вони кислії Так і в людей буває. Коли хто неспроможний досягти чогось,
посиласться на обставини.
Переклад Ю. Мушака
1. Робота в парах. Спираючись на поданий план, знайдіть у прочитаному творі ознаки байки.
1.  Обсяг І форма твору (Яким за визначенням мас бути обсяг байки і в якій формі нона може бути написана?).
2.  Алегоричний характер сюжету (Які інакомовні значення мають  образи   Лисиці   й   винограду?   Якими   людськими
рисами  іілді.нмш Лисицю'.').
3.  Повчальний зміст (Чого навчає читача приклад Лисиці?). 1. Мораль (Як іш ро.чумістс ішслпилпну у висновку думку?).
2.  Знайдіть! Наведіть приклади життсвих ситуацій, до яких можна застосувати сталий вислів «Лисиця і виноград».
3. Пофантазуйте! У прочитаній байці замініть образи Лисиці й винограду іншими алегоричними образами. Поясніть, чому в байці Езопа головна роль належить саме Лисиці.
Перевірте себе
1. Дайте визначення байки. Назвіть відомих байкарів.
2. Яке місце в історії літератури посідає Езоп?
3.  Якою особистістю Езон постає в легендах?
4. Поясніть значення поняття «езопівська (езопова) мова».
Мурашки й цикада
Мурашки взимку сушили на сонці вогке збіжжя, коли до них підійшла голодна Цикада й попросила, щоб їй дали їсти. Тоді вони спитали її, чому вона не заготувала собі харчів улітку, а вона їм: «Мені все було ніколи, я співала». На це Мурашки, сміючись, відповіли: «Якщо ти співала влітку, то потанцюй узимку».
Не слід зневажати нічого, щоб згодом не довелося шкодувати.
Переклад А. Білецького
Вовк і ягня
Вовк побачив, що Ягня п'є воду з річки, і хотів знайти якийсь слушний привід, щоб його з'їсти. Отже, хоч він стояв і шпіц1 по течії, але почав обвинувачувати Ягня, що воно каламутить йому воду й не дає пити. Ягня відповіло, що воно п'є, торкаючись води тільки краєчками губ, і що, зрештою, воно, стоячи внизу, не може йому каламутити воду. Тоді Вовк зауважив: «Минулого року ти зневажило мого батька». — «Мене тоді ще й на світі не було», — відповіло Ягня. Але Вовк сказав йому: «Хоч як би ти виправдовувалось, я все одно тебе з'їм».
Байка доводить, що навіть справедливий захист не має сили для тих, хто заповзявся чинити кривду.
Переклад Ю. Мушака
Запитання і завдання до прочитаного твору
1.  Кого, на вашу думку, змальовано в образах Мурашок і Цикади? Як ви розумієте мораль байки «Мурашки й Цикада»?
2.  Які почуття викликали у вас персонажі банки «Вовк і ягня»? Поясніть свою відповідь.
3.  У чому полягає причина суперечки між Вовком і Ягням?
4.  Подискутуйте! Чи згодні ви з висновком, яким закінчується байка «Вовк і Ягня*?
5.  Пофантазуйте! Уявіть, що замість Ягняти Вовк зустрів біля річки Лисицю. Як би тоді змінився зміст байки?
Навколо міфів